Дії 2 глава

Дії святих апостолів
Сучасний переклад → Перевод Десницкого

Коли настала П’ятдесятниця, всі вони зібралися разом у одному місці.

Когда наступил день Пятидесятницы, они собрались все вместе.

Несподівано з неба долинув звук, подібний до завивань лютого вітру. Він заповнив увесь будинок, де були апостоли.

Внезапно раздался шум с неба, как от мощного порыва ветра, он наполнил весь тот дом, в котором они находились.

Вони побачили щось подібне до язиків вогню, що осіли на кожному з них.

И они увидели словно бы разделяющиеся языки пламени, которые сошли на каждого из них.

І всі вони сповнилися Духом Святим, та почали говорити іншими мовами, бо Святий Дух дав їм таку здатність.

Все исполнились Святого Духа и стали говорить на иных языках — это Дух дал им так проповедовать.

У тий час побожні юдеї з усіх країн світу жили в Єрусалимі.

В Иерусалиме тогда находились благочестивые иудеи из тех, что живут среди остальных народов, какие только есть под небом.

Коли пролунав цей звук, зібрався великий натовп, і всі люди дивувалися з цього, бо кожен із них почув свою рідну мову.

И когда послышался этот шум, вокруг дома собралась толпа. Люди недоумевали: каждый слышал, что апостолы говорят на его собственном языке.

Люди були вражені. Вони здивовано перепитували один одного: «Чи всі ці люди, які розмовляють, не ґалилеяни?

В изумлении они говорили:— Разве все они не галилеяне?

Як же могло таке статися, що тепер кожен із нас чує від них свою рідну мову?

Как же это каждый из нас слышит, как они говорят на его собственном родном языке?

9-11 Серед нас же тут парфяни, мидяни й еламіти! Тут мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту і Азії, Фриґії та Памфилії, з Єгипту і лівійських земель поблизу Кирени, гості з Рима, як юдеї, так і новонавернені, критяни й араби. Ми всі чуємо, що ці люди говорять про величні Божі діла нашими рідними мовами!»

И парфяне, и мидийцы, и эламиты, жители Месопотамии, Иудеи, Каппадокии, Понта и Асии,

Фригии и Памфилии, Египта и окрестностей Кирены, что в Ливии, и оказавшиеся здесь римляне,

будь то иудеи или прозелиты, а еще критяне и арабы — все мы слышим, как они говорят на наших языках о великих Божьих делах!

Усі присутні були здивовані й збентежені, та все перепитували одне одного: «Що б це могло означати?»

Все изумлялись и недоумевали, спрашивая друг друга:— Что это такое происходит?

А інші навпаки, насміхалися з них, говорячи: «Вони випили надто багато вина».

Находились и такие, кто говорил с издевкой:— Да они напились подслащеного вина!

Тоді Петро встав з одинадцятьма апостолами, і голосно звернувся до людей: «Брати юдейські і ви всі, хто мешкає в Єрусалимі, дозвольте сказати, що це все означає. Добре вслухайтеся в мої слова!

Тогда Петр вместе с одиннадцатью встал и во весь голос им объявил:— Иудеи и все, кто живет в Иерусалиме! Прислушайтесь к моим словам и пусть вам будет известно:

Ці люди не п’яні, як ви думаєте, адже тільки дев’ята ранку.

они не пьяны, как вам кажется, ведь еще только утро.

А сталося якраз те, про що пророк Йоіл говорив:

Но именно об этом говорил пророк Иоиль:

„В останні дні, — говорить Бог, — Я проллю Мій Дух на всіх людей, і ваші сини і дочки будуть пророкувати, а ваші юнаки бачимуть з’яви, старим же снитимуться сни.

«И будет в последние дни, — говорит Бог, —изолью Мой Дух на всякую плоть,будут пророчествовать ваши сыны и дочери ваши,вашим юношам откроются видения,ваши старцы увидят вещие сны.

Так, у ті дні Я проллю Дух Мій на слуг Моїх: чоловіків і жінок — і ті почнуть пророкувати.

На рабов и на рабынь Моихизолью в те дни Мой Дух,и станут они пророками.

Знамення покажу Я в Небесах, і знаки різні на землі: кров і вогонь, і клуби диму.

Покажу чудеса на небе вверхуи на земле внизу:кровь, и огонь, и клубы дыма.

Сонце стане темним, а місяць — кривавим у переддень великого і славного приходу Господа.

Солнце обернется тьмой,а луна — кровьюпрежде, чем придет День Господа —великий и страшный.

Та кожен, хто вірить у Господа,[3] буде помилуваний”.

Но всякий, кто призовет имя Господне,обретет спасение».

Ізраїльтяни, послухайте мої слова: Ісус із Назарета був Чоловіком, Якого Бог прославив перед вами чудесами і знаменнями. Усе це Бог чинив серед вас Його руками. Ви й самі це знаєте.

Израильтяне, выслушайте мои слова! Был человек — Иисус из Назарета, и Бог подтвердил Его правоту могучими чудесами и знамениями, которые Бог сотворил Его руками прямо среди вас, как вы и сами знаете.

Ісус був виданий вам з певною метою і передбаченням Божим. Але ви, руками лихих людей, вбили Його, розіп’явши на хресті.

По Божьему замыслу и предвиденью Он был выдан вам, а вы Его руками язычников пригвоздили ко кресту.

Бог звільнив Його від смертельних страждань і воскресив із мертвих, бо смерть не могла втримати Його.

Но Бог воскресил Его, избавив от уз смерти, ведь не в ее силах было Его удержать.

Адже ще Давид говорив про Нього: „Я завжди бачив Господа перед собою. Він незмінно праворуч від мене, щоб я був у безпеці.

Это о Нем говорит Давид:«Господа постоянно я видел пред собой,Он по правую мою руку — не поколеблюсь!

26-27 І через це радіє моє серце і вуста мої радіють, і тіло моє буде жити з надією, тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих,[4] Ти не даси Своєму Святому [5] зазнати тління.

Потому возрадовалось сердце мое,возликовал мой язык,будет в надежде покоиться плоть моя.

Не оставишь во аде ты душу мою,не дашь тлению коснуться того, кто Тебя чтит.

Ти відкрив мені дороги життя. Ти наповниш мене радістю у присутності Своїй”».

Путь жизни Ты дал мне познатьи радостью наполнишь пред лицом Твоим».

«Брати мої, — продовжував Петро, — я можу розповісти вам довірчо про Давида, нашого патріарха. Він помер і був похований. Могила його тут із нами й сьогодні.

Братья! Позвольте сказать вам прямо: праотец Давид умер и похоронен, его могила сохранилась у нас и по сей день.

Але він був пророком і знав, що Бог пообіцяв йому посадити на його трон одного з Давидових нащадків.[6]

Но он был пророком и знал, что клятвенно обещал ему Бог возвести на его престол одного из его потомков.

Він дивився в майбутнє, маючи на увазі Ісусове воскресіння, коли говорив: „Душа Його не залишиться в країні мертвих, і тіло Його не зазнає тління”.

Зная о воскресении Христа заранее, он сказал об этом: «не оставлен Он во аде, плоть его избежала тления».

Бог воскресив Ісуса, і всі ми були свідками цього.

Иисус и есть Тот, Кого воскресил Бог, и все мы тому свидетели.

Ісус був вознесений на Небеса і зараз знаходиться по праву руку від Бога. Христос одержав обіцяний Дух Святий від Отця, і пролив його неначе дощ. Саме це ви зараз бачите і чуєте.

Он был вознесен и воссел по правую руку от Бога, Он принял Духа, как и было обещано Отцом. То, что вы видите и слышите, и есть излияние этого Духа.

34-35 Адже Давид не вознісся на Небеса, але сам він говорив: „Господь мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх Тобі підніжком [7]””.

Давид не восходил на небеса, но он говорит: «Сказал Господь Господу моему: “Воссядь по правую руку от Меня,

доколе не повергну врагов Твоих под ноги Тебе”».

Ось чому нехай весь Ізраїль знає напевно: Бог зробив Ісуса, Якого ви розіп’яли, водночас і Господом, і Христом!»

Так пусть твердо знает весь Израиль: Бог сделал Господом и Христом того самого Иисуса, Которого вы распяли.

Почувши це, люди були дуже засмучені. Вони запитали Петра й інших апостолів: «Браття, що нам робити?»

Те, кто это слышал, растрогались до глубины души и спросили Петра вместе с другими апостолами:— Что же нам теперь делать, братья?

Петро відповів їм: «Покайтеся! Тоді нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів. І тоді ви приймете Дар Святого Духа.

Петр им ответил:— Покайтесь! И пусть каждый из вас, чтобы ему простились грехи, примет крещение во имя Иисуса Христа. Тогда вы получите дар — Святого Духа.

Бо ця обітниця для вас і для ваших дітей, і для всіх, хто далеко. Це обітниця для всіх, кого Господь Бог наш кличе до Себе».

Ведь именно это и было обещано вам и детям вашим, и тем, кто сейчас вдали, кого еще призовет Господь, ваш Бог.

І ще багато чого говорив Петро, застерігаючи людей, і молив їх: «Рятуйтеся від цього лукавого роду!»

Петр сказал и много иных слов им во свидетельство, чтобы призвать их спастись от этого развратного рода людей.

Хто сприйняв Петрове послання, той охрестився. Близько трьох тисяч людей додалося до числа віруючих того дня.

Кто принял его весть, те крестились; в тот день присоединилось около трех тысяч душ.

Віруючі присвячували життя своє вивченню вчення апостолів. Вони їли разом [8] і молилися разом.

Они постоянно внимали учению апостолов и общались с ними в преломлении хлеба и в молитвах.

Пошана до Бога перебувала в серці кожного з них, й багато чудес і знамень чинили апостоли.

Всякая душа пребывала в страхе, потому что через апостолов совершались многие чудеса и знамения.

Всі віруючі були разом і ділилися всім, що мали.

Все, кто уверовал, держались вместе и всё было у них общим.

Вони продавали своє майно і власність, та розподіляли їх між усіма за потребою кожного.

Они продавали свое имущество и владения и распределяли средства сообразно потребностям каждого.

Щодня вони всім товариством зустрічалися в Храмі. В вдома вони розламували хліб і їли разом. І були вони щасливі й щирі серцями.

Каждый день они непрестанно и единодушно молились в Храме, а по домам преломляли хлеб и принимали пищу с радостью и открытым сердцем,

Віруючі славили Бога і втішалися з того, що всі люди добре ставилися до них, й щодня Господь додавав до їхньої спільноти тих, хто спаслися.

прославляя Бога и пользуясь расположением всего народа. А Господь каждый день прибавлял к их числу тех, кто искал спасения.

« 1 глава 3 глава »