Євреїв 7 глава

Послання до євреїв
Сучасний переклад → Новый русский перевод

Мелхіседек був царем Салема і священиком Всевишнього Бога. Він зустрів Авраама, коли той повертався після перемоги над царями.[17] Того дня Мелхіседек благословив його.

Этот Мелхиседек был царем Салима и священником Всевышнего Бога. Он встретил Авраама, возвращавшегося со сражения после победы над царями, и благословил его.

Тоді Авраам віддав йому десяту частину всієї своєї здобичі. Ім’я Мелхіседек означає, по-перше, «цар праведності»; а також він був царем Салема, що означає «цар миру».

Авраам отдал ему десятую часть всего, что у него было. Само его имя Мелхиседек означает «царь праведности», а его титул «царь Салима» означает «царь, несущий мир».

Немає ніяких свідчень про його батька, матір, родовід, про початок і кінець його життя. Подібно Синові Божому, він лишається первосвящеником назавжди.

Нигде не написано ни о его отце, ни о матери, ни о других его предках, ни о начале, ни о конце его жизни, но он, уподобленный Сыну Божьему, остается священником вовеки[49].

Тож ви бачите, яким великий чоловіком був Мелхіседек. Навіть Авраам, наш патріарх, віддав йому десятину здобичі.

Смотрите, насколько он был велик! Даже наш праотец Авраам дал ему десятую часть захваченного на войне.

І всім нащадкам Левія,[18] які ставали священиками, вказано Законом Мойсеєвим брати десятину зі свого народу, тобто з братів своїх, незважаючи на те, що вони також були нащадками Авраама.

В Законе имеется повеление, согласно которому члены рода Левия[50], ставшие священниками, собирают с народа, то есть со своих братьев, десятую часть их дохода, хотя и они потомки Авраама[51].

Мелхіседек не походив від родини Левія, але він узяв десятину з Авраама і благословив того, хто мав обітниці Божі.

Но Мелхиседек, будучи священником не из рода Левия, принял десятую часть добычи Авраама и благословил его, того, кто уже имел обещания Божьи.

Та немає сумнівів у тому, що завжди нижчий одержує благословення від вищого.

Благословляет всегда тот, кто стоит выше благословляемого (это правило не имеет исключений).

З одного боку, десятину отримують нащадки Левія, тобто смертні люди, а з іншого — Мелхіседек, котрий отримав десятину з Авраама, та про кого проголошено у Святому Писанні, що він живе.

Десятую часть доходов принимают обычно смертные люди, но о Мелхиседеке засвидетельствовано, что он жив.

Можна навіть сказати, що родина Левія, яка отримує десятину, сплатила десятину Мелхіседеку.

В каком-то смысле и сам Левий, получающий десятины, через Авраама дал десятую часть доходов Мелхиседеку,

Бо Левій тоді ще не був народженим, тобто він був в плоті Авраама, свого прабатька, коли Мелхіседек зустрів його.

потому что, когда Мелхиседек встретил Авраама, Левий, ещё не рожденный, был в теле[52] Авраама.

Але якщо духовної досконалості можна було досягти завдяки священицтву левитів (на підставі чого Закон був даний людям), то навіщо ж тоді з’являтися ще одному верховному священику, та ще й не такому, як Аарон, а такому, як Мелхіседек?

Если бы совершенство достигалось через священство левитов (а оно было неотъемлемой частью Закона, который был дан народу), то разве была бы нужда в другом священнике — по чину Мелхиседека, а не по чину Аарона?

Адже коли змінюється священицтво, то мусить змінюватися й Закон.

Когда же происходит перемена священства, одновременно должна произойти и перемена Закона.

Той, про Кого все це сказано, належав до іншого роду. З цього роду ніхто ще не служив при вівтарю.

Тот же, о Ком мы сейчас говорим, принадлежал к роду, из которого никто и никогда не служил у жертвенника.

Адже добре відомо, що наш Господь Ісус Христос походив з роду Юдиного, а говорячи про це коліно, Мойсей не сказав нічого про священиків.

Ведь известно, что наш Господь был из рода Иуды, а Моисей не сказал ничего о священниках из этого рода.

І це стає ще очевидніше, коли з’являється інший священик, подібний до Мелхіседека.

Нам становится ещё яснее, что Закон изменился, когда появляется другой священник — по подобию Мелхиседека.

Бо Йому дається цей сан не за людськими законами або за належністю до певної родини. Його зроблено священиком на основі сили вічного життя.

Он стал священником не по Закону, который требовал принадлежности к определенному роду, а по силе, которая заложена в вечной жизни.

Адже ось що сказано про Нього у Святому Писанні: «Священик Ти навіки, як той Мелхіседек».

Ведь Писание свидетельствует: «Ты — священник навеки по чину Мелхиседека».[53]

Тож старий Закон вже скасований, тому що він виявився немічним і безкорисним.

Итак, прежнее повеление отменено, потому что оно оказалось слабым и бесполезным

Бо Закон Мойсея не міг зробити нічого досконалим, але ж нині, нам даровано нову надію, котра наближає нас до Бога.

(Закон вообще ничего не сделал совершенным), и дается надежда на нечто лучшее, благодаря которой мы приближаемся к Богу.

Важливо також і те, що настановлення Ісуса Первосвящеником не сталося без Божої клятви (коли священиками стають інші чоловіки, це відбувається без клятви).

Примечательно, что это подтверждено клятвой Бога. Другие священники получали свое служение без всякой клятвы,

А настановлюючи Ісуса, Бог поклявся: «Господь поклявсь, І клятви не відмінить: „Священик Ти навіки”».

но Христос стал священником по клятве Того, Кто сказал Ему: «Поклялся Господь и не откажется: Ты — священник навеки».[54]

Тож це означає, що Ісус є запорукою кращого Заповіту усім людям Господнім.

Таким образом, Иисус стал поручителем гораздо лучшего завета.

Крім того, після смерті, священики не могли виконувати свої обов’язки, й саме через їх було так багато.

Тех священников было много, потому что смерть не давала им продолжать их служение,

А оскільки Ісус живе вічно, то служитиме Він священиком повік.

а Иисус жив вечно, и Его священство тоже вечно.

Ось чому Він здатний вічно спасати тих, хто через Нього наблизиться до Всевишнього. Адже Він завжди живий, щоб заступатися за них перед Господом.

Поэтому Он в силах полностью спасать тех,[55] кто благодаря Ему приходит к Богу. Он всегда жив и всегда ходатайствует за них.

Отже, Ісус — то якраз такий первосвященик, якого ми потребуємо: святий, бездоганний, цнотливий, вільний від впливу грішників і вищий від Небес.

Именно такой первосвященник и был нам необходим: святой, непорочный, неоскверненный, отделенный от грешников и находящийся превыше небес.

Йому не треба щодня приносити пожертви, як то роблять ті первосвященики: спершу на спокуту своїх власних гріхів, а потім — гріхів інших людей. Він зробив це раз і за всіх, коли пожертвував Собою.

Ему нет необходимости приносить жертвы каждый день, как это делают другие первосвященники, принося вначале жертвы за свои грехи, а потом за грехи народа. Он сделал это за всех раз и навсегда, когда отдал в жертву Самого Себя.

Бо Закон призначає первосвящениками чоловіків, які мають ті ж самі слабкості, що і інші люди. А клятва Божа, котра прийшла після Закону, призначила Сина, створеного досконалим через страждання, первосвящеником навіки.

По Закону первосвященниками назначаются обыкновенные слабые люди, а согласно клятве, данной уже после Закона, был назначен Сын, полностью и навеки приготовленный к этому.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [49] — См. Быт 14:17-20.

5 [50] — Левий. Родоначальник священнического рода левитов, был одним из двенадцати сыновей Иакова, внука Авраама.

5 [51] — См. Чис 18:21, 26.

10 [52] — Букв.: в чреслах, т. е. бедра, поясница, низ живота.

17 [53] — Пс 109:4.

21 [54] — Пс 109:4.

25 [55] — Или: навсегда спасти тех.

« 6 глава 8 глава »