Дії 24 глава

Дії святих апостолів
Сучасний переклад → Под редакцией Кулаковых

Через п’ять днів первосвященик Ананія прийшов до Кесарії з кількома старійшинами та правником на ім’я Тертул. Вони висунули свої звинувачення проти Павла в присутності правителя Фелікса.

Пять дней спустя в Кесарию прибыл первосвященник Анания в сопровождении нескольких старейшин. С ними был и законовед,1 некий Тертулл. Они выдвинули перед прокуратором свои обвинения против Павла.

2-3 Покликавши Павла, Тертул почав звинувачувати його: «Вельмишановний Феліксе! Завдяки тобі ми насолоджуємося довгим миром. Завдяки завбачливості твоїй було проведено необхідні реформи для нашого народу. Завжди і повсюди ми визнаємо це з вдячністю.

[2-3] После того, как ввели узника, Тертулл начал свою обвинительную речь: «Высокочтимый Феликс! Тебе обязаны мы прочным миром, и твоей предусмотрительности — теми улучшениями в жизни этого народа, которые мы всегда и повсюду принимаем с великой признательностью.

Та щоб не гаяти багато твого часу, прошу тебе, будь такий ласкавий і вислухай наше коротеньке звинувачення.

Не желая обременять тебя, прошу с присущей тебе снисходительностью уделить нам немного времени и выслушать нас.

Бо ми з’ясували, що цей чоловік — підбурювач. Він зчиняє заколот серед юдеїв у всьому світі й очолює секту Назарян.[65]

Мы находим, что этот человек хуже всякой заразы: сеет он смуту среди всех иудеев по всему миру,2 он главарь секты3 назарян.

6-8 До того ж він намагався осквернити Храм, але ми схопили його. [Тож ми хотіли судити його згідно з нашим Законом,

Мы задержали его при попытке осквернить Храм.

але командир Лісій прийшов і силою відбив його у нас,

[отсутствует]4

наказавши його звинувачам прийти до тебе.] [66] Розпитай його сам і від нього дізнаєшся про все те, в чому ми його звинувачуємо».

Допросив его, ты сам сможешь убедиться в истинности всех этих обвинений, с которыми мы выступаем против него».

Юдеї підтримали звинувачення, підтвердивши, що все те правда.

Иудеи поддержали его, говоря, что так всё и было.

Коли правитель дав знак Павлові говорити, той промовив: «Знаючи, що ти, Феліксе, був суддею цього народу вже багато років, я з радістю буду захищатися.

Павел начал говорить, как только прокуратор знаком позволил ему. «Я знаю, — сказал он, — что ты уже много лет вершишь правосудие над этим народом, потому я спокойно могу приступить к своей защите.

Як ти можеш перевірити, минуло не більше дванадцяти днів відтоді, як прийшов я до Єрусалиму на поклоніння.

Ты и сам можешь убедиться, что прошло не более двенадцати дней с тех пор, как я пришел в Иерусалим, чтобы поклониться Богу.

І ніхто не бачив, щоб я з кимось сперечався в Храмі або підбурював народ у синагогах чи десь у місті.

Вовсе неверно, что мои обвинители застигали меня с кем-либо спорящим или подстрекающим народ к мятежу в Храме, в синагогах или в городе.

Вони не можуть довести тобі ті звинувачення, що зараз висувають проти мене.

Они никак не могут доказать тебе того, в чем сейчас обвиняют меня.

Але я справді визнаю перед тобою, що поклоняюся Богові батьків наших, згідно з „Дорогою Господньою”, який юдеї називають сектою. Я вірю в усе те, що говорить Закон Мойсея і що написано у книгах пророків.

Но могу признаться тебе, что я служу Богу отцов наших, держась того Пути, который они называют сектой. Я верю всему тому, что написано в Законе и у пророков.

Саме як і ці люди, я сподіваюся на Бога, сподіваюся, що буде воскресіння як праведних так і неправедних.

У меня та же надежда на Бога, которую и они разделяют, что Бог воскресит как праведных, так и неправедных.

Тому й сам роблю все можливе, щоб мати чисте сумління перед Богом і людьми.

Потому хочу я и всё делаю для того, чтобы совесть моя была всегда чиста перед Богом и людьми.

Після багатьох років відсутності прийшов я, щоб принести моєму народові дарунки для бідних і пожертви в Храмі.

Спустя много лет я пришел в Иерусалим, желая передать пожертвования для народа моего и приношения.

І поки я робив це, саме коли я здійснив обряд очищення,[67] вони знайшли мене. Там не було ні натовпу, ані безчинств.

И меня нашли в Храме, когда я уже совершил обряд очищения. Но не было вокруг меня ни толпы, ни беспорядков,

Там було кілька юдеїв із Азії. Це саме вони мали б стати перед тобою і висловити свої звинувачення, якщо є в них щось проти мене.

пока не пришли несколько иудеев из Асии, — они-то и должны были прийти к тебе и представить свои обвинения, если у них есть что-то против меня.

Або нехай присутні тут скажуть, що неправедного в тому, що сказав я, стоячи перед Синедріоном.

Может быть, присутствующие здесь скажут, какое преступление они нашли, когда стоял я перед Синедрионом.

Хіба що одне, стоячи перед ними, я вигукнув: „Ви зараз судите мене за віру в воскресіння з мертвих”».

Разве только в том, что сказал я во всеуслышание,5 когда стоял среди них: „За веру в воскресение мертвых я стою сегодня перед вашим судом!“»

Тоді Фелікс, добре обізнаний з усім, що стосується «Дороги Господньої», відклав слухання справи, сказавши: «Коли прийде командир Лісій, я вирішу цю справу».

Феликс, который лучше многих знал о вере, именуемой «Путь», приостановил расследование, сказав: «Когда прибудет трибун Лисий, я решу ваше дело».

Він наказав одному з офіцерів [68] тримати Павла під вартою, але пішов на деякі послаблення й дозволив близьким Павла піклуватися про нього.

И приказал центуриону держать Павла под стражей, но сильно его не ограничивать и не запрещать никому из его близких заботиться о нем.6

Через декілька днів Фелікс прийшов зі своєю дружиною Друзиллою (вона була юдейкою). Він послав по Павла й слухав, як той говорив про віру в Ісуса Христа.

Несколько дней спустя Феликс пришел со своей женой Друзиллой7 (она была иудейкой). Он послал за Павлом и выслушал его рассказ о вере во Христа Иисуса.

Та коли Павло почав говорити про праведність, стриманість і прийдешній суд, Фелікс злякався й промовив: «Поки що йди. Я покличу тебе, коли зможу».

Когда же Павел стал говорить о праведности, воздержании и о предстоящем суде, Феликсу стало страшно. «Ну ладно, теперь иди! — сказал он. — Я позову тебя, когда выберу время».

Водночас він сподівався, що Павло дасть йому хабаря, тож часто посилав по Павла й розмовляв з ним.

К тому же он надеялся, что Павел даст ему денег,8 поэтому часто посылал за Павлом и беседовал с ним.

А через два роки на місце Фелікса прийшов Порцій Фест. Оскільки він хотів догодити юдеям, то й залишив Павла у в’язниці.

Прошло два года, и Феликса в должности прокуратора сменил Порций Фест.9 Желая угодить иудеям, Феликс оставил Павла в узах.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Или: наемный адвокат/юрист.

5 [2] — Греч. ойкумэнэ — мир, обитаемая земля, вселенная.

5 [3] — Или: ереси; то же в ст. 14.

7 [4] — Некот. рукописи добавляют: и хотели было судить его по нашему Закону. 7 Но трибун Лисий вмешался и, пользуясь властью, вырвал его из наших рук, 8 и приказал нам, его обвинителям, идти к тебе.

21 [5] — Или: кроме одного возгласа моего.

23 [6] — Или: служить ему.

24 [7] — Друзилла — сестра Ирода Агриппы II.

26 [8] — Некот. рукописи добавляют: чтобы Феликс отпустил его.

27 [9] — Порций Фест был назначен на должность прокуратора около 60 г. и умер в 62 г. по Р.Х.

« 23 глава 25 глава »