2 Паралипоменон 10 глава

Вторая книга Паралипоменон
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

И пошёл Ровоам в Сихем, потому что в Сихем сошлись все Израильтяне, чтобы поставить его царём.

Ровоам пішов у Сихем, бо в Сихемі зійшлись ізраїльтяни, щоб окликнути його царем.

Когда услышал о сём Иеровоам, сын Наватов, — он находился в Египте, куда убежал от царя Соломона, — то возвратился Иеровоам из Египта.

Зачув про це Єровоам, син Навата, що був у Єгипті, втікши туди від царя Соломона, і повернувся з Єгипту.

И послали и звали его; и пришёл Иеровоам и весь Израиль, и говорили Ровоаму так:

Послали по нього й покликали його; прийшов Єровоам і ввесь Ізраїль, і заговорили до Ровоама так:

отец твой наложил на нас тяжкое иго; но ты облегчи жестокую работу отца твоего и тяжкое иго, которое он наложил на нас, и мы будем служить тебе.

«Батько твій наклав на нас важке ярмо; тож полегши тверде рабство твого батька й тяжке ярмо, що його він наклав на нас, і ми будемо тобі служити.»

И сказал им Ровоам: через три дня придите опять ко мне. И разошёлся народ.

Він відповів їм: «Через три дні прийдіть знов до мене.» І розійшовсь народ.

И советовался царь Ровоам со старейшинами, которые предстояли пред лицом Соломона, отца его, при жизни его, и говорил: как вы посоветуете отвечать народу сему?

Тоді цар Ровоам узяв радитись із старшими, що служили його батькові Соломонові за його життя, й спитав: «Як ви порадите відповісти цьому народові?»

Они сказали ему: если ты будешь добр к народу сему и угодишь им и будешь говорить с ними ласково, то они будут тебе рабами на все дни.

Ті йому сказали: «Коли ти будеш добрий до цього народу і догодиш їм, і говоритимеш з ними ласкаво, то вони будуть завжди твоїми слугами.»

Но он оставил совет старейшин, который они давали ему, и стал советоваться с людьми молодыми, которые выросли вместе с ним, предстоящими пред лицом его;

Та він відкинув раду старших, яку вони йому дали, й почав радитися з молодими людьми, що зросли вкупі з ним і йому служили.

и сказал им: что вы посоветуете мне отвечать народу сему, говорившему мне так: «облегчи иго, которое наложил на нас отец твой»?

Він спитав їх: «Як ви порадите відповісти цьому народові, що сказав мені так: Полегши нам ярмо, яке наклав на нас твій батько!»

И говорили ему молодые люди, выросшие вместе с ним, и сказали: так скажи народу, говорившему тебе: «отец твой наложил на нас тяжкое иго, а ты облегчи нас», — так скажи им: «мизинец мой толще чресл отца моего.

Молоді люди, що зросли з ним укупі, йому відповіли: «Так скажи народові, що говорив до тебе: — Твій батько наклав на нас тяжке ярмо, але ти полегши його нам! — скажи їм так: Мізинець мій грубший за клуби мого батька!

Отец мой наложил на вас тяжкое иго, а я увеличу иго ваше; отец мой наказывал вас бичами, а я буду бить вас скорпионами».

Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю ваше ярмо ще тяжчим. Батько мій вас карав бичами, а я — скорпіонами.»

И пришёл Иеровоам и весь народ к Ровоаму на третий день, как приказал царь, сказав: придите ко мне опять через три дня.

Єровоам і ввесь народ прийшли до Ровоама третього дня, як звелів цар, сказавши: Прийдіть, мовляв, до мене знов через три дні, —

Тогда царь отвечал им сурово, ибо оставил царь Ровоам совет старейшин, и говорил им по совету молодых людей так:

та цар відповів їм жорстоко; покинув бо цар Ровоам раду старших

отец мой наложил на вас тяжкое иго, а я увеличу его; отец мой наказывал вас бичами, а я буду бить вас скорпионами.

і говорив їм так, як пораяли йому молоді: «Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю його ще тяжчим! Батько мій вас карав бичами, а я — скорпіонами!»

И не послушал царь народа, потому что так устроено было от Бога, чтоб исполнить Господу слово Своё, которое изрёк Он через Ахию Силомлянина Иеровоаму, сыну Наватову.

І не послухав цар народу, бо так було призначено від Бога, щоб справдилося слово, що Господь вирік був через Ахію з Шіло до Єровоама, сина Навата.

Когда весь Израиль увидел, что не слушает его царь, то отвечал народ царю, говоря: какая нам часть в Давиде? Нет нам доли в сыне Иессеевом; по шатрам своим, Израиль! Теперь знай свой дом, Давид. И разошлись все Израильтяне по шатрам своим.

Увесь Ізраїль побачив, що цар його не слухає. Тоді народ відповів цареві: «Яка у нас частка з Давидом? Нема у нас спадщини з сином Єссея. Кожен, Ізраїлю, до своїх наметів! А ти, Давиде, гляди за твоїм домом!» І розійшлись ізраїльтяни по своїх шатрах.

Только над сынами Израилевыми, жившими в городах Иудиных, остался царём Ровоам.

Однак щодо синів Ізраїля, які жили в містах Юдеї, то над ними царював Ровоам.

И послал царь Ровоам Адонирама, начальника над собиранием даней, и забросали его сыны Израилевы каменьями, и он умер. Царь же Ровоам поспешил сесть на колесницу, чтобы убежать в Иерусалим.

Цар Ровоам послав Адорама, начальника над примусовими роботами, але сини Ізраїля закидали його камінням, і він умер, а цар Ровоам скочив на колісницю, щоб утекти в Єрусалим.

Так отложились Израильтяне от дома Давидова до сего дня.

Так відпав Ізраїль від дому Давида по цей день.

« 9 глава 11 глава »