Дії 2 глава

Дії святих апостолів
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Десницкого

Коли настав день П’ятидесятниці, усі вони були однодушно разом.

Когда наступил день Пятидесятницы, они собрались все вместе.

Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.

Внезапно раздался шум с неба, как от мощного порыва ветра, он наполнил весь тот дом, в котором они находились.

І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, і осіли на кожного з них.

И они увидели словно бы разделяющиеся языки пламени, которые сошли на каждого из них.

І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти.

Все исполнились Святого Духа и стали говорить на иных языках — это Дух дал им так проповедовать.

А в Єрусалимі перебували юдеї та побожні люди з кожного народу, який під небом.

В Иерусалиме тогда находились благочестивые иудеи из тех, что живут среди остальных народов, какие только есть под небом.

Коли ж стався цей шум, зібрався натовп, і були збентежені, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.

И когда послышался этот шум, вокруг дома собралась толпа. Люди недоумевали: каждый слышал, что апостолы говорят на его собственном языке.

Вони в нестямі дивувалися і говорили [один до одного]: Хіба всі ці, які говорять, не галилейці?

В изумлении они говорили:— Разве все они не галилеяне?

Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися?

Как же это каждый из нас слышит, как они говорят на его собственном родном языке?

Партянці й мідянці, еламітці й ті, хто з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії,

И парфяне, и мидийцы, и эламиты, жители Месопотамии, Иудеи, Каппадокии, Понта и Асии,

Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киринеї, і захожі римляни,

Фригии и Памфилии, Египта и окрестностей Кирены, что в Ливии, и оказавшиеся здесь римляне,

юдеї і прозеліти, критяни й араби, — чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич!

будь то иудеи или прозелиты, а еще критяне и арабы — все мы слышим, как они говорят на наших языках о великих Божьих делах!

Тож усі дивувалися і, розгублені, говорили одне одному: Що ж це має бути?

Все изумлялись и недоумевали, спрашивая друг друга:— Что это такое происходит?

Інші, глузуючи, казали, що вони понапивалися вина.

Находились и такие, кто говорил с издевкой:— Да они напились подслащеного вина!

А Петро, ставши з одинадцятьма, підвищив свій голос і сказав їм: Мужі юдейські й усі мешканці Єрусалима! Нехай буде це вам відоме, — прислухайтеся до моїх слів!

Тогда Петр вместе с одиннадцатью встал и во весь голос им объявил:— Иудеи и все, кто живет в Иерусалиме! Прислушайтесь к моим словам и пусть вам будет известно:

Вони не п’яні, як ви думаєте, бо щойно третя година [1] дня.

они не пьяны, как вам кажется, ведь еще только утро.

Але це те, що провістив пророк Йоіл:

Но именно об этом говорил пророк Иоиль:

І буде останніми днями, — каже Бог, — Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни.

«И будет в последние дни, — говорит Бог, —изолью Мой Дух на всякую плоть,будут пророчествовать ваши сыны и дочери ваши,вашим юношам откроются видения,ваши старцы увидят вещие сны.

І в ті дні виллю від Духа Мого на Моїх рабів і на Моїх рабинь, і будуть пророкувати.

На рабов и на рабынь Моихизолью в те дни Мой Дух,и станут они пророками.

І дам чудеса на небі вгорі й ознаки на землі внизу: кров, вогонь і куряву диму.

Покажу чудеса на небе вверхуи на земле внизу:кровь, и огонь, и клубы дыма.

Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров, перш ніж прийде Господній день, великий та славний!

Солнце обернется тьмой,а луна — кровьюпрежде, чем придет День Господа —великий и страшный.

І станеться, що кожний, хто покличе Господнє Ім’я, спасеться!

Но всякий, кто призовет имя Господне,обретет спасение».

Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про Котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог учинив через Нього серед вас, як самі знаєте,

Израильтяне, выслушайте мои слова! Был человек — Иисус из Назарета, и Бог подтвердил Его правоту могучими чудесами и знамениями, которые Бог сотворил Его руками прямо среди вас, как вы и сами знаете.

Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників;

По Божьему замыслу и предвиденью Он был выдан вам, а вы Его руками язычников пригвоздили ко кресту.

та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо не під силу було їй втримати Його.

Но Бог воскресил Его, избавив от уз смерти, ведь не в ее силах было Его удержать.

Давид говорить про Нього: Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він — праворуч мене, щоб я не похитнувся.

Это о Нем говорит Давид:«Господа постоянно я видел пред собой,Он по правую мою руку — не поколеблюсь!

Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією,

Потому возрадовалось сердце мое,возликовал мой язык,будет в надежде покоиться плоть моя.

бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму Святому побачити тління.

Не оставишь во аде ты душу мою,не дашь тлению коснуться того, кто Тебя чтит.

Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї!

Путь жизни Ты дал мне познатьи радостью наполнишь пред лицом Твоим».

Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер.

Братья! Позвольте сказать вам прямо: праотец Давид умер и похоронен, его могила сохранилась у нас и по сей день.

Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою пообіцяв йому з його нащадків [підняти Христа за тілом і] посадити на його престолі,

Но он был пророком и знал, что клятвенно обещал ему Бог возвести на его престол одного из его потомков.

він пророче говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в аді, і тіло Його не побачить тління.

Зная о воскресении Христа заранее, он сказал об этом: «не оставлен Он во аде, плоть его избежала тления».

Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі.

Иисус и есть Тот, Кого воскресил Бог, и все мы тому свидетели.

Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте.

Он был вознесен и воссел по правую руку от Бога, Он принял Духа, как и было обещано Отцом. То, что вы видите и слышите, и есть излияние этого Духа.

Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене,

Давид не восходил на небеса, но он говорит: «Сказал Господь Господу моему: “Воссядь по правую руку от Меня,

доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги!

доколе не повергну врагов Твоих под ноги Тебе”».

Тому нехай певно знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог — Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли!

Так пусть твердо знает весь Израиль: Бог сделал Господом и Христом того самого Иисуса, Которого вы распяли.

Почувши, вони розчулилися серцем і сказали Петрові й іншим апостолам: Що ж нам робити, мужі-брати?

Те, кто это слышал, растрогались до глубины души и спросили Петра вместе с другими апостолами:— Что же нам теперь делать, братья?

А Петро [сказав] їм: Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа!

Петр им ответил:— Покайтесь! И пусть каждый из вас, чтобы ему простились грехи, примет крещение во имя Иисуса Христа. Тогда вы получите дар — Святого Духа.

Адже для вас ця обітниця і для ваших дітей, і для всіх тих, хто далеко, кого лише покличе Господь, Бог наш!

Ведь именно это и было обещано вам и детям вашим, и тем, кто сейчас вдали, кого еще призовет Господь, ваш Бог.

Багатьма іншими словами він свідчив та заохочував їх, кажучи: Спасайтеся від цього лукавого роду!

Петр сказал и много иных слов им во свидетельство, чтобы призвать их спастись от этого развратного рода людей.

Отже, вони, прийнявши [з любов’ю] його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ.

Кто принял его весть, те крестились; в тот день присоединилось около трех тысяч душ.

Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, у ламанні хліба та в молитвах.

Они постоянно внимали учению апостолов и общались с ними в преломлении хлеба и в молитвах.

І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і ознак сталося через апостолів; [в Єрусалимі панував великий страх серед усіх].

Всякая душа пребывала в страхе, потому что через апостолов совершались многие чудеса и знамения.

А всі, які повірили, були разом і мали все спільне.

Все, кто уверовал, держались вместе и всё было у них общим.

Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним з усіма, хто потребував.

Они продавали свое имущество и владения и распределяли средства сообразно потребностям каждого.

І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, у радості й простоті серця приймали їжу,

Каждый день они непрестанно и единодушно молились в Храме, а по домам преломляли хлеб и принимали пищу с радостью и открытым сердцем,

вихваляючи Бога та маючи милість у всіх людей. Господь же додавав до них щодня тих, які спасалися.

прославляя Бога и пользуясь расположением всего народа. А Господь каждый день прибавлял к их числу тех, кто искал спасения.

« 1 глава 3 глава »