По Марку 16 глава

Евангелие по Марку
Под редакцией Кулаковых → Сучасний переклад

Когда прошла суббота, Мария Магдалина и Мария, мать Иакова, и Саломия купили благовоний, чтобы пойти и умастить тело Его.

Коли минула субота, Марія Маґдалена, Марія, мати Якова, й Саломія придбали пахощів, аби намастити тіло Ісусове.

Рано утром в первый день недели с восходом солнца пришли они к гробнице.

Рано-вранці, тільки-но зійшло сонце, в перший день тижня, [57] вони прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса.

«Кто же отвалит нам камень от входа в гробницу?» — говорили женщины друг другу.

І сказали жінки одна одній: «Хто ж нам відкотить від входу той величезний камінь?»

И тут они увидели, что камень — такой огромный и тяжелый — уже отвален.

Коли вони наблизившись до склепу, то помітили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік.

Войдя в гробницу, они увидели, что справа сидит юноша, одетый в белую одежду, и испугались.

Ввійшовши до склепу, жінки побачили, що праворуч сидить молодий чоловік, убраний в білу одежину. Тож вони були дуже налякані.

«Не пугайтесь! — сказал он им. — Вы ищете Иисуса Назарянина, распятого. Он воскрес — Его нет здесь. Вот место, где Он лежал.

Тоді він мовив до них: «Не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса з Назарета, Який був розіп’ятий на хресті. Однак Його тут зараз немає, бо Він воскрес із мертвих! Огляньте те місце, де Він лежав!

Идите и скажите ученикам Его и Петру: Он будет в Галилее прежде вас. Там вы Его увидите, как Он и сказал вам».

Тож йдіть негайно до Його учнів і Петра та й скажіть їм: „Він прийде в Ґалилею раніше за вас. Там ви знайдете Його, як Він вам і обіцяв”».

Выйдя из гробницы, они, изумленные и охваченные страхом, побежали оттуда прочь. Это их так испугало, что они никому ничего не сказали.1 [[И всё, что им было велено, они вкратце рассказали Петру и его спутникам. А позже Сам Иисус послал через них от востока до запада священную и непреходящую Весть вечного спасения. Аминь.]]

Тоді жінки вийшли звідти й побігли геть від гробниці, приголомшені й охоплені страхом. І, нажахані, вони нікому нічого не сказали. [Але згодом вони розповіли про все, що наказав Ісус Петру та усім іншим апостолам. Після того Сам Ісус відіслав їх в усі кінці світу, аби донести до людей Святе Послання, яке не згине ніколи — всі люди матимуть спасіння вічне.] [58]

[[Воскреснув рано в первый день недели, Он явился сначала Марии Магдалине, из которой изгнал семь бесов.

Після Свого воскресіння, рано-вранці першого дня тижня Ісус, насамперед, з’явився Марії Маґдалені, з якої Він вигнав сімох нечистих.

Она пошла и сообщила тем, кто был с Ним и теперь скорбел и плакал.

Побачивши Ісуса, Марія одразу ж пішла й розповіла про це Його учням, які тужили й ридали за Ним.

Когда они услышали, что Он жив и что она видела Его, они не поверили ей.

Почувши, що Ісус живий, і що вона бачила Його, учні не повірили їй.

После этого Он, уже в другом облике, явился двум из них на пути, когда они шли в селение.

Пізніше Ісус у іншій постаті з’явився двом учням Своїм, коли ті йшли по дорозі поза містом.

Они вернулись в Иерусалим и сообщили остальным, но даже им не поверили.

Вони повернулися й розповіли про все іншим, але ніхто не повірив і їм.

Позже явился Он и одиннадцати ученикам, когда они были за столом,2 и упрекнул их за неверие и духовную слепоту,3 ибо они не поверили тем, кто видел Его воскресшим.

Згодом Ісус з’явився і одинадцятьом апостолам, коли вони обідали. Ісус почав докоряти їм за їхнє невір’я і впертість, бо не повірили вони тим, хто бачив Його, воскреслого з мертвих.

И сказал им: «Идите по всему миру и проповедуйте Благую Весть всему творению!

І промовив Ісус: «Ідіть по всьому світові й проголошуйте Добру Звістку Божу всім створінням Господнім.

Кто поверит и примет крещение, спасен будет тот, а кто не поверит, будет осужден.

Хто повірить [59] і охреститься, той буде спасенний, а хто не матиме віри, той приречений.[60]

А с теми, кто уверует, будут такие знамения: именем Моим4 бесов они будут изгонять, на новых языках говорить будут.

17-18 Та, як доказ цього, ті, хто віруватимуть, творитимуть такі чудесні знамення: Моїм ім’ям вони виганятимуть демонів, заговорять невідомими їм раніше мовами, гадюк братимуть голими руками, а якщо вип’ють отруту, вона не візьме їх. Вони покладатимуть руки свої на хворих, і ті зцілюватимуться».

Если змей [в руки] возьмут или что смертоносное выпьют, не повредит им. На больных будут возлагать они руки, и те будут здоровы».

Итак, после того, как Господь Иисус сказал им это, был Он вознесен на небо и воссел по правую сторону Бога.

Отак промовивши, Господь Ісус був вознесений на Небо, і там Він сів по праву руку від Бога.

А ученики пошли и проповедовали повсюду. Господь содействовал им и весть, которую они возвещали, подтверждал чудесами,5 что свершались при этом.]]

Апостоли ж вирушили по всьому світу проповідувати Добру Звістку, і Господь допомагав їм. Давши їм владу творити чудесні знамення, Господь підтверджував те, що Слово Його було істинним.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

8 [1] — Вероятно, Евангелие по Марку заканчивалось этими словами, или его подлинное окончание оказалось утеряно. В некоторых греч. рукописях сохранились варианты окончаний. Они приводятся ниже: краткое и пространное.

14 [2] — Букв.: они возлежали.

14 [3] — Или: бесчувственность.

17 [4] — Или: во имя Мое.

20 [5] — Или: знамениями.

« 15 глава 1 глава »