Євреїв 5 глава

Послання до євреїв
Переклад Огієнка → Русского Библейского Центра

Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служі́ння Богові, щоб прино́сити да́ри та жертви за гріхи,

Архиерей, определяемый на служение Богу, избирается из людей и приносит дары и жертвы за грехи этих самых людей.

і щоб міг співчува́ти недосві́дченим та заблу́дженим, бо й сам він пере́йнятий слабістю.

И ему нельзя без снисхождения к несведущим и обольщенным. Он сам подвержен немощи

І тому́ він повинен як за людей, так само й за себе само́го прино́сити жертви за гріхи.

И поэтому кладет приношение не только за грехи народа, но и за свои собственные грехи.

А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Ааро́н.

Этой чести никто сам себя не удостаивает, а призывается Богом, как некогда Аарон.

Так і Христос, — не Сам Він просла́вив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: „Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породи́в“.

И Христа удостоил чести архиерея не Он Сам, а Тот, кто сказал Ему: «Ты Сын Мой. Я ныне родил Тебя».

Як і на іншому місці гово́рить: „Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“.

Также и в другом случае Он говорит: «Ты священник навеки по чину Мельхиседека».

Він за днів тіла Свого з голосі́нням великим та слізьми́ приніс був блага́ння й молитви до Того, Хто від смерти Його міг спасти, — і був вислуханий за побожність Свою.

Он в те дни, когда был во плоти, громко взывал и молитву и жалобу со слезами приносил к Тому, кто мог Его спасти. И за Свое смирение был услышан.

І хоч Сином Він був, проте́ навчився по́слуху з того, що вистраждав був.

Хоть Он и Сын, однако шел к послушанию через страдания,

А вдоскона́лившися, Він для всіх, хто слухня́ний Йому, спричини́вся для вічного спасі́ння,

А достигнув цели, сделался для всех, кто Ему послушен, Творцом вечного спасения,

і від Бога був на́званий Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим.

От Бога титулованным Архиереем по чину Мельхиседека.

Про це нам би треба багато казати, та ви́словити важко його, бо нездібні ви стали, щоб слухати.

Много чего можно еще сказать по этому поводу, но затрудняется толкование, потому что вы сделались к наставлению невосприимчивы.

Ви бо за віком повинні б бути вчителя́ми, але ви потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших поча́тків Божого Сло́ва. І ви стали такими, яким потрібне молоко, а не стра́ва тверда́.

Вы уже давно сами должны были стать учителями, а оказывается, вас снова нужно учить первым началам Слова Божьего. Что с вами происходит? Вместо взрослой пищи — опять молоко!

Бо хто молока вживає, той недосві́дчений у слові праведности, — бо він немовля́.

Молоком питаются младенцы, но тот, кто без посторонней помощи не видит, где правда, тоже младенец.

А страва тверда́ — для дорослих, що мають чуття, при́вчені звичкою розрізняти добро й зло.

А у зрелых, опытных людей пища взрослая — у них с годами выработывается навык чувствовать и различать добро и зло.

« 4 глава 6 глава »