Амоса 6 глава

Книга пророка Амоса
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Десницкого

Горе тим, що зневажають Сіон, і тим, які надіються на гору Самарію. Вони зібрали вершки народів і ввійшли до себе. Доме Ізраїля,

Горе тем, кто беспечен на Сионе, кто доверяет горе Самарийской —цвету первого из народов,это к ним приходит дом Израилев!

перейдіть усі й погляньте, перейдіть звідти до Емата Равви і зійдіть до Ґета чужинців, до найсильніших з усіх цих царств! Хіба їхні околиці більші за ваші околиці?

Идите в Калне и посмотрите,оттуда ступайте в Хамат великий,спуститесь в Гат филистимский —лучше ли вы, чем эти царства,обширнее ли ваши пределы?

Ви, що молитеся на лихий день, ви, які наближаєтеся і торкаєтеся фальшивих субот,

Вы пытаетесь отсрочить злой деньи насилие возводите на престол —

котрі спите на ліжках зі слонової кости і живете розкішно на ваших постелях, їсте козенят з отар і телят з-посеред молочних стад,

вы, возлежащие на ложах из кости,нежитесь вы на своих постелях,поедаете барашков, взятых из отар,и коров, выбранных от стад;

що плескаєте на голос гусел, вважали за дійсне, а не за минаюче.

поигрываете себе на лире,придумываете себе инструменты, словно Давид;

Ви, що п’єте проціджене вино і намазуєтеся найкращим миром, та не потерпіли ані трохи за побиття Йосифа.

пьете вино из чаш,натираетесь отборным маслом —а до бедствий Иосифа и дела вам нет!

Тому тепер полонені будуть владою сильних, і забереться іржання коней з Єфрема.

Потому вы первыми пойдете в плен,закончится празднество изнеженных!

Адже Господь поклявся Собою. Тому що Я гиджуся всією гордістю Якова, Я зненавидів його країни і знищу місто з усіма, що в ньому живуть.

Клянется Господь Самим Собой —пророчество Господа, Бога Воинств! —мерзка Мне надменность Иакова,ненавистны его палаты —предам врагу и город, и все, что в городе!

І буде, коли залишаться десятеро мужів в одному домі, то помруть, і остануться позосталі,

Если в доме останутся десятеро — все умрут,

і їхні родичі візьмуть і намагатимуться винести їхні кості з дому. Він же скаже до тих, хто над домом: Чи ще є в тебе? І той відкаже: Ні. І скаже: Мовчи, щоб не називати Господнє Ім’я.

возьмут их кто-то из родни и сжигатель трупов, чтобы вынести тела из дома, и спросит одни другого: «остался ли кто с тобой в этом доме?». И другой ответит: «никого». Тогда скажет: «Тсс! Нельзя упоминать Господне имя».

Бо ось Господь заповідає і уразить великий дім розломами, а малий дім — тріщинами.

Так порешил Господь:большие дома вдребезги разбить,малые — на куски разломать.

Хіба коні ганятимуться по камінню? Чи мовчатимуть з кобилами? Бо ви обернули суд на гнів, і плід праведності — на гіркоту,

Будут ли скакать по скалам кони,будут ли там пахать волы?Вы справедливость превратили в яд,плоды праведности — в полынную горечь.

ви, що радієте нікчемним словом, котрі говорите: Хіба не власною силою маємо роги [1]?

Вы, кто веселится в Ло-Даваре,говоря: «Не сами ли мы покорили Каранаим?!» —

Тому що ось Я піднімаю проти вас, доме Ізраїля, народ, і він пригнобить вас, щоб ви не ввійшли до Емата, і аж до західного потоку.

Но я воздвигну на вас, дом Израилев, —пророчество Господа, Бога Воинств! —народ, что будет вас угнетатьот Лево-Хамата до речной долины.

« 5 глава 7 глава »