Иисус Навин 4 глава

Книга Иисуса Навина
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Когда весь народ перешёл через Иордан, Господь сказал Иисусу:

І коли ввесь народ закінчив переправу через Йордан, сказав Господь Ісусові:

возьмите себе из народа двенадцать человек, по одному человеку из колена,

“Виберіть собі з народу дванадцять чоловік, по чоловікові з кожного коліна,

и дайте им повеление и скажите: возьмите себе отсюда, из средины Иордана, где стояли ноги священников неподвижно, двенадцать камней, и перенесите их с собою, и положите их на ночлеге, где будете ночевать в эту ночь.

і повеліть їм: Візьміть собі звідсіль, з-посеред Йордану, з того місця, де стояли ноги священиків, дванадцять каменів, та й понесіть їх із собою й покладіть на тому місці, де заночуєте цієї ночі.”

Иисус призвал двенадцать человек, которых назначил из сынов Израилевых, по одному человеку из колена,

Тоді Ісус покликав дванадцять чоловік, яких призначив із синів Ізраїля, по чоловікові з кожного коліна,

и сказал им Иисус: пойдите пред ковчегом Господа, Бога вашего, в средину Иордана и возьмите оттуда, и положите на плечо своё каждый по одному камню, по числу колен сынов Израилевых,

і сказав їм: “Ідіть перед ковчег Господа, Бога вашого, на середину Йордану, та винесіть кожен з вас по каменю на плечах, по числу колін синів Ізраїля,

чтобы они были у вас знамением; когда спросят вас в последующее время сыны ваши и скажут: «к чему у вас эти камни?»,

щоб то було між вами знак; як питатимуть вас колись ваші сини: що воно, мовляв, значить, оте каміння? —

вы скажете им: «в память того, что вода Иордана разделилась перед ковчегом завета Господа; когда он переходил через Иордан, тогда вода Иордана разделилась»; таким образом, камни сии будут для сынов Израилевых памятником навек.

ви їм відповісте: Бо вода йорданська розділилась перед кивотом завіту; як він переходив через Йордан, вода йорданська розділилась, і це каміння має бути для синів Ізраїля на вічну пам'ять.”

И сделали сыны Израилевы так, как приказал Иисус: взяли двенадцать камней из Иордана, как говорил Господь Иисусу, по числу колен сынов Израилевых, и перенесли их с собою на ночлег, и положили их там.

І як велів Ісус, так і вчинили сини Ізраїля; взяли дванадцять каменів з-посеред Йордану, як Господь заповів був Ісусові, по числу колін синів Ізраїля, і винесли їх із собою на місце, де заночували, і там їх поскладали.

И другие двенадцать камней поставил Иисус среди Иордана на месте, где стояли ноги священников, нёсших ковчег завета. Они там и до сего дня.

Потім Ісус поставив Дванадцять каменів також серед Йордану, на тому місці, де стояли йоги священиків, що несли кивот завіту; і зостались вони там посьогодні.

Священники, нёсшие ковчег, стояли среди Иордана, доколе не окончено было всё, что Господь повелел Иисусу сказать народу — так, как завещал Моисей Иисусу; а народ между тем поспешно переходил.

Священики ж, що несли ковчег, стояли серед Йордану, аж поки не виконано все те, що наказав був Господь Ісусові промовити до людей, і згідно з усім, що Мойсей доручив був Ісусові. А народ переходив, поспішаючи.

Когда весь народ перешёл Иордан, тогда перешёл и ковчег завета Господня, и священники пред народом;

Після того як увесь народ скінчив переправу, перейшов і кивот Господній, і священики поперед народу.

и сыны Рувима, и сыны Гада, и половина колена Манассиина перешли вооружённые впереди сынов Израилевых, как говорил им Моисей.

Рувимляни, гадії й півколіна Манассії перейшли збройно на чолі синів Ізраїля, як наказав був їм Мойсей.

Около сорока тысяч вооружённых на брань перешло пред Господом на равнины Иерихонские, чтобы сразиться.

До сорока тисяч збройного люду двигнулося перед Господом на війну в степи єрихонські.

В тот день прославил Господь Иисуса пред очами всего Израиля, и стали бояться его, как боялись Моисея, во все дни жизни его.

Того дня звеличив Господь Ісуса в очах усього Ізраїля, й вони поважали його так, як поважали Мойсея, поки було віку його.

И сказал Господь Иисусу, говоря:

Господь сказав Ісусові:

прикажи священникам, несущим ковчег откровения, выйти из Иордана.

“Вели священикам, що несуть кивот свідоцтва, щоб вийшли з Йордану.”

Иисус приказал священникам и сказал: выйдите из Иордана.

І повелів Ісус священикам: “Вийдіть з Йордану!”

И когда священники, нёсшие ковчег завета Господня, вышли из Иордана, то, лишь только стопы ног их ступили на сушу, вода Иордана устремилась по своему месту и пошла, как вчера и третьего дня, выше всех берегов своих.

І як священики, що несли кивот Господнього завіту, вийшли з-посеред Йордану, і ноги їх торкнулися суші, повернулась йорданська вода до русла свого й розіллялась, як і перше скрізь понад берегами.

И вышел народ из Иордана в десятый день первого месяца и поставил стан в Галгале, на восточной стороне Иерихона.

Народ вийшов з Йордану десятого дня першого місяця й отаборився в Гілгалі, по східнім боці Єрихону.

И двенадцать камней, которые взяли они из Иордана, Иисус поставил в Галгале

Тих же дванадцять каменів, що взяли були з Йордану, поставив Ісус у Гілгалі,

и сказал сынам Израилевым: когда спросят в последующее время сыны ваши отцов своих: «что значат эти камни?»,

і сказав до синів Ізраїля: “Якщо ваші сини питатимуть колись батьків своїх: Що то за каміння? —

скажите сынам вашим: «Израиль перешёл через Иордан сей по суше»,

то ви поясните синам вашим: Ізраїль перейшов по-сухому Йордан цей.

ибо Господь, Бог ваш, иссушил воды Иордана для вас, доколе вы не перешли его, так же, как Господь, Бог ваш, сделал с Чермным морем, которое иссушил пред нами, доколе мы не перешли его,

Бо Господь, Бог ваш, висушив йорданську воду перед вами, аж поки ви не перейшли, так само як зробив був Господь, Бог ваш, із Червоним морем, що висушив був перед нами, аж поки не перейшли ми;

дабы все народы земли познали, что рука Господня сильна, и дабы вы боялись Господа, Бога вашего, во все дни.

щоб усі народи на землі знали руку Господню, що вона могутня, й щоб ви боялись Господа, Бога вашого, завжди.”

Примечания:

Синодальный перевод

13 брань — война, боевые действия.

23 Чермное, не чёрное. Чермное — от церковно-книжного, устарелого — багровое, темнокрасное. Чермное море — современное Красное море.

« 3 глава 5 глава »