Дії 17 глава

Дії святих апостолів
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская Библия

 
 

Пройшовши Амфиполь і Аполонію, вони прийшли в Солунь, де була юдейська синагога.
 
Прешє́дша же а҆мфїпо́ль и҆ а҆поллѡ́нїю, внидо́ста въ солѹ́нь, и҆дѣ́же бѣ̀ со́нмище ї҆ѹде́йское.

За звичаєм, Павло ввійшов до них і впродовж трьох субот диспутував з ними щодо Писання,
 
По ѡ҆бы́чаю же своемѹ̀ па́ѵелъ вни́де къ ни҄мъ и҆ по сѹббѡ҄ты трѝ стѧза́шесѧ съ ни́ми ѿ писа́нїй,

пояснюючи й доводячи, що Христос мав постраждати й воскреснути з мертвих і що Той Ісус, — Якого я вам проповідую, — запевняв він, — є Христос [1].
 
сказѹ́ѧ и҆ предлага́ѧ и҆̀мъ, ѩ҆́кѡ хр҇тѹ̀ подоба́ше пострада́ти и҆ воскр҇нѹти ѿ ме́ртвыхъ, и҆ ѩ҆́кѡ се́й ї҆и҃съ, є҆го́же а҆́зъ проповѣ́дѹю ва́мъ, є҆́сть хр҇то́съ.

І деякі з них повірили й приєдналися до Павла та Сили — дуже багато побожних греків і чимало шляхетних жінок.
 
И҆ нѣ́цыи ѿ ни́хъ вѣ́роваша и҆ приложи́шасѧ къ па́ѵлѹ и҆ сі́лѣ, ѿ чести́выхъ є҆́ллинъ мно́жество мно́го и҆ ѿ же́нъ благоро́дныхъ не ма́лѡ.

Юдеї ж позаздрили і, зібравши з вулиць якихось негідних людей, учинили збіговисько та викликали безпорядок у місті. І, прийшовши до дому Ясона, шукали їх, щоб вивести до натовпу.
 
Возревнова́вше же непоко́ршїисѧ ї҆ѹде́є и҆ прїе́мше крамо́лники нѣ҄кїѧ мѹ́жы ѕлы҄ѧ, и҆ собра́вше наро́дъ, мо́лвѧхѹ по гра́дѹ: наше́дше же на до́мъ ї҆ассо́новъ, и҆ска́хѹ и҆̀хъ и҆звестѝ къ наро́дѹ.

Та коли їх не знайшли, потягли Ясона і декого з братів до начальників міста, вигукуючи: Це ті, які перевернули світ і дійшли вже сюди!
 
Не ѡ҆брѣ́тше же и҆́хъ, влеча́хѹ ї҆ассо́на и҆ нѣ҄кїѧ ѿ бра́тїй ко градонача́лникѡмъ, вопїю́ще, ѩ҆́кѡ, и҆̀же разврати́ша вселе́ннѹю, сі́и и҆ здѣ̀ прїидо́ша,

Їх прийняв Ясон, а всі вони діють усупереч наказам кесаря, кажучи, що є інший цар — Ісус!
 
и҆̀хже прїѧ́тъ ї҆ассо́нъ: и҆ сі́и всѝ проти́внѡ велѣ́нїємъ ке́сарєвымъ творѧ́тъ, цр҃ѧ̀ глаго́люще и҆но́го бы́ти, ї҆и҃са.

Тож вони підбурили юрбу і начальників міста, які це слухали.
 
Смѧто́ша же наро́дъ и҆ градонача́лники слы́шащыѧ сїѧ҄:

А ті, взявши запоруку від Ясона та інших, відпустили їх.
 
взе́мше же дово́лное ѿ ї҆ассо́на и҆ ѿ про́чихъ, ѿпѹсти́ша и҆̀хъ.

Брати негайно відіслали вночі Павла і Силу до Вереї. Прибувши, вони пішли до юдейської синагоги.
 
Бра́тїѧ же а҆́бїе въ нощѝ ѿсла́ша па́ѵла и҆ сі́лѹ въ бе́рїю: и҆̀же пришє́дша, и҆до́ста въ собо́ръ ї҆ѹде́йскїй.

Ці були шляхетніші від тих, які в Солуні. Вони прийняли слово з усією ревністю, щодня досліджуючи Писання, чи так воно є.
 
Сі́и же бѧ́хѹ благоро́днѣйши живѹ́щихъ въ солѹ́ни, и҆̀же прїѧ́ша сло́во со всѣ́мъ ѹ҆се́рдїемъ, по всѧ҄ дни҄ разсѹжда́юще писа҄нїѧ, а҆́ще сѹ́ть сїѧ҄ та́кѡ.

Тож багато хто з них увірував, і чимало з грецьких шляхетних жінок та чоловіків.
 
Мно́зи ѹ҆̀бо ѿ ни́хъ вѣ́роваша, и҆ ѿ є҆́ллинскихъ же́нъ благоѡбра́зныхъ и҆ мѹже́й не ма́лѡ.

А як довідалися ті юдеї, які із Солуня, що й у Вереї Павло проповідує Боже Слово, прибули і там підбурювали та бунтували людей.
 
И҆ ѩ҆́кѡ ѹ҆вѣ́даша и҆̀же ѿ солѹ́нѧ ї҆ѹде́є, ѩ҆́кѡ и҆ въ бе́рїи проповѣ́дасѧ ѿ па́ѵла сло́во бж҃їе, прїидо́ша и҆ та́мѡ дви́жѹще и҆ смѹща́юще наро́ды.

Тоді негайно брати відіслали Павла, щоб ішов аж до моря, а там залишилися Сила і Тимофій.
 
А҆́бїе же тогда̀ бра́тїѧ ѿпѹсти́ша па́ѵла и҆тѝ на помо́рїе: ѡ҆ста́ста же сі́ла и҆ тїмоѳе́й та́мѡ.

Ті, хто супроводжував Павла, провели його до Афін і, одержавши наказ для Сили і Тимофія, аби ті якомога швидше прийшли до нього, відбули.
 
Провожда́ющїи же па́ѵла ведо́ша є҆го̀ да́же до а҆ѳи́нъ, и҆ прїе́мше за́повѣдь къ сі́лѣ и҆ тїмоѳе́ю, да ѩ҆́кѡ скорѣ́е прїи́дѹтъ къ немѹ̀, и҆зыдо́ша.

Як Павло очікував їх у Афінах, дух його обурювався в ньому, коли бачив, що місто переповнене ідолами.
 
(За҄ 40.) Во а҆ѳи́нѣхъ же ждѹ́щѹ и҆́хъ па́ѵлѹ, раздража́шесѧ дѹ́хъ є҆гѡ̀ въ не́мъ зрѧ́щемъ їдѡлъ по́лнъ сѹ́щь гра́дъ.

Він проводив бесіди з юдеями та з побожними в синагозі, і щодня на майдані із зустрічними.
 
Стѧза́шесѧ же ѹ҆̀бо на со́нмищи со ї҆ѹдє́и и҆ съ чести́выми, и҆ на то́ржищи по всѧ҄ дни҄ съ приключа́ющимисѧ.

Деякі з філософів, епікурейців і стоїків сперечалися з ним; одні говорили: Що ж то хоче сказати цей балакун? А інші: Здається, він проповідник чужих богів! Оскільки він благовістив [їм] про Ісуса та воскресіння.
 
Нѣ́цыи же ѿ є҆пїкѹ́ръ и҆ ѿ стѡ́їкъ фїлосѡ́фъ стѧза́хѹсѧ съ ни́мъ: и҆ нѣ́цыи глаго́лахѹ: что̀ ѹ҆́бѡ хо́щетъ сѹесло́вивый се́й глаго́лати; И҆ні́и же: чѹжди́хъ богѡ́въ мни́тсѧ проповѣ́дникъ бы́ти: ѩ҆́кѡ ї҆и҃са и҆ воскр҇нїе благовѣствова́ше и҆̀мъ.

Взявши, вони повели його в Ареопаг, кажучи: Не можемо зрозуміти, що це за нова наука, яку ти проповідуєш,
 
(За҄.) Пое́мше же є҆го̀, ведо́ша на а҆реопа́гъ, глаго́люще: мо́жемъ ли разѹмѣ́ти, что̀ но́вое сїѐ глаго́лемое тобо́ю ѹ҆ч҃нїе;

бо вкладаєш щось чуже до наших вух. Отже, хочемо знати, що б це могло бути!
 
стра҄нна бо нѣ҄каѧ влага́еши во ѹ҆шеса̀ на҄ша: хо́щемъ ѹ҆̀бо разѹмѣ́ти, что̀ хотѧ́тъ сїѧ҄ бы́ти;

Усі мешканці Афін та захожі чужинці нічим іншим не займалися, а лише говорили або слухали щось нове.
 
А҆ѳине́є же всѝ и҆ приходѧ́щїи стра́ннїи ни во что́же и҆́но ѹ҆пражнѧ́хѹсѧ, ра́звѣ глаго́лати что̀ и҆лѝ слы́шати но́вое.

Тож Павло, ставши серед Ареопага, сказав: Мужі-афінці, з усього бачу, що ви дуже побожні,
 
Ста́въ же па́ѵелъ посредѣ̀ а҆реопа́га, речѐ: мѹ́жїе а҆ѳине́йстїи, по всемѹ̀ зрю̀ вы̀ а҆́ки благочести҄выѧ:

бо проходячи й оглядаючи ваші святині, я знайшов також жертовника, на якому написано: Невідомому Богові! Отже, я вам і проповідую Того, Кого, не знаючи, ви побожно шануєте.
 
проходѧ́ бо и҆ соглѧ́даѧ чествова҄нїѧ ва҄ша, ѡ҆брѣто́хъ и҆ ка́пище, на не́мже бѣ̀ напи́сано: невѣ́домомѹ бг҃ѹ. Є҆го́же ѹ҆̀бо не вѣ́дѹще (благолѣ́пнѣ) чтетѐ, сего̀ а҆́зъ проповѣ́дѹю ва́мъ.

Бог, Який створив світ і все, що в ньому, будучи Господом неба і землі, не живе в рукотворних храмах.
 
Бг҃ъ сотвори́вый мі́ръ и҆ всѧ҄, ѩ҆̀же въ не́мъ, се́й нб҃сѐ и҆ землѝ гд҇ь сы́й, не въ рѹкотворе́нныхъ хра́мѣхъ живе́тъ,

Він не приймає служіння людських рук, — тому що не потребує нічого, оскільки Сам дає всім життя, дихання й усе.
 
ни ѿ рѹ́къ человѣ́ческихъ ѹ҆гождє́нїѧ прїе́млетъ, тре́бѹѧ что̀, са́мъ даѧ̀ всѣ҄мъ живо́тъ и҆ дыха́нїе и҆ всѧ҄:

Створив Він з одного весь людський рід, щоби жив по всій поверхні землі, визначивши заздалегідь окреслені пори та межі їхнього проживання,
 
сотвори́лъ же є҆́сть ѿ є҆ди́ныѧ кро́ве ве́сь ѩ҆зы́къ человѣ́чь, жи́ти по всемѹ̀ лицѹ̀ земно́мѹ, ѹ҆ста́вивъ пред̾ѹчинє́наѧ времена̀ и҆ предѣ́лы селе́нїѧ и҆́хъ,

щоб шукали Бога: може, відчують Його і знайдуть, бо ж недалеко Він від кожного з нас.
 
взыска́ти гд҇а, да понѐ ѡ҆сѧ́жѹтъ є҆го̀ и҆ ѡ҆брѧ́щѹтъ, ѩ҆́кѡ не дале́че ѿ є҆ди́нагѡ коегѡ́ждо на́съ сѹ́ща:

У Ньому ми живемо, рухаємося та існуємо, як деякі з ваших поетів казали: Адже і ми з Його роду!
 
ѡ҆ не́мъ бо живе́мъ и҆ дви́жемсѧ и҆ є҆смы̀, ѩ҆́коже и҆ нѣ́цыи ѿ ва́шихъ кни҄жникъ реко́ша: сегѡ́ бо и҆ ро́дъ є҆смы̀.

Таким чином, будучи з Божого роду, ми не повинні вважати, що Божество подібне до золота, або срібла, або каміння — мистецького витвору та вигадок людини.
 
Ро́дъ ѹ҆̀бо сѹ́ще бж҃їй, не до́лжни є҆смы̀ непщева́ти подо́бно бы́ти бж҇тво̀ зла́тѹ, и҆лѝ сребрѹ̀, и҆лѝ ка́меню хѹдо́жнѣ начерта́нѹ, и҆ смышле́нїю человѣ́чѹ:

Отже, Бог, незважаючи на часи незнання, тепер наказує всім людям скрізь каятися,
 
лѣ҄та ѹ҆̀бо невѣ́дѣнїѧ презира́ѧ бг҃ъ, нн҃ѣ повелѣва́етъ человѣ́кѡмъ всѣ҄мъ всю́дѹ пока́ѧтисѧ:

тому що Він визначив день, коли має справедливо судити цілий світ через Мужа, Якого настановив, даючи віру всім, воскресивши Його з мертвих!
 
занѐ ѹ҆ста́вилъ є҆́сть де́нь, въ ѻ҆́ньже хо́щетъ сѹди́ти вселе́ннѣй въ пра́вдѣ, ѡ҆ мѹ́жи, є҆го́же пред̾ѹста́ви, вѣ́рѹ подаѧ̀ всѣ҄мъ, воскр҃си́въ є҆го̀ ѿ ме́ртвыхъ.

Почувши про воскресіння з мертвих, деякі почали глузувати, а інші сказали: Про це послухаємо тебе іншого разу!
 
Слы́шавше же воскр҇нїе ме́ртвыхъ, ѻ҆́вїи ѹ҆́бѡ рѹга́хѹсѧ, ѻ҆́вїи же рѣ́ша: да слы́шимъ тѧ̀ па́ки ѡ҆ се́мѣ.

Тому Павло вийшов з-поміж них.
 
И҆ та́кѡ па́ѵелъ и҆зы́де ѿ среды̀ и҆́хъ.

А деякі чоловіки, приєднавшись до нього, повірили; серед них — Діонисій Ареопагіт, жінка, на ім’я Дамара, та інші з ними.
 
Нѣ́цыи же мѹ́жїе прилѣпи́вшесѧ є҆мѹ̀, вѣ́роваша: въ ни́хже бѣ̀ и҆ дїонѵ́сїй а҆реопагі́тскїй, и҆ жена̀ и҆́менемъ да́марь, и҆ дрѹзі́и съ ни́ми.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.