2 Петра 1 глава

Друге соборне послання св. апостола Петра
Сучасний переклад → Елизаветинская на русском

Вітання від Симона Петра, слуги і апостола Ісуса Христа, до тих, хто одержав ту ж дорогоцінну віру, що й ми від Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа, праведного і справедливого.

Симон петр, раб и посланник Иисус Христов, равночистную с нами получившими веру в правде Бога нашего и спаса Иисуса Христа:

Нехай мир і благодать збільшуються в вас через пізнання Бога та Ісуса, нашого Господа.

благодать вам и мир да умножится в познании Бога, и Христа Иисуса Господа нашего.

Все, що потрібно нам для духовного життя і служіння Богу, було дано Ісусом, Який має силу Божу. Ми отримали ті дари, бо знаємо Того, Хто покликав нас Славою і добротою.

Яко вся нам Божественныя силы его, яже к животу и благочестию, подана разумом призвавшаго нас славою и добродетелию.

І завдяки тій Славі й доброті Своїй, Він дав нам обіцяні дорогоцінні й великі дари, щоб змогли ми стати подібними Самому Богу, та уникнути духовного тління, яке панує у світі через лихі людські бажання.

имиже честная нам и великая обетования даровашася, да сих ради будете Божественнаго причастницы естества, отбегше, яже в мире, похотныя тли:

Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до віри вашої доброчинність, а до доброчинності — знання.

и в самое же сие, тщание все привнесше, подадите в вере вашей добродетель, в добродетели же разум,

Щоб до знань ви змогли додати стриманість, а до стриманості — терпіння, а до терпіння — побожність.

в разуме же воздержание, в воздержании же терпение, в терпении же благочестие,

Щоб до побожності ви змогли додати братолюбство, а до братолюбства — любов.

во блгочестии же братолюбие, в братолюбии же любовь.

І якщо все це у вас є і примножується, то дієво й плідно ви досягнете повного розуміння нашого Господа Ісуса Христа.

Сия бо сущая в вас и множащаяся, не праздных ниже безплодных сотворят вы в Господа нашего Иисуса Христа познание:

А хто не має цього, той сліпий, бо не бачить того благословення, яке отримав від Бога. Він забув, що був очищений від гріхів своїх минулих.

емуже бо несть сих, слеп есть, мжай, забвение приемь очищения древних своих грехов.

Тому, брати і сестри, намагайтеся знову й знову доводити, що ви справді покликані й обрані Богом. Бо якщо ви йдете цим шляхом, то ніколи не спіткнутися вам і не впасти.

Темже паче, братие, потщитеся известно ваше звание и избрание творити: сия бо творяще, не имате согрешити никогдаже,

І будете ви жаданим гостем у вічному Царстві Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.

сице бо обилно приподастся вам вход в вечное Царство Господа нашего и спаса Иисуса Христа.

Ось чому я завжди буду нагадувати вам про все це, навіть якщо ви знаєте і утвердилися в правді, що відкрилася вам.

Сего ради не обленюся воспоминати присно вам о сих, аще и ведите, и утверждени есте в настоящей истине.

Я вважаю справедливим повсякчас нагадувати вам про це, поки живу я на цій землі.

Праведно бо мню, донележе есмь в сем телеси, возставляти вас воспоминанием,

Адже знаю я, що скоро залишу тіло своє, як відкрив мені Господь наш Ісус Христос.

ведый, яко скоро есть отложение телесе моего, якоже и Господь наш Иисус Христос сказа мне.

Отже, я буду робити все від мене залежне, щоб навіть після того, як покину я цей світ, ви про все це завжди пам’ятали.

Потщуся же и всегда имети вас по моем исходе память о сих творити.

Ми спиралися не на хитромудрі людські історії, коли сповіщали вам про силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Ми самі були свідками Його величі.

Не ухищренным бо баснем последовавше сказахом вам силу и пришествие Господа нашего Иисуса Христа, но самовидцы бывше величествия онаго.

Христос одержав честь і Славу від Бога-Отця. До Нього злинув голос великого й славного Бога, котрий мовив: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав».

Прием бо от Бога Отца честь и славу, гласу пришедшу к нему от велелепныя славы. сей есть Сын мой возлюбленныи, о немже аз благоизволих.

Ми теж чули цей голос, який лунав з Небес у той час, коли ми були з Ним на святій горі.[1]

И сей глас мы слышахом с небесе сшедшь, с ним суще на горе святей.

Ми вважаємо послання пророків найнадійнішими. Ви правильно робите, коли звертаєтеся до них, бо вони подібні до світла, що розганяє темряву, аж доки не прийде світання і ранкова зірка не засяє у серцях ваших.

И имамы известнейшее пророческое слово: емуже внимающе якоже светилу сияющу в темнем месте, добре творите, дондеже день озарит, и денница возсияет в сердцах ваших,

Найголовніше, що маєте ви зрозуміти, — це те, що жодне з пророцтв у Святому Писанні не було вигадане самими пророками.

сие прежде ведуще, яко всяко пророчество книжное по своему сказанию не бывает.

Бо ніяке пророцтво не прийшло з волі людини. Ні, люди, натхнені Святим Духом, висловлювали послання Божі.

Ни бо волею бысть когда человеком пророчество, но от святаго Духа просвещаеми глаголаша святии Божии человецы.

« 5 глава 2 глава »