Иисус Навин 5 глава

Книга Иисуса Навина
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Когда все цари Аморрейские, которые жили по эту сторону Иордана к морю, и все цари Ханаанские, которые при море, услышали, что Господь иссушил воды Иордана пред сынами Израилевыми, доколе переходили они, тогда ослабело сердце их, и не стало уже в них духа против сынов Израилевых.

Як же всі царі аморійські, що по тім боці Йордану на заході, і всі царі ханаанські, що над морем, почули, що Господь висушив йорданську воду перед синами Ізраїля, аж поки вони не перейшли, серце їм зомліло і в них дух підупав супроти синів Ізраїля.

В то время сказал Господь Иисусу: сделай себе каменные ножи и обрежь сынов Израилевых во второй раз.

Того часу повелів Господь Ісусові: “Зроби собі камінні ножі й обріж удруге синів Ізраїля.”

И сделал себе Иисус каменные ножи и обрезал сынов Израилевых на месте, названном: «Холм обрезания».

І зробив собі Ісус камінні ножі й обрізав синів Ізраїля на Аралот-горбі.

Вот причина, почему обрезал Иисус сынов Израилевых: весь народ, вышедший из Египта, мужеского пола, все, способные к войне, умерли в пустыне на пути, по исшествии из Египта;

А причина, чому Ісус обрізав їх, була ось яка: всі люди, що були вийшли з Єгипту, чоловічої статі, всі здатні до бою, повмирали в дорозі на пустині, по виході з Єгипту.

весь же вышедший народ был обрезан, но весь народ, родившийся в пустыне на пути, после того как вышел из Египта, не был обрезан;

Бо ввесь народ, що був звідти вийшов, був обрізаний, а ввесь народ, що народився в пустині, в дорозі, по виході з Єгипту, не був обрізаний.

ибо сыны Израилевы сорок лет ходили в пустыне, доколе не перемёр весь народ, способный к войне, вышедший из Египта, которые не слушали гласа Господня, и которым Господь клялся, что они не увидят земли, которую Господь с клятвою обещал отцам их, дать нам землю, где течёт молоко и мёд,

Сорок бо років сини Ізраїля блукали в пустині, поки не вимер увесь народ, тобто здатні до бою, що вийшли були з Єгипту, а то тому, що вони не послухалися слів Господніх; то Господь поклявсь їм, що не побачать вони землі, яку прирік був їхнім батькам віддати нам, землю, що молоком і медом тече.

а вместо них воздвиг сынов их. Сих обрезал Иисус, ибо они были необрезаны; потому что их, на пути не обрезывали.

А замість них воздвигнув їхніх синів. Їх ось і пообрізував Ісус, вони ж були необрізані, в дорозі бо їх не обрізувано.

Когда весь народ был обрезан, оставался он на своём месте в стане, доколе не выздоровел.

Коли вже ввесь люд до одного пообрізувано, пересиділи вони в таборі, аж поки не повигоювались.

И сказал Господь Иисусу: ныне Я снял с вас посрамление Египетское. Почему и называется то место «Галгал», даже до сего дня.

І сказав Господь Ісусові: “Сьогодні зняв я з вас єгипетський сором. "Тим і названо те місце Гілгал аж по цей день.

И стояли сыны Израилевы станом в Галгале и совершили Пасху в четырнадцатый день месяца вечером на равнинах Иерихонских;

І отаборилися сини Ізраїля в Гілгалі; на чотирнадцятий день першого місяця ввечорі вони святкували Пасху на степах єрихонських.

и на другой день Пасхи стали есть из произведений земли сей, опресноки и сушёные зёрна в самый тот день;

На другий день Пасхи їли вони з урожаю тієї землі: неквашений хліб та пражене зерно.

а манна перестала падать на другой день после того, как они стали есть произведения земли, и не было более манны у сынов Израилевых, но они ели в тот год произведения земли Ханаанской.

Того самого дня, як вони стали їсти з урожаю землі, перестала падати манна; не було в синів Ізраїля більш манни, і вони харчувались у цім році з плодів Ханаан-землі.

Иисус, находясь близ Иерихона, взглянул и видит, и вот стоит пред ним человек, и в руке его обнажённый меч. Иисус подошёл к нему и сказал ему: наш ли ты, или из неприятелей наших?

Якже Ісус був під Єрихоном, звів він очі, аж бачить: стоїть перед ним якийсь чоловік з голим мечем у руці. Підійшов до нього Ісус та й питає: “Чи ти наш, чи з ворогів наших?”

Он сказал: нет; я вождь воинства Господня, теперь пришёл сюда. Иисус пал лицом своим на землю, и поклонился, и сказал ему: что господин мой скажет рабу своему?

А той відказав: “Ні! Я начальник Господнього війська; прийшов я тепер.” І впав Ісус лицем до землі, поклонивсь та й каже до нього: “Що велить мій владика слузі своєму?”

Вождь воинства Господня сказал Иисусу: сними обувь твою с ног твоих, ибо место, на котором ты стоишь, свято. Иисус так и сделал.

Начальник Господнього війська й каже до Ісуса: “Скинь з ніг твоє взуття, бо місце, де стоїш, святе.” І Ісус вчинив так.

Иерихон запёрся и был заперт от страха сынов Израилевых: никто не выходил из него и никто не входил.

« 4 глава 6 глава »