Иисус Навин 4 глава

Книга Иисуса Навина
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

Когда весь народ перешёл через Иордан, Господь сказал Иисусу:

І сталося, як увесь народ закінчи́в перехо́дити Йорда́н, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:

возьмите себе из народа двенадцать человек, по одному человеку из колена,

„Візьміть собі з народу дванадцять мужі́в, по одно́му му́жеві з пле́мени.

и дайте им повеление и скажите: возьмите себе отсюда, из средины Иордана, где стояли ноги священников неподвижно, двенадцать камней, и перенесите их с собою, и положите их на ночлеге, где будете ночевать в эту ночь.

І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із сере́дини Йорда́ну, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять ка́менів, і перенесе́те їх із собою, і покладете їх на нічлі́гу, що в ньому будете ночувати цієї ночі“.

Иисус призвал двенадцать человек, которых назначил из сынов Израилевых, по одному человеку из колена,

І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному му́жеві з пле́мени,

и сказал им Иисус: пойдите пред ковчегом Господа, Бога вашего, в средину Иордана и возьмите оттуда, и положите на плечо своё каждый по одному камню, по числу колен сынов Израилевых,

та й сказав їм Ісус: „Підіть перед ковче́гом Господа, Бога вашого, до сере́дини Йорда́ну, і підійміть собі кожен на плече́ своє одно́го ка́меня за числом племе́н Ізраїлевих синів,

чтобы они были у вас знамением; когда спросят вас в последующее время сыны ваши и скажут: «к чему у вас эти камни?»,

щоб то було́ знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за камі́ння?

вы скажете им: «в память того, что вода Иордана разделилась перед ковчегом завета Господа; когда он переходил через Иордан, тогда вода Иордана разделилась»; таким образом, камни сии будут для сынов Израилевых памятником навек.

то скажете їм, що була́ відді́лена йорда́нська вода перед ковчегом Господнього заповіту, — коли він перехо́див в Йорда́ні, була відді́лена йорда́нська вода. І будуть ті камі́ння за па́м'ятку для Ізра́їлевих синів аж навіки“.

И сделали сыны Израилевы так, как приказал Иисус: взяли двенадцать камней из Иордана, как говорил Господь Иисусу, по числу колен сынов Израилевых, и перенесли их с собою на ночлег, и положили их там.

І зробили Ізра́їлеві сини так, як наказав Ісус, — і поне́сли вони дванадцять ка́менів із сере́дини Йорда́ну, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перене́сли їх із собою до нічлі́гу, та й поклали їх там.

И другие двенадцать камней поставил Иисус среди Иордана на месте, где стояли ноги священников, нёсших ковчег завета. Они там и до сего дня.

А інших дванадцять ка́менів поставив Ісус в сере́дині Йорда́ну на місці, де стояли но́ги священиків, що несли ковчега заповіту, — і вони там аж до дня цього.

Священники, нёсшие ковчег, стояли среди Иордана, доколе не окончено было всё, что Господь повелел Иисусу сказать народу — так, как завещал Моисей Иисусу; а народ между тем поспешно переходил.

А священики, що не́сли ковчега, стояли в сере́дині Йорда́ну аж до закі́нчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати наро́дові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ ква́пився і перехо́див.

Когда весь народ перешёл Иордан, тогда перешёл и ковчег завета Господня, и священники пред народом;

І сталося, як увесь народ скінчи́в перехо́дити, то перейшов Господній ковчег та священики перед наро́дом.

и сыны Рувима, и сыны Гада, и половина колена Манассиина перешли вооружённые впереди сынов Израилевых, как говорил им Моисей.

І перейшли́ Руви́мові сини й сини Ґадові та половина пле́мени Манасі́їного, озбро́єні до бо́ю, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них.

Около сорока тысяч вооружённых на брань перешло пред Господом на равнины Иерихонские, чтобы сразиться.

Коло сорока тисяч озбро́єних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихо́нських степі́в.

В тот день прославил Господь Иисуса пред очами всего Израиля, и стали бояться его, как боялись Моисея, во все дни жизни его.

Того дня звели́чив Господь Ісуса на оча́х усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.

И сказал Господь Иисусу, говоря:

І сказав Господь до Ісуса, говорячи:

прикажи священникам, несущим ковчег откровения, выйти из Иордана.

„Накажи священикам, що носять ковче́га запові́ту, і нехай вони вийдуть з Йорда́ну“.

Иисус приказал священникам и сказал: выйдите из Иордана.

І наказав Ісус священикам, говорячи: „Вийдіть з Йорда́ну!“

И когда священники, нёсшие ковчег завета Господня, вышли из Иордана, то, лишь только стопы ног их ступили на сушу, вода Иордана устремилась по своему месту и пошла, как вчера и третьего дня, выше всех берегов своих.

І сталося, коли священики, що не́сли ковчега Господнього заповіту, вийшли з сере́дини Йорда́ну, а сто́пи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухо́му, то вода Йорда́ну верну́лася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берега́х.

И вышел народ из Иордана в десятый день первого месяца и поставил стан в Галгале, на восточной стороне Иерихона.

А народ вийшов із Йорда́ну десятого дня першого місяця, та й таборува́в у Ґілґа́лі, на схі́дньому боці Єрихо́ну.

И двенадцать камней, которые взяли они из Иордана, Иисус поставил в Галгале

А дванадцять тих ка́менів, що взяли́ з Йорда́ну, Ісус поставив у Ґілґалі.

и сказал сынам Израилевым: когда спросят в последующее время сыны ваши отцов своих: «что значат эти камни?»,

І сказав він до Ізра́їлевих синів, говорячи: „Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батькі́в, говорячи: Що це за камі́ння?

скажите сынам вашим: «Израиль перешёл через Иордан сей по суше»,

то познайо́мте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йорда́н,

ибо Господь, Бог ваш, иссушил воды Иордана для вас, доколе вы не перешли его, так же, как Господь, Бог ваш, сделал с Чермным морем, которое иссушил пред нами, доколе мы не перешли его,

бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йорда́ну перед вами, аж поки ви не перейшли́, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли́,

дабы все народы земли познали, что рука Господня сильна, и дабы вы боялись Господа, Бога вашего, во все дни.

щоб усі наро́ди землі пізнали ру́ку Господню, що сильна́ вона, щоб боялися ви Го́спода, Бога вашого, по всі дні“.

Примечания:

Синодальный перевод

13 брань — война, боевые действия.

23 Чермное, не чёрное. Чермное — от церковно-книжного, устарелого — багровое, темнокрасное. Чермное море — современное Красное море.

« 3 глава 5 глава »