Римлян 4 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Переклад Хоменка → Українська Біблія. Турконяк

Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш праотець, за тілом?

Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом?

Бо коли Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.

Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.

Що бо говорить Письмо? Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за оправдання.

Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність!

Тому, хто виконує якусь роботу, заробіток рахується не як ласка, але як щось належне;

Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне.

тому ж, хто не виконує, а вірує в того, який оправдує нечестивця, віра його рахується за оправдання.

А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність.

Як то й Давид проголошує щасливим чоловіка, якому Бог зараховує оправдання без діл:

Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:

«Щасливі ті, яким відпущені беззаконня і яким гріхи прикриті.

Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи.

Щаслива людина, якій Господь гріха не порахує.»

Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!

Чи ж оце щастя лише для обрізаних, а чи й для необрізаних? Бо ми говоримо: «Віра була зарахована Авраамові як оправдання.»

Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність.

Як же зарахована? Як він уже був обрізаний, чи як ще необрізаний? Не як він був обрізаний, але як необрізаний.

Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання!

І він прийняв ознаку обрізання, — печать оправдання, через віру, яку мав, бувши необрізаним, щоб бути батьком усіх тих, які вірять, не будучи обрізаними, щоб оправдання було їм теж пораховане;

А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність;

і щоб він був батьком обрізання не лиш обрізаним, але й тим, що ходять слідами віри, яку ще перед обрізанням мав батько наш Авраам.

щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам.

Бож не через закон була дана обітниця, зроблена Авраамові чи його потомству, що він буде спадкоємцем світу, але через оправдання віри, —

Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри.

бо коли спадкоємці ті, що в законі, то віра не має сили й обітниця не має вартости:

Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.

закон бо викликає гнів, а там, де нема закону, нема й переступу.

Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу.

Тому, отже, обітниця від віри, щоб була вона дарова і забезпечена всім нащадкам, не тільки тим, що з закону, але й тим, що з віри Авраама, який є батько нам усім,

Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком;

як написано: «Я настановив тебе батьком багатьох народів, — перед тим, в кого він увірував, — перед Богом, що оживляє мертвих і кличе те, чого немає, наче б воно існувало.»

як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.

Він, проти надії надіявшись, повірив, що стане батьком багатьох народів, згідно з тим, як було сказано: «Таке буде твоє потомство!»

Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.

Він, не захитавшись вірою, не зважав на своє вже примерле тіло — було ж йому яких сто років — і на завмерле лоно Сари.

Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри;

Перед Божою обітницею він не піддався зневірі, навпаки ж — скріпився вірою і, воздавши хвалу Богові,

він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові,

зовсім був певний, що він обіцяне спроможен виконати.

і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.

Тому і пораховано йому це за оправдання.

Тому й зараховано йому це за праведність.

І не про нього одного тільки написано, що то було пораховано йому,

Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому,

але й про нас, яким віра порахується, — нас, що віруємо в того, хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,

що був виданий за гріхи наші і воскрес для нашого оправдання.

Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання.

« 3 глава 5 глава »