2 Царств 6 глава

Вторая книга Царств
Новый русский перевод → Переклад Огієнка

 
 

Давид снова собрал тридцать тысяч людей Израиля, выбранных им.
 
А Давид зно́ву зібрав ви́бране ві́йсько в Ізраїлі, тридцять тисяч.

Вместе со всеми своими людьми он отправился из Баала Иудина[18], чтобы перенести оттуда ковчег Бога, называемый по имени Господа Сил[19], Который восседает на херувимах.
 
І встав та й пішов Давид та ввесь наро́д, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб ви́нести звідти Божого ковче́га, що над ним кли́четься Ім'я́, — Ім'я́ Господа Савао́та, шо замешкує на херуви́мах.

Они поставили Божий ковчег на новую повозку и вывезли его из дома Авинадава, что на холме. Узза и Ахио, сыновья Авинадава, везли новую повозку
 
І вони поста́вили Божого ковчега на ново́го во́за, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, прова́дили того ново́го во́за.

с Божьим ковчегом,[20] и Ахио шёл перед ковчегом.
 
І не́сли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом.

Давид и весь дом Израиля изо всех сил веселились перед Господом, пели песни и играли на арфах, лирах, бубнах, трещотках и тарелках.
 
А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та пісня́ми, і на ци́трах, і на а́рфах, і на бу́бнах, на гу́слах, і на цимба́лах.

Когда они дошли до гумна Нахона, Узза протянул руку, чтобы поддержать Божий ковчег, потому что волы споткнулись.
 
І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопи́в його́, бо знорови́лась була́ худо́ба.

Господь воспылал гневом на Уззу, и Бог поразил его там за дерзновение,[21] и он умер там у Божьего ковчега.
 
І запали́вся Господній гнів на Уззу, — і Бог ура́зив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі.

Давид рассердился из-за того, что гнев Господень прорвался на Уззу, и до сегодняшнего дня то место называется Парец-Узза[22].
 
І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза,і так воно зветься аж до цього дня.

В тот день Давид устрашился Господа; он сказал: «Как же можно принести ко мне ковчег Господа?»
 
І Давид злякався Господа того дня та й сказав: „Як уві́йде до ме́не Господній ковчег?“

Он не хотел везти ковчег Господа к себе в Город Давида, но отвез его в дом гатянина Овид-Эдома.
 
І не хотів Давид перено́сити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерува́в його Давид до дому ґатянина Овед-Едома.

Ковчег Господа оставался в доме гатянина Овид-Эдома три месяца, и Господь благословил его и всех его домашних.
 
І пробува́в Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагослови́в Овед-Едома та ввесь його дім.

Царю же Давиду сказали: — Господь благословил домашних Овид-Эдома и всё, что у него, из-за ковчега Божьего. Тогда Давид пошел и с радостью перенес Божий ковчег из дома Овид-Эдома в Город Давида.
 
І доне́сено цареві Давидові, говорячи: „Господь поблагослови́в дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого“. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю.

Через каждые шесть шагов, которые делали несущие ковчег Господа, он приносил в жертву быка и упитанного теленка.
 
І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він прино́сив у жертву вола та відгодо́вану штуку худоби.

Одетый в льняной эфод[23] Давид изо всех сил плясал перед Господом.
 
А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був опере́заний лляни́м ефо́дом.

Так он и весь дом Израиля перенесли ковчег Господа с радостными криками под звуки бараньих рогов.
 
І Давид та ввесь Ізраїлів дім не́сли Господнього ковчега з о́криком та з сурмленням сурми́.

Когда ковчег Господа входил в Город Давида, Михаль, дочь Саула, глядела из окна. Увидев царя Давида, который прыгал и плясал перед Господом, она уничижила его в своем сердце.
 
І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцюва́в та скакав перед Господнім лицем. І вона погорди́ла ним у серці своєму.

А ковчег Господа принесли и поставили на свое место в шатре, который разбил для него Давид. Давид принес Господу жертвы всесожжения и жертвы примирения.
 
І прине́сли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед наме́ту, що для нього поста́вив Давид. І приніс Давид цілопа́лення перед Господнім лицем та жертву мирну.

Закончив приносить всесожжения и жертвы примирения, он благословил народ во имя Господа Сил.
 
А коли Давид скінчи́в прино́сити цілопа́лення та мирні жертви, то він поблагослови́в народ Іменем Господа Саваота.

Затем он раздал всему народу, всему множеству израильтян — и мужчинам, и женщинам, — по одной лепешке хлеба, по финиковой лепешке и по лепешке с изюмом. После этого весь народ разошелся по своим домам.
 
І він роздав для всього наро́ду, для всього Ізраїлевого на́товпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одно́му буханце́ві хліба, по одному кава́лкові пече́ного м'яса та по одному виноградному калаче́ві. І пішов увесь наро́д кожен до дому свого́.

Когда Давид вернулся домой, чтобы благословить своих домашних, Михаль, дочь Саула, вышла встретить его и сказала: — Как отличился сегодня царь Израиля, обнажившись на глазах у рабынь своих слуг, словно какой-то непристойный человек!
 
І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхо́ла, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: „Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажа́вся сьогодні на оча́х неві́льниць своїх рабів, як обнажується який з пустуні́в!“

Давид сказал Михаль: — Это было перед Господом, Который предпочел меня твоему отцу или кому-либо из его дома. Он поставил меня правителем над Израилем, народом Господа. Я и впредь буду веселиться перед Господом.
 
І сказав Давид до Мелхоли: „Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім наро́дом, над Ізраїлем, — буду весели́тися перед Господнім лицем!

Я стану ещё недостойнее и буду ещё ничтожнее в своих собственных глазах. Но те рабыни, о которых ты говорила, будут меня чтить.
 
І коли я буду пого́рджений ще більш від того, і буду низьки́й у своїх оча́х, то при невільницях, що ти говорила, — і при них я буду шанований!“

У Михаль, дочери Саула, не было детей до дня её смерти.
 
І в Мелхоли, Саулової дочки́, — по цьо́му не було їй дитини аж до дня смерти її.

Примечания:

 
Новый русский перевод
2 [18] — Это другое название Кирьят-Иеарима (см. 1Пар 13:6).
2 [19] — Евр. ЙГВГ Цевао́т (Яхве-Саваоф).
4 [20] — Так в одном из древн. переводов; в евр. тексте: повозку, и повели ее с Божьим ковчегом из дома Авинадава, что на холме.
7 [21] — Ср. 1Пар 13:10; смысл этого места в евр. тексте неясен.
8 [22] — Это название означает: [гнев] прорвался на Уззу.
14 [23] — Простой льняной эфод (своего рода передник) был облачением всех священников, за исключением первосвященника, который носил эфод из дорогой материи (см. Исх 28:6-30).
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.