Дії 24 глава

Дії святих апостолів
Сучасний переклад → Перевод Десницкого

Через п’ять днів первосвященик Ананія прийшов до Кесарії з кількома старійшинами та правником на ім’я Тертул. Вони висунули свої звинувачення проти Павла в присутності правителя Фелікса.

Через пять дней туда прибыл первосвященник Анания со старейшинами и с неким оратором по имени Тертулл. Они представили наместники жалобу на Павла.

2-3 Покликавши Павла, Тертул почав звинувачувати його: «Вельмишановний Феліксе! Завдяки тобі ми насолоджуємося довгим миром. Завдяки завбачливості твоїй було проведено необхідні реформи для нашого народу. Завжди і повсюди ми визнаємо це з вдячністю.

Когда его привели, Тертулл начал обвинительную речь:— Благодаря тебе, досточтимый Феликс, мы наслаждаемся прочным миром. Ты мудро заботишься об улучшении жизни этого народа —

и мы повсеместно и постоянно принимаем твою заботу с благодарностью.

Та щоб не гаяти багато твого часу, прошу тебе, будь такий ласкавий і вислухай наше коротеньке звинувачення.

Не стану долго тебя утомлять, но прошу выслушать нашу краткую речь с обычной твоей благосклонностью.

Бо ми з’ясували, що цей чоловік — підбурювач. Він зчиняє заколот серед юдеїв у всьому світі й очолює секту Назарян.[65]

Этот человек, как мы обнаружили, источник заразы, он сеет смуту среди иудеев по всему кругу земель. Он — глава секты назареев.

6-8 До того ж він намагався осквернити Храм, але ми схопили його. [Тож ми хотіли судити його згідно з нашим Законом,

Он и Храм пытался осквернить, тогда мы его задержали и собирались судить по нашему закону.

але командир Лісій прийшов і силою відбив його у нас,

Но трибун Лисий грубой силой вырвал его из наших рук

наказавши його звинувачам прийти до тебе.] [66] Розпитай його сам і від нього дізнаєшся про все те, в чому ми його звинувачуємо».

и велел его обвинителям явиться к тебе. Допросив его, ты сможешь сам узнать обо всем том, в чем мы его обвиняем.

Юдеї підтримали звинувачення, підтвердивши, що все те правда.

Это подтвердили иудеи, сказав, что всё так и есть.

Коли правитель дав знак Павлові говорити, той промовив: «Знаючи, що ти, Феліксе, був суддею цього народу вже багато років, я з радістю буду захищатися.

Когда наместник подал ему знак, заговорил Павел:— Я знаю, что ты уже много лет вершишь правосудие над этим народом, и это придает мне уверенности в моей защитной речи.

Як ти можеш перевірити, минуло не більше дванадцяти днів відтоді, як прийшов я до Єрусалиму на поклоніння.

Ты можешь проверить, что я прибыл в Иерусалим для поклонения не более двенадцати дней назад,

І ніхто не бачив, щоб я з кимось сперечався в Храмі або підбурював народ у синагогах чи десь у місті.

и они не застали меня за спорами или подстрекательством народа ни в Храме, ни в синагогах, ни где-либо еще в городе.

Вони не можуть довести тобі ті звинувачення, що зараз висувають проти мене.

В чем они меня сейчас обвиняют, того не могут доказать.

Але я справді визнаю перед тобою, що поклоняюся Богові батьків наших, згідно з „Дорогою Господньою”, який юдеї називають сектою. Я вірю в усе те, що говорить Закон Мойсея і що написано у книгах пророків.

Но признаю перед тобой, что следую Пути, который они называют сектой, и так служу отеческому нашему Богу, веря всему, что написано в законе и у пророков.

Саме як і ці люди, я сподіваюся на Бога, сподіваюся, що буде воскресіння як праведних так і неправедних.

Есть у меня надежда на Бога, которую разделяют и они сами — надежда на будущее воскресение мертвых, и праведников, и неправедных.

Тому й сам роблю все можливе, щоб мати чисте сумління перед Богом і людьми.

А потому я всячески стараюсь сохранить свою совесть незапятнанной перед Богом и перед людьми.

Після багатьох років відсутності прийшов я, щоб принести моєму народові дарунки для бідних і пожертви в Храмі.

Много лет не было меня здесь, и вот я пришел, чтобы передать своему народу пожертвования и принести жертву.

І поки я робив це, саме коли я здійснив обряд очищення,[67] вони знайшли мене. Там не було ні натовпу, ані безчинств.

Вот они и застали меня в Храме во время обряда очищения, причем там не было ни толпы, ни беспорядков.

Там було кілька юдеїв із Азії. Це саме вони мали б стати перед тобою і висловити свої звинувачення, якщо є в них щось проти мене.

Это были какие-то иудеи из Асии, им бы следовало явиться к тебе с обвиненнием, если бы им было, в чем меня обвинить.

Або нехай присутні тут скажуть, що неправедного в тому, що сказав я, стоячи перед Синедріоном.

Да пусть они сами скажут: когда я стоял перед синедрионом, какое мое преступление они раскрыли?

Хіба що одне, стоячи перед ними, я вигукнув: „Ви зараз судите мене за віру в воскресіння з мертвих”».

Разве только одно — когда я там стоял, то громко провозгласил: «Вы сегодня меня судите за воскресение мертвых!»

Тоді Фелікс, добре обізнаний з усім, що стосується «Дороги Господньої», відклав слухання справи, сказавши: «Коли прийде командир Лісій, я вирішу цю справу».

Феликс (ведь он неплохо был осведомлен о Пути Иисуса) прервал на этом заседание, сказав:— Я решу ваше дело, когда прибудет трибун Лисий.

Він наказав одному з офіцерів [68] тримати Павла під вартою, але пішов на деякі послаблення й дозволив близьким Павла піклуватися про нього.

Он приказал центуриону стеречь Павла, но не притеснять его и не мешать его близким о нем заботиться.

Через декілька днів Фелікс прийшов зі своєю дружиною Друзиллою (вона була юдейкою). Він послав по Павла й слухав, як той говорив про віру в Ісуса Христа.

Через несколько дней Феликс пришел туда со своей женой Друзиллой (она была еврейка), вызвал Павла и выслушал его рассказ о вере во Христа Иисуса.

Та коли Павло почав говорити про праведність, стриманість і прийдешній суд, Фелікс злякався й промовив: «Поки що йди. Я покличу тебе, коли зможу».

Но когда тот стал говорить о праведности, воздержанности и будущем суде, Феликс испугался и сказал:— Теперь ступай к себе. Будет случай, я тебя еще позову.

Водночас він сподівався, що Павло дасть йому хабаря, тож часто посилав по Павла й розмовляв з ним.

Вообще-то он надеялся получить от Павла денег, потому вызвал его довольно часто, чтобы побеседовать с ним.

А через два роки на місце Фелікса прийшов Порцій Фест. Оскільки він хотів догодити юдеям, то й залишив Павла у в’язниці.

Так прошло два года, и Феликса сменил Порций Фест. При этом Феликс, стараясь угодить иудеям, оставил Павла в заключении.

« 23 глава 25 глава »