2 Петра 1 глава

Друге соборне послання св. апостола Петра
Сучасний переклад → Перевод Десницкого

Вітання від Симона Петра, слуги і апостола Ісуса Христа, до тих, хто одержав ту ж дорогоцінну віру, що й ми від Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа, праведного і справедливого.

Симеон Петр, раб и апостол Иисуса Христа — тем, кто принял ту же драгоценную веру, что и мы. Праведен Бог наш, как и Спаситель Иисус Христос!

Нехай мир і благодать збільшуються в вас через пізнання Бога та Ісуса, нашого Господа.

Пусть умножатся у вас благодать и мир, всё полнее познавайте Бога и Иисуса, Господа нашего!

Все, що потрібно нам для духовного життя і служіння Богу, було дано Ісусом, Який має силу Божу. Ми отримали ті дари, бо знаємо Того, Хто покликав нас Славою і добротою.

Он даровал нам Божественной силой всё, что требуется для благочестивой жизни, открыл нам Того, Кто нас призвал Своей славой и добродетелью.

І завдяки тій Славі й доброті Своїй, Він дав нам обіцяні дорогоцінні й великі дари, щоб змогли ми стати подібними Самому Богу, та уникнути духовного тління, яке панує у світі через лихі людські бажання.

Так мы получили от Него величайшие и драгоценные обещания, так что теперь вы можете быть причастны Божественной природе и избежать гибели — ведь именно к ней влекут этот мир его желания.

Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до віри вашої доброчинність, а до доброчинності — знання.

А теперь уж вы сами проявите усердие: к вере вашей добавьте добродетель, к добродетели познание,

Щоб до знань ви змогли додати стриманість, а до стриманості — терпіння, а до терпіння — побожність.

к познанию воздержанность, к воздержанности стойкость, к стойкости благочестие,

Щоб до побожності ви змогли додати братолюбство, а до братолюбства — любов.

к благочестию дружелюбие, а к дружелюбию — любовь.

І якщо все це у вас є і примножується, то дієво й плідно ви досягнете повного розуміння нашого Господа Ісуса Христа.

Если эти качества проявляются в вас и растут, они не оставят вас без действия и без плода на пути познания Господа нашего Иисуса Христа.

А хто не має цього, той сліпий, бо не бачить того благословення, яке отримав від Бога. Він забув, що був очищений від гріхів своїх минулих.

А кому их недостает, тот близорук и просто слеп: он забыл, что прежние его грехи уже прощены.

Тому, брати і сестри, намагайтеся знову й знову доводити, що ви справді покликані й обрані Богом. Бо якщо ви йдете цим шляхом, то ніколи не спіткнутися вам і не впасти.

Тем более постарайтесь, братья, делами подтвердить, что вы призваны и избраны — и если будете так поступать, никогда не споткнетесь,

І будете ви жаданим гостем у вічному Царстві Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.

и вам будет широко открыт вход в вечное царство Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа.

Ось чому я завжди буду нагадувати вам про все це, навіть якщо ви знаєте і утвердилися в правді, що відкрилася вам.

Потому я постоянно буду вам об этом напоминать, хотя вы и так это знаете и твердо держитесь истины, которую приняли.

Я вважаю справедливим повсякчас нагадувати вам про це, поки живу я на цій землі.

Я считаю правильным вам это напоминать и так ободрять вас, пока обитаю в шатре смертного тела.

Адже знаю я, що скоро залишу тіло своє, як відкрив мені Господь наш Ісус Христос.

Я ведь знаю, что очень скоро мне предстоит переселиться из этого шатра, как открыл мне и Господь наш Иисус Христос.

Отже, я буду робити все від мене залежне, щоб навіть після того, як покину я цей світ, ви про все це завжди пам’ятали.

Так что постараюсь, чтобы и после моего ухода вы почаще об этом вспоминали.

Ми спиралися не на хитромудрі людські історії, коли сповіщали вам про силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Ми самі були свідками Його величі.

Когда мы повествовали вам, какая сила явилась в пришествии Господа нашего Иисуса Христа, это не был пересказ чьих-то изощренных россказней — нет, мы сами стали свидетелями Его величия.

Христос одержав честь і Славу від Бога-Отця. До Нього злинув голос великого й славного Бога, котрий мовив: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав».

От Бога Отца Он принял честь и славу, ведь это о Нем произнес голос великолепный и славный: «Он — Сын Мой возлюбленный, к Нему я благоволю».

Ми теж чули цей голос, який лунав з Небес у той час, коли ми були з Ним на святій горі.[1]

Этот голос прозвучал с небес, его слышали и мы, кто был вместе с Ним на святой горе.

Ми вважаємо послання пророків найнадійнішими. Ви правильно робите, коли звертаєтеся до них, бо вони подібні до світла, що розганяє темряву, аж доки не прийде світання і ранкова зірка не засяє у серцях ваших.

Есть у нас самое надежное пророческое слово, и вы прекрасно делаете, что прислушиваетесь к нему. Оно как светильник, который светит в мрачной тьме, пока не разгорится день и не взойдет в ваших сердцах утренняя звезда.

Найголовніше, що маєте ви зрозуміти, — це те, що жодне з пророцтв у Святому Писанні не було вигадане самими пророками.

Прежде всего знайте, что никакое пророчество нельзя истолковать самому пророку:

Бо ніяке пророцтво не прийшло з волі людини. Ні, люди, натхнені Святим Духом, висловлювали послання Божі.

ведь пророчество приходило не по воле человека — оно от Бога, его произносили люди по действию Духа Святого.

« 5 глава 2 глава »