Римлян 4 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Українська Біблія. Турконяк → Українська Біблія. Турконяк

« 3 глава 5 глава »

Українська Біблія. Турконяк

Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом?

Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.

Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність!

Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне.

А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність.

Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:

Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи.

Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!

Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність.

Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання!

А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність;

щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам.

Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри.

Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.

Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу.

Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком;

як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.

Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.

Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри;

він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові,

і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.

Тому й зараховано йому це за праведність.

Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому,

але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,

Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання.

« 3 глава 5 глава »