Українська Біблія. Турконяк
1 Алилуя. Прославляйте Господа, кличте Його Ім’я, сповістіть між народами про Його діла.
2 Співайте Йому, виспівуйте Йому, розповідайте про всі Його дивовижні діла.
3 Хваліться Його святим Ім’ям; нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа.
4 Шукайте Господа і наберіться сили, постійно шукайте Його обличчя.
5 Пам’ятайте про Його дивовижні діла, які Він учинив, Його чудеса і вироки Його вуст.
6 Нащадки Авраама — Його раби, сини Якова — Його обранці!
7 Він — Господь, наш Бог, на всій землі Його присуди.
8 Він навіки заховав у пам’яті Свій завіт, слово, яке заповів для тисячі родів:
9 те, що заповів Авраамові, і Свою клятву Ісаакові.
10 І поставив його для Якова як закон, — як вічний завіт для Ізраїля,
11 кажучи: Тобі дам Ханаанську землю, як мірило вашої спадщини,
12 коли їх було невелике число, — нечисленними були вони в ній і чужинцями.
13 Вони проходили від народу до народу, від царства до іншого народу.
14 Він же не дозволив жодній людині їх скривдити і докоряв за них царям.
15 Не чіпайте Моїх помазанців і не робіть зла Моїм пророкам!
16 Він навів голод на землю, знищив усі їхні запаси хліба.
17 А перед ними послав людину: Йосиф був проданий у рабство.
18 Кайданами скували його ноги, залізо оповило його душу,
19 доки не збулося Його слово, доки не запалав він Господнім словом.
20 Цар послав визволити його, — володар народів звільнив його.
21 Він настановив його господарем над своїм домом і управителем над усім своїм маєтком,
22 щоб наглядав за його правителями за власним бажанням, щоб навчав його вельмож мудрості.
23 Тож прибув Ізраїль у Єгипет, — Яків переселився в землю Хама.
24 І Він дуже розмножив Свій народ і зробив його сильнішим за його ворогів.
25 А серце тих Він перемінив, щоби зненавиділи Його народ, щоби поводилися підступно з Його рабами.
26 Він послав Мойсея, Свого раба, і Аарона, якого вибрав,
27 і зробив між ними Свої великі ознаки й чудеса в землі Хама.
28 Наслав темряву — і стемніло, та не зважили на Його слова.
29 Він перетворив їхні води в кров і вигубив їхню рибу.
30 Їхня земля закишіла жабами — навіть у покоях їхніх царів.
31 Він сказав — і налетіли псячі мухи, і мошкара з’явилася в усіх їхніх землях.
32 Він, наче дощ, наслав на них град, нищівний вогонь на їхню землю,
33 побив їхні виноградники і їхні смоківниці, знищив усі дерева в їхньому краї.
34 Він сказав — і найшла сарана, сарана без числа;
35 вона поз’їдала всю зелень у їхній землі, пожерла врожай їхнього краю.
36 Він повбивав усіх первістків у їхній країні, початки всякої їхньої праці.
37 А їх вивів із золотом та сріблом, і серед їхніх племен не було хворих.
38 Єгипет був радий їхньому відходові, тому що страх перед ними охопив їх.
39 Він простягнув хмару як покриття для них, і вогонь, щоби світив їм уночі.
40 Вони попросили — і прилетіли перепелиці; Він наситив їх небесним хлібом.
41 Він розколов скелю — і потекли води, ринули потоки на безводні землі.
42 Адже Він згадав Своє святе слово до Авраама, Свого раба.
43 І вивів Свій народ в радості, Своїх обранців — із веселощами.
44 І дав їм землі народів, і вони успадкували плоди праці народів,
45 аби лише дотримувалися Його заповідей і досліджували Його закон.
Толкование Далласской семинарии
Толкование Псалма 104
Прослеживая отдельные аспекты истории Израиля (от Авраама до начала скитаний евреев в пустыне), характер которых определяло Божие вмешательство, ибо это Он чудесным образом вел Свой народ — во исполнение обетований, которые дал ему по завету, — псалмопевец славит величие любви Господа к «помазанным» (стих 15) Его.
А. Хвала величию Господню (104:1−6)
Пс 104:1−6. Призыв к славословию Господа и к возвещению в народах чудесных Его свершений («дел Его»). «Хвалиться именем Его святым» (стих 3) — то же, что возвещать о свойствах Божией личности, открытых людям. Ищущие приблизиться к Господу да радуются («веселятся») в сознании, что Он — истинно Всемогущий Бог (стих 3). Постоянно вспоминая все, что Он сотворил для Израиля, народ этот должен во всем полагаться только на Него: искать Господа и силы Его и лица Его всегда (стихи 4−5). Следует обращение к сынам Иакова, которых Господь избрал (стих 6).
Б. Хвала верности Его (104:7−41)
Пс 104:7−15. Господь, чьи суды совершаются (в значении: чьи решения и справедливые воздаяния за добро и зло осуществляются) по всей земле, есть Бог наш, Который вечно помнит завет Свой с нами, — напоминает псалмопевец Израилю; не обязывает ли это нас тем более хранить верность Ему? — подразумевает он (стих 5 сопоставьте со стихом 8, 42). Факты, на которые автор ссылается в стихах 8−11, запечатлены в ветхозаветной истории (Быт 12:1−3; 15:18−21; 22:15−18; 28:13−15; 32:12).
Когда он говорит о начале образования Израиля как великого народа, находившегося под особым покровительством Господа и защитой Его (стихи 12−15), то, возможно, имеет в виду переход Авраама из Ура Халдейского в Харан (Быт 11:31), Ханаан (Быт 12:4−5), Египет (Быт 12:10−20), а затем — на юг (т. е. в пустыню Негев); Быт 20:1. «Помазанные Мои» в стихе 15 тождественно по смыслу «богоизбраным» и относится ко всему еврейскому народу.
Пс 104:16−41. Продолжается перечисление фактов из еврейской истории в той последовательности, как они запечатлены в книгах Бытия и Исхода: о появлении евреев в Египте, возвышении Иосифа фараоном, о долговременном пребывании Израиля в Египте, где весьма размножил Бог народ Свой (стихи 16−24; сравните Быт 37; 39−41; Исх 1:6−14). «Землей Хамовой» в стихе 23 Египет назван потому, что основателем его считался один из сыновей Хама.
В стихах 25−36 следует рассказ о том, как евреев возненавидели в Египте, и как Господь — через рабов своих Моисея и Аарона — совершил чудеса… в земле Хамовой, т. е. подверг египтян десяти казням (сравните Исх 7−11; Пс 77:43−51); скнипы в стихе 31 — то же, что «мошка», «гнус».
В стихах 37−41 говорится об исходе евреев из Египта и о том, как Господь питал и поил их в пустыне.
В. Хвала Господу за избавление Его (104:42−45)
Пс 104:42−45. Псалмопевец говорит о том, что Господь — по слову, которое дал Аврааму… вывел народ Свой из рабства, и дал ему в наследие землю обетованную, поставив благополучие или неблагополучие его в будущем в зависимость от того, будет ли он следовать уставам и законам Его. Объяснение завершающего псалом восклицания Аллилуия! в комментариях на Пс 103:35.