Дії 17 глава

Дії святих апостолів
Сучасний переклад → Перевод Десницкого

Пройшовши через Амфіполь та Аполонію, Павло та Сила прибули до Солуні, де була юдейська синагога.

Пройдя через Амфиполь и Аполлонию, они прибыли в Фессалонику. Там была иудейская синагога.

Павло, за своїм звичаєм, пішов туди й протягом трьох субот обговорював з юдеями Святе Писання.

Павел, как обычно, пришел туда к ним и три субботы подряд толковал им отрывки из Писаний.

Він їм пояснював і доводив, що Христу належало прийняти страждання і що Він мусив воскреснути з мертвих. Павло казав: «А цей Ісус, про Якого я вам розповідаю — то й є Христос».

Он разъяснял им и доказывал, что Христу предстояло пострадать и воскреснуть из мертвых: «Христос — тот самый Иисус, о Котором я рассказываю вам!»

Декого з тих людей вони переконали, й ті приєдналися до Павла та Сили. Багато віруючих греків, і ще чимало знатних жінок долучилося до громади віруючих.

Некоторые из иудеев уверовали и присоединились к Павлу и Силе. Так поступили и многие из эллинов, почитавших Бога, и немалое число женщин из первых семей города.

Але юдеї, які не повірили в Благовість, сповнені заздрощів, знайшли якихось розбишак з базарної площі, зібрали юрмисько й заходилися підбурювати ціле місто. Вони прийшли до Ясонової оселі, сподіваючись знайти там Павла й Силу, щоб вивести їх до людей.

Это возмутило других иудеев. Прихватив с собой с рынка несколько проходимцев, они устроили в городе беспорядки, всей толпой ринулись к дому Ясона и потребовали выдать апостолов на суд народного собрания.

А не знайшовши, потягли Ясона та ще декого з віруючих до міських урядовців. Вони вигукували: «Ці люди, які підбурюють весь світ, зараз прийшли сюди!

Но их они там не нашли и потащили Ясона вместе с некоторым братьями к городским властям с криком:— Весь круг земель они вверх дном перевернули, а теперь и сюда явились,

Ясон прийняв їх у своєму домі. Всі вони чинять супроти цезаревих указів, стверджуючи, що існує інший Цар, Якого вони називають Ісусом».

и Ясон их принял у себя! Все они не подчиняются Цезарю и заявляют, будто у них другой царь — Иисус!

Натовп і міські урядовці були збентежені цими словами.

Так они смутили народ и городские власти. Когда те это услышали,

Вони взяли з Ясона та інших заставу й відпустили їх.

то взяли с Ясона и остальных немало денег и отпустили их.

Тієї ж ночі браття вислали Павла та Силу до Верії. Прибувши туди, Павло та Сила прийшли до юдейської синагоги.

А братья этой же ночью отправили Павла и Силу в Берею. Оказавшись там, они пошли в иудейскую синагогу.

Люди в Верії були більш сприйнятливими до Божого вчення, ніж ті у Солуні. Вони сприйняли Послання з великим запалом й щодня вивчали Святе Писання, щоб переконатися, чи правда все те, про що їм казав Павло.

Люди там оказались благороднее фессалоникийцев, они приняли Слово и день за днем старательно изучали Писания: как именно там сказано?

Зрештою, багато юдеїв повірило в Господа, а серед них чимало знатних греків: чоловіків і жінок.

Многие из них уверовали, а еще немало знатных женщин и мужчин из эллинов.

Коли солунські юдеї довідалися, що Павло проповідує Слово Боже й у Верії, вони також прийшли туди й почали намовляти й підбурювати народ.

Но когда иудеи из Фессалоники узнали, что и в Береи Павел возвестил Божье слово, то явились и туда сеять раздор и подстрекать толпу.

Тоді браття негайно відправили Павла на узбережжя, а Сила й Тимофій лишились у Верії.

Братья сразу же отправили Павла по морю дальше, а Сила с Тимофеем остались там.

Ті, хто супроводжували Павла, привели його до Афін. Перш ніж вони повернулися до Солуні, Павло наказав їм переказати Силі та Тимофію, щоб, як тільки випаде нагода, вони негайно приєдналися до нього.

Братья сопровождали Павла до самых Афин и вернулись обратно. Павел передал через них указание для Силы и Тимофея как можно скорее присоединиться к нему.

Поки Павло чекав в Афінах Силу й Тимофія, дух його страждав, коли він бачив, що в місті повно бовванів.

Пока Павел ожидал их в Афинах, он до глубины души возмущался, насколько этот город был полон идолов.

Щодня він розмовляв у синагозі з юдеями й богобійними греками, а також із тими, кого зустрічав на базарній площі.

В синагоге он беседовал с иудеями и чтущими Бога, а на площади каждый день — с теми, кто ему встречался.

Деякі філософи, епікурейці та стоїки почали сперечатися з Павлом. Одні з них питали: «Що цей базікало хоче сказати?» Інші казали: «Здається, він проповідує про іноземних богів». Вони казали так, бо Павло проповідував Добру Звістку про Ісуса та воскресіння.

С ним спорили философы (эпикурейцы и стоики), и одни спрашивали:— Так что же хочет сказать этот пустомеля?А другие отвечали:— Похоже, это проповедник чужих божеств!Это Павел возвещал им евангельскую весть об Иисусе и воскресении.

Вони запитали Павла: «Чи можна нам узнати, що це за таке нове вчення, про яке ти говориш?

Тогда они повели Павла на Ареопаг с вопросом:— Можем ли мы узнать, что это за новое учение ты нам преподносишь?

Ми чуємо від тебе якісь дивні речі, то хотіли б зрозуміти, що вони означають».

Для нас это всё звучит как-то странно, и мы хотим понять, что всё это значит.

(Всі афіняни та іноземці, які жили там, марнували час, переповідаючи щось нове і нечуване).

Ведь для всех афинян, равно как и для живущих в городе иноземцев, нет ничего приятнее, чем говорить или выслушивать что-нибудь новенькое.

Тоді Павло став перед Ареопагом і сказав: «Мужі афінські, як я бачу, ви люди дуже релігійні.

Оказавшись перед Ареопагом, Павел сказал:— Афиняне! По всему вижу, что люди вы в высшей степени богобоязненные.

Бо коли я ходив і дивився на речі, яким ви поклоняєтеся, то помітив вівтар, на якому було написано: ”НЕВІДОМОМУ БОГОВІ”. Отже, ви поклоняєтеся Тому, Кого не знаєте. Це і є Той Бог, Якого я проповідую.

Я ходил по вашему городу и осматривал святыни, и так я нашел жертвенник, на котором было написано: «Неведомому богу». И теперь я возвещу вам о Том, Кого вы почитаете, даже не зная Его.

Бог, Який створив світ і все, що в ньому є (оскільки Він Господь небес і землі), не живе в рукотворних храмах.

Бог создал этот мир и всё, что есть в нем, Он — Господь неба и земли и живет не в рукотворных храмах.

Йому не служать людські руки, так ніби Він у чомусь має потребу. Це Він дає кожному з нас життя й дихання і все інше.

Он не нуждается ни в чем таком, что могут ему предоставить человеческие руки, но Сам подает всем и жизнь, и дыхание, и всё прочее.

З одного чоловіка Він створив усі народи, щоб вони заселили цілу землю. Він установив для всіх них терміни і кордони проживання.

От одного человека он произвел все народы, расселившиеся по лицу земли, определив заранее и сроки, и пределы их обитания,

Він зробив так, щоб вони прагнули Бога, і щоб, можливо, шукаючи, знайшли Його. Адже Він — поруч із кожним.

чтобы они искали Бога — не найдут ли Его хоть наощупь, ведь Он совсем недалек от каждого из нас.

„Ми в Ньому живемо, ми в Ньому рухаємося, ми в Ньому існуємо, — каже дехто із ваших поетів, — бо ми Його діти”.

«Им мы живем, и движемся, и существуем!» Так ведь сказали и некоторые из ваших поэтов: «мы — Его порождение».

Тож якщо ми Божі діти, ми не повинні вважати, що Він подібний до чогось, що може бути сформоване вмінням або уявою людською. Його не можна створити з золота, срібла або каменя.

А раз мы порождены Богом, нам не следует думать, будто Божество подобно золоту, серебру или камню, которым придали форму человеческие искусство и воображение.

У минулому ми не знали Бога, і Він не зважав на те незнання, але зараз Господь вимагає, щоб усі люди повсюди покаялися і прийшли до Нього.

Бог ныне оставляет в прошлом времена былого неведения и повелевает покаяться всем людям, где бы они не жили,

Бо Він призначив День, коли судитиме світ судом Чоловіка, Якого Він обрав. Бог довів це кожному, воскресивши Того Чоловіка з мертвих».

поскольку Он уже назначил день, когда предаст весь круг земель истинному суду, и уже определил Человека, Который будет Судьей — воскресив Его из мертвых, Бог нас в этом удостоверил.

Почувши про воскресіння з мертвих, дехто з присутніх засміявся. Але інші промовили: «Ми б хотіли, щоб ти про все це розповів знову».

Когда они услышали про воскресение из мертвых, то одни рассмеялись, а другие сказали:— Твой рассказ об этом мы послушаем еще когда-нибудь.

По цих словах Павло пішов звідти.

На этом Павел их оставил.

Деякі з людей приєдналися до нього і повірили. Серед них був Дионісій, член Ареопагу, жінка на ймення Дамара і ще дехто з ними.

И все же несколько человек последовало за ним и уверовало; среди них был член Ареопага Дионисий, женщина по имени Дамарь и некоторые другие.

« 16 глава 18 глава »