Псалмів 35 псалом

Книга Псалмів
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (МП)

Давида. Розсуди, Господи, моїх позовників; воюй проти тих, що боєм ідуть на мене.

Начальнику хора. Раба Господня Давида.

Візьми щит малий і великий, і встань мені на поміч!

Нечестие беззаконного говорит в сердце моем: нет страха Божия пред глазами его,

Замахнися списом і моїх гонителів стримай; скажи моїй душі: Я твоє спасіння!

ибо он льстит себе в глазах своих, будто отыскивает беззаконие свое, чтобы возненавидеть его;

Нехай засоромляться і застидаються ті, що на життя моє чигають; нехай назад відступлять і почервоніють ті, що замишляють зло на мене.

слова уст его — неправда и лукавство; не хочет он вразумиться, чтобы делать добро;

Нехай будуть, як полова на вітрі, ангел Господній нехай їх прожене.

на ложе своем замышляет беззаконие, становится на путь недобрый, не гнушается злом.

Дорога їхня нехай буде слизька й темна, і ангел Господній за ними нехай женеться.

Господи! милость Твоя до небес, истина Твоя до облаков!

Бо без причини тайно нап'яли на мене свої тенета, без причини викопали яму на мене.

Правда Твоя, как горы Божии, и судьбы Твои — бездна великая! Человеков и скотов хранишь Ты, Господи!

Нехай зненацька заскочить їх погибель, і тенета, що нап'яли, їх же зловлять; самі впадуть у викопану ними яму.

Как драгоценна милость Твоя, Боже! Сыны человеческие в тени крыл Твоих покойны:

Душа ж моя нехай у Господі веселиться, нехай радіє його спасінням.

насыщаются от тука дома Твоего, и из потока сладостей Твоих Ты напояешь их,

Уся моя істота скаже: “Господи, хто тобі рівний? Тобі, що вириваєш бідака від сильнішого за нього, бідака та вбогого від захланного.

ибо у Тебя источник жизни; во свете Твоем мы видим свет.

Устають несправедливі свідки, допитують у мене, чого я не знаю.

Продли милость Твою к знающим Тебя и правду Твою к правым сердцем,

Віддячують мені злом за добро; моя душа у розпачі.

да не наступит на меня нога гордыни, и рука грешника да не изгонит меня:

Я ж, як вони хворували, надягав волосяницю, присмиряв постом мою душу і моливсь у моїм серці.

там пали делающие беззаконие, низринуты и не могут встать.

Немов за приятелем, немов за рідним братом, сумний ходив я; немов у жалобі за матір'ю, засмучений хилився.

І коли я хитався, вони раділи й збирались; збирались проти мене і били мене зненацька, рвали мене на шмати безупину.

Спокушали мене, сміялися з мене, скрегочучи зубами проти мене.

Господи, докіль будеш дивитись? Спаси від рикаючих мою душу, від левенят — мою єдину.

Подякую тобі перед великим збором, серед численної громади тебе прославлю.

Не дай, щоб злораділи надо мною вороги брехливі, примружували очі ті, що безвинно мене ненавидять.

Вони бо не про мир говорять, а на найтихіших на землі лукаве замишляють.

І на мене роззявляють рот свій, кажуть: “Ага! Ага! Бачили очі наші!”

Ти бачив, Господи! Не мовчи, о Господи, не віддаляйсь від мене!

Прокинься й устань мені на оборону, мій Боже й мій Господи, за мою справу!

Обстань за мною, Господи, по справедливості твоїй! Мій Боже, нехай не злорадіють надо мною,

нехай не думають у своїм серці: “Ага! Ми досягли свого!” Нехай не кажуть: “Ми його заїли!”

Нехай осоромляться й застидаються всі ті разом, що радіють моєму лиху; нехай укриються соромом і стидом ті, що гордовито несуться проти мене.

Нехай ликують і веселяться ті, що сприяють моїй справі, і завжди кажуть: “Нехай возвеличиться Господь, якому любий спокій слуги свого.”

Язик мій тоді звіщатиме твою справедливість, твою хвалу щоденно.