Дії 24 глава

Дії святих апостолів
Переклад Огієнка → Под редакцией Кулаковых

А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

Пять дней спустя в Кесарию прибыл первосвященник Анания в сопровождении нескольких старейшин. С ними был и законовед,1 некий Тертулл. Они выдвинули перед прокуратором свои обвинения против Павла.

Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

[2-3] После того, как ввели узника, Тертулл начал свою обвинительную речь: «Высокочтимый Феликс! Тебе обязаны мы прочным миром, и твоей предусмотрительности — теми улучшениями в жизни этого народа, которые мы всегда и повсюду принимаем с великой признательностью.

це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

Не желая обременять тебя, прошу с присущей тебе снисходительностью уделить нам немного времени и выслушать нас.

Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

Мы находим, что этот человек хуже всякой заразы: сеет он смуту среди всех иудеев по всему миру,2 он главарь секты3 назарян.

Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

Мы задержали его при попытке осквернить Храм.

Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

[отсутствует]4

а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

Допросив его, ты сам сможешь убедиться в истинности всех этих обвинений, с которыми мы выступаем против него».

Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

Иудеи поддержали его, говоря, что так всё и было.

І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

Павел начал говорить, как только прокуратор знаком позволил ему. «Я знаю, — сказал он, — что ты уже много лет вершишь правосудие над этим народом, потому я спокойно могу приступить к своей защите.

Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

Ты и сам можешь убедиться, что прошло не более двенадцати дней с тех пор, как я пришел в Иерусалим, чтобы поклониться Богу.

І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

Вовсе неверно, что мои обвинители застигали меня с кем-либо спорящим или подстрекающим народ к мятежу в Храме, в синагогах или в городе.

І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

Они никак не могут доказать тебе того, в чем сейчас обвиняют меня.

Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

Но могу признаться тебе, что я служу Богу отцов наших, держась того Пути, который они называют сектой. Я верю всему тому, что написано в Законе и у пророков.

І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

У меня та же надежда на Бога, которую и они разделяют, что Бог воскресит как праведных, так и неправедных.

І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

Потому хочу я и всё делаю для того, чтобы совесть моя была всегда чиста перед Богом и людьми.

А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

Спустя много лет я пришел в Иерусалим, желая передать пожертвования для народа моего и приношения.

Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

И меня нашли в Храме, когда я уже совершил обряд очищения. Но не было вокруг меня ни толпы, ни беспорядков,

їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

пока не пришли несколько иудеев из Асии, — они-то и должны были прийти к тебе и представить свои обвинения, если у них есть что-то против меня.

Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

Может быть, присутствующие здесь скажут, какое преступление они нашли, когда стоял я перед Синедрионом.

крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

Разве только в том, что сказал я во всеуслышание,5 когда стоял среди них: „За веру в воскресение мертвых я стою сегодня перед вашим судом!“»

Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

Феликс, который лучше многих знал о вере, именуемой «Путь», приостановил расследование, сказав: «Когда прибудет трибун Лисий, я решу ваше дело».

І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

И приказал центуриону держать Павла под стражей, но сильно его не ограничивать и не запрещать никому из его близких заботиться о нем.6

А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

Несколько дней спустя Феликс пришел со своей женой Друзиллой7 (она была иудейкой). Он послал за Павлом и выслушал его рассказ о вере во Христа Иисуса.

І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

Когда же Павел стал говорить о праведности, воздержании и о предстоящем суде, Феликсу стало страшно. «Ну ладно, теперь иди! — сказал он. — Я позову тебя, когда выберу время».

Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

К тому же он надеялся, что Павел даст ему денег,8 поэтому часто посылал за Павлом и беседовал с ним.

Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

Прошло два года, и Феликса в должности прокуратора сменил Порций Фест.9 Желая угодить иудеям, Феликс оставил Павла в узах.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Или: наемный адвокат/юрист.

5 [2] — Греч. ойкумэнэ — мир, обитаемая земля, вселенная.

5 [3] — Или: ереси; то же в ст. 14.

7 [4] — Некот. рукописи добавляют: и хотели было судить его по нашему Закону. 7 Но трибун Лисий вмешался и, пользуясь властью, вырвал его из наших рук, 8 и приказал нам, его обвинителям, идти к тебе.

21 [5] — Или: кроме одного возгласа моего.

23 [6] — Или: служить ему.

24 [7] — Друзилла — сестра Ирода Агриппы II.

26 [8] — Некот. рукописи добавляют: чтобы Феликс отпустил его.

27 [9] — Порций Фест был назначен на должность прокуратора около 60 г. и умер в 62 г. по Р.Х.

« 23 глава 25 глава »