К Римлянам 4 глава

Послание к Римлянам святого апостола Павла
В переводе Лутковского → Українська Біблія. Турконяк

Итак, что мы скажем? Что приобрел Авраам, праотец наш, благодаря (делам) плоти?

Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом?

Ибо если он за дела получил оправдание, он достоин похвалы, но не от Бога.

Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.

Ведь что говорит Писание? — Поверил Авраам Богу, и это зачтено ему в праведность.

Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність!

Воздаяние же делающему причитается не из милости, но по долгу;

Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне.

а не делающему, но верующему в Того, Кто оправдывает и нечестивого, вера его засчитывается в праведность.

А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність.

Вот и Давид называет блаженным человека, которому Богом зачтена праведность независимо от дел:

Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:

блаженны те, чьи беззакония сокрыты и чьи грехи им прощены;

Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи.

блажен тот человек, которому Господь не засчитает грех.

Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!

Итак, это блаженство для тех, кто принял обрезание, или для тех, кто не принял обрезание? Однако мы говорим, что Аврааму зачтена в праведность вера.

Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність.

Итак, когда зачтена? До принятия обрезания или после? Не после, а до принятия обрезания.

Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання!

И знамение обрезания он получил как печать праведности за веру, бывшую у него до принятия обрезания, как знамение того, что он станет и отцом всех верующих в необрезании, дабы им зачтена была праведность,

А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність;

и отцом принявших обрезание, которые не только приняли обрезание, но и ступают за отцом нашим Авраамом по следам его веры, которая была у него до обрезания.

щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам.

Опять-таки, не благодаря закону даровано Аврааму и потомкам его обетование получить в удел весь мир, но благодаря праведности по вере,

Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри.

ибо если полагающиеся на закон — наследники, то становится тщетной вера, упраздняется обетование,

Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.

поскольку закон порождает гнев (Божий), а где нет закона, нет и преступления.

Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу.

Вот почему обетование — за веру, из милости, дабы стать непреложным для всех: не по закону только, но и по вере потомков Авраама, а он — отец всех нас,

Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком;

как написано: Я провозгласил тебя отцом многих народов; провозгласил лицом к лицу, и он поверил Богу, Который воскрешает мертвых и призывает несуществующее к бытию.

як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.

Вопреки надежде, он с надеждой поверил, дабы стать отцом многих народов, согласно сказанному: столь (многочисленным) будет потомство твоё;

Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.

и не ослабел в вере, не посмотрел на то, что тело его — почти столетнего от роду — омертвело и что мертвым было чрево Сарры,

Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри;

не подверг сомнению обетование Божье неверием, но воздал хвалу Богу, будучи укреплен в вере

він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові,

и убежден, что Тот сможет исполнить обещанное.

і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.

Поэтому и зачтена ему (вера) в праведность.

Тому й зараховано йому це за праведність.

Однако написано: зачтена ему не в отношении его только,

Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому,

но должна быть зачтена и нам, верующим в Того, Кто воскресил из мертвых Иисуса, Господа нашего,

але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,

Которого Он принес в жертву за прегрешения наши и воскресил для оправдания нашего.

Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання.

« 3 глава 5 глава »