Дії 17 глава

Дії святих апостолів
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Десницкого

Пройшовши Амфиполь і Аполонію, вони прийшли в Солунь, де була юдейська синагога.

Пройдя через Амфиполь и Аполлонию, они прибыли в Фессалонику. Там была иудейская синагога.

За звичаєм, Павло ввійшов до них і впродовж трьох субот диспутував з ними щодо Писання,

Павел, как обычно, пришел туда к ним и три субботы подряд толковал им отрывки из Писаний.

пояснюючи й доводячи, що Христос мав постраждати й воскреснути з мертвих і що Той Ісус, — Якого я вам проповідую, — запевняв він, — є Христос [1].

Он разъяснял им и доказывал, что Христу предстояло пострадать и воскреснуть из мертвых: «Христос — тот самый Иисус, о Котором я рассказываю вам!»

І деякі з них повірили й приєдналися до Павла та Сили — дуже багато побожних греків і чимало шляхетних жінок.

Некоторые из иудеев уверовали и присоединились к Павлу и Силе. Так поступили и многие из эллинов, почитавших Бога, и немалое число женщин из первых семей города.

Юдеї ж позаздрили і, зібравши з вулиць якихось негідних людей, учинили збіговисько та викликали безпорядок у місті. І, прийшовши до дому Ясона, шукали їх, щоб вивести до натовпу.

Это возмутило других иудеев. Прихватив с собой с рынка несколько проходимцев, они устроили в городе беспорядки, всей толпой ринулись к дому Ясона и потребовали выдать апостолов на суд народного собрания.

Та коли їх не знайшли, потягли Ясона і декого з братів до начальників міста, вигукуючи: Це ті, які перевернули світ і дійшли вже сюди!

Но их они там не нашли и потащили Ясона вместе с некоторым братьями к городским властям с криком:— Весь круг земель они вверх дном перевернули, а теперь и сюда явились,

Їх прийняв Ясон, а всі вони діють усупереч наказам кесаря, кажучи, що є інший цар — Ісус!

и Ясон их принял у себя! Все они не подчиняются Цезарю и заявляют, будто у них другой царь — Иисус!

Тож вони підбурили юрбу і начальників міста, які це слухали.

Так они смутили народ и городские власти. Когда те это услышали,

А ті, взявши запоруку від Ясона та інших, відпустили їх.

то взяли с Ясона и остальных немало денег и отпустили их.

Брати негайно відіслали вночі Павла і Силу до Вереї. Прибувши, вони пішли до юдейської синагоги.

А братья этой же ночью отправили Павла и Силу в Берею. Оказавшись там, они пошли в иудейскую синагогу.

Ці були шляхетніші від тих, які в Солуні. Вони прийняли слово з усією ревністю, щодня досліджуючи Писання, чи так воно є.

Люди там оказались благороднее фессалоникийцев, они приняли Слово и день за днем старательно изучали Писания: как именно там сказано?

Тож багато хто з них увірував, і чимало з грецьких шляхетних жінок та чоловіків.

Многие из них уверовали, а еще немало знатных женщин и мужчин из эллинов.

А як довідалися ті юдеї, які із Солуня, що й у Вереї Павло проповідує Боже Слово, прибули і там підбурювали та бунтували людей.

Но когда иудеи из Фессалоники узнали, что и в Береи Павел возвестил Божье слово, то явились и туда сеять раздор и подстрекать толпу.

Тоді негайно брати відіслали Павла, щоб ішов аж до моря, а там залишилися Сила і Тимофій.

Братья сразу же отправили Павла по морю дальше, а Сила с Тимофеем остались там.

Ті, хто супроводжував Павла, провели його до Афін і, одержавши наказ для Сили і Тимофія, аби ті якомога швидше прийшли до нього, відбули.

Братья сопровождали Павла до самых Афин и вернулись обратно. Павел передал через них указание для Силы и Тимофея как можно скорее присоединиться к нему.

Як Павло очікував їх у Афінах, дух його обурювався в ньому, коли бачив, що місто переповнене ідолами.

Пока Павел ожидал их в Афинах, он до глубины души возмущался, насколько этот город был полон идолов.

Він проводив бесіди з юдеями та з побожними в синагозі, і щодня на майдані із зустрічними.

В синагоге он беседовал с иудеями и чтущими Бога, а на площади каждый день — с теми, кто ему встречался.

Деякі з філософів, епікурейців і стоїків сперечалися з ним; одні говорили: Що ж то хоче сказати цей балакун? А інші: Здається, він проповідник чужих богів! Оскільки він благовістив [їм] про Ісуса та воскресіння.

С ним спорили философы (эпикурейцы и стоики), и одни спрашивали:— Так что же хочет сказать этот пустомеля?А другие отвечали:— Похоже, это проповедник чужих божеств!Это Павел возвещал им евангельскую весть об Иисусе и воскресении.

Взявши, вони повели його в Ареопаг, кажучи: Не можемо зрозуміти, що це за нова наука, яку ти проповідуєш,

Тогда они повели Павла на Ареопаг с вопросом:— Можем ли мы узнать, что это за новое учение ты нам преподносишь?

бо вкладаєш щось чуже до наших вух. Отже, хочемо знати, що б це могло бути!

Для нас это всё звучит как-то странно, и мы хотим понять, что всё это значит.

Усі мешканці Афін та захожі чужинці нічим іншим не займалися, а лише говорили або слухали щось нове.

Ведь для всех афинян, равно как и для живущих в городе иноземцев, нет ничего приятнее, чем говорить или выслушивать что-нибудь новенькое.

Тож Павло, ставши серед Ареопага, сказав: Мужі-афінці, з усього бачу, що ви дуже побожні,

Оказавшись перед Ареопагом, Павел сказал:— Афиняне! По всему вижу, что люди вы в высшей степени богобоязненные.

бо проходячи й оглядаючи ваші святині, я знайшов також жертовника, на якому написано: Невідомому Богові! Отже, я вам і проповідую Того, Кого, не знаючи, ви побожно шануєте.

Я ходил по вашему городу и осматривал святыни, и так я нашел жертвенник, на котором было написано: «Неведомому богу». И теперь я возвещу вам о Том, Кого вы почитаете, даже не зная Его.

Бог, Який створив світ і все, що в ньому, будучи Господом неба і землі, не живе в рукотворних храмах.

Бог создал этот мир и всё, что есть в нем, Он — Господь неба и земли и живет не в рукотворных храмах.

Він не приймає служіння людських рук, — тому що не потребує нічого, оскільки Сам дає всім життя, дихання й усе.

Он не нуждается ни в чем таком, что могут ему предоставить человеческие руки, но Сам подает всем и жизнь, и дыхание, и всё прочее.

Створив Він з одного весь людський рід, щоби жив по всій поверхні землі, визначивши заздалегідь окреслені пори та межі їхнього проживання,

От одного человека он произвел все народы, расселившиеся по лицу земли, определив заранее и сроки, и пределы их обитания,

щоб шукали Бога: може, відчують Його і знайдуть, бо ж недалеко Він від кожного з нас.

чтобы они искали Бога — не найдут ли Его хоть наощупь, ведь Он совсем недалек от каждого из нас.

У Ньому ми живемо, рухаємося та існуємо, як деякі з ваших поетів казали: Адже і ми з Його роду!

«Им мы живем, и движемся, и существуем!» Так ведь сказали и некоторые из ваших поэтов: «мы — Его порождение».

Таким чином, будучи з Божого роду, ми не повинні вважати, що Божество подібне до золота, або срібла, або каміння — мистецького витвору та вигадок людини.

А раз мы порождены Богом, нам не следует думать, будто Божество подобно золоту, серебру или камню, которым придали форму человеческие искусство и воображение.

Отже, Бог, незважаючи на часи незнання, тепер наказує всім людям скрізь каятися,

Бог ныне оставляет в прошлом времена былого неведения и повелевает покаяться всем людям, где бы они не жили,

тому що Він визначив день, коли має справедливо судити цілий світ через Мужа, Якого настановив, даючи віру всім, воскресивши Його з мертвих!

поскольку Он уже назначил день, когда предаст весь круг земель истинному суду, и уже определил Человека, Который будет Судьей — воскресив Его из мертвых, Бог нас в этом удостоверил.

Почувши про воскресіння з мертвих, деякі почали глузувати, а інші сказали: Про це послухаємо тебе іншого разу!

Когда они услышали про воскресение из мертвых, то одни рассмеялись, а другие сказали:— Твой рассказ об этом мы послушаем еще когда-нибудь.

Тому Павло вийшов з-поміж них.

На этом Павел их оставил.

А деякі чоловіки, приєднавшись до нього, повірили; серед них — Діонисій Ареопагіт, жінка, на ім’я Дамара, та інші з ними.

И все же несколько человек последовало за ним и уверовало; среди них был член Ареопага Дионисий, женщина по имени Дамарь и некоторые другие.

« 16 глава 18 глава »