Да Рымлян 4 глава

Ліст сьв. Паўлы апостала да Рымлян
Пераклад Яна Станкевіча → Українська Біблія. Турконяк

Што, скажам, Абрагам, айцец наш, прыдбаў подле цела?

Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом?

Бо калі Абрагам аправіўся ўчынкамі, ён мае чым хваліцца, але не перад Богам.

Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.

Бо што кажа Пісьмо? «І паверыў Абрагам Богу, і гэта залічылася яму за справядлівасьць».

Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність!

Таму, хто робе, ня з ласкі залічаецца заплата, але з абавязку;

Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне.

А таму, хто ня робе, але вера ў Таго, хто праўдзе бязбожнага, вера ягоная залічаецца за справядлівасьць.

А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність.

Гэтак нават Давід завець шчасьлівай людзіну, каторай Бог залічае справядлівасьць незалежна ад учынкаў:

Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:

«Шчасьлівыя, чые бяспраўі дараваныя і чые грахі пакрытыя.

Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи.

Шчасьлівая людзіна, каторай Спадар не залічыў грэху».

Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!

Дык дабраславенства гэта належа абразаньню ці й неабразаньню? Мы кажам, што Абрагаму вера залічана за справядлівасьць.

Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність.

Дык як гэта было залічана? у вабразаньню ці ў неабразаньню? Не ў вабразаньню, але ў неабразаньню.

Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання!

І знак абразаньня ён адзяржаў, як пячаць справядлівасьці веры, што была ў неабразаньню, так што ён можа быць айцом усіх вернікаў у неабразаньню, каб і ім залічалася справядлівасьць,

А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність;

І айцом абразаньня тых, што ня толькі з абразаньня, але таксама каторыя ходзяць сьлядамі веры айца нашага Абрагама, што была перад абразаньням.

щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам.

Бо не Законам дана Абрагаму або насеньню ягонаму быць спадкаемцам сьвету, але справядлівасьцяй веры.

Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри.

Бо калі тыя, што із Закону, спадкаемцы, дык змарнавана вера, і абятніца ня дзее;

Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.

Бо Закон дзее гнеў, і йдзе няма Закону, няма й выступу.

Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу.

Дык ізь веры ё, каб магло быць подле ласкі, каб абятніца была пэўная ўсяму насеньню, ня толькі тым, што із Закону, але й тым, што зь веры Абрагамовае, каторы айцец усіх нас,

Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком;

(Як напісана: «Я прызначыў цябе за айца шмат народам») перад Богам, Катораму ён паверыў, Каторы ажыўляе мертвых і завець няіснуючае, як існуючае.

як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.

Каторы звыш надзеі верыў у надзею, што будзе айцом шмат народам, подле сказанага: «Так будзе насеньне твае».

Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.

І, ня будучы млявым у веры, ён не зважаў на собскае цела свае, што, будучы стагодняе, ужо памярцьвела, ані на памярцьвеньне ўлоньня Сорынага;

Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри;

Ня сумляўся ў вабятніцы Божай нявераю, але пасіліўся вераю, даўшы хвалу Богу,

він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові,

І будучы супоўна пераканаўшыся, што што-колечы Ён абяцаў, можа й зрабіць.

і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.

І затым гэта было залічана яму за справядлівасьць».

Тому й зараховано йому це за праведність.

Вось жа, гэта ж было напісана не празь яго аднаго, што яму залічана будзе,

Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому,

Але й нам, тым будзе залічана, што вераць у Таго, Каторы ўскрысіў Ісуса, Спадара нашага, зь мертвых,

але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,

Каторы выданы за грахі нашы і быў ускрэшаны дзеля аправеньня нашага.

Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання.

« 3 глава 5 глава »