К Римлянам 4 глава

Послание к Римлянам
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

Что же нам сказать о том, что произошло с Авраамом, праотцем нашего народа?

Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом?

Если Авраам был праведен перед Богом благодаря своим поступкам, то у него были основания возгордиться, но Бог знал, что Авраам не имел таких оснований.

Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.

Вот как говорится в Писаниях по этому поводу: «Авраам поверил в Бога, и благодаря своей вере он оправдался перед Богом».

Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність!

Люди получают плату за свой труд потому, что эта плата им положена, а не как подарок.

Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне.

И если человек доверяется не своим трудам, а Богу, Который оправдывает даже нечестивых людей, то благодаря своей вере он обретает праведность.

А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність.

Давид также сказал, что тот человек воистину блажен, кого Бог считает праведным, независимо от его поступков.

Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:

«Блаженны те, чьи противозаконные деяния прощены и кто очищен от греха.

Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи.

Блажен тот, чьи грехи Господь не принимает в расчёт».

Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!

Кому же дано это блаженство? Только тем, кто обрезан или и тем, кто не обрезан? Мы уже сказали: «Авраам оправдался благодаря своей вере».

Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність.

Когда же он оправдался перед Богом, до или после обрезания? Тогда, когда ещё не был обрезан.

Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання!

Авраам был обрезан позже в знак принятия его Богом, и обрезание Авраама было доказательством того, что благодаря вере, ещё до обрезания, он был праведен перед Богом. И потому Авраам — отец всех, кто верует, хотя и не обрезан; всех тех, кто верует и принят Богом как праведник.

А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність;

Авраам также отец и всех обрезанных, хотя не из-за обрезания он становится их отцом, а только если они живут, следуя вере нашего отца Авраама, которую он имел ещё до своего обрезания.

щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам.

Обещание, данное Аврааму и его потомкам, что он станет наследником мира, пришло не от закона, но благодаря праведности, пришедшей через веру.

Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри.

Если бы люди могли получить обещанное Богом, подчиняясь закону, то вера не имела бы никакой цены, как не имело бы никакой цены и обещание, данное Богом Аврааму.

Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.

Так как закон вызывает гнев Божий, если его нарушить, а где нет закона — нет и нарушения закона.

Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу.

Таким образом, люди получают обещание Божье благодаря вере, и потому это обещание — бескорыстный дар. Оно не только для тех, кто живёт по Закону Моисея, но и для всех потомков Авраама. Оно для каждого, кто живёт согласно вере, как жил Авраам. Авраам же — отец нам всем.

Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком;

Как сказано в Писаниях: «Я сделал тебя отцом многих народов». Это истина перед Богом: Авраам поверил в Бога, Который воскрешает умерших и говорит о неслучившемся, как об уже случившемся.

як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.

Надежды не было, что у Авраама родятся дети, но он поверил Богу и потому продолжал надеяться. Поэтому-то он и стал отцом многих народов, согласно сказанному Богом: «Твои потомки будут многочисленны».

Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.

Аврааму было около ста лет, но он не ослабевал в своей вере, хотя и осознавал, что тело его немощно, а Сарра не могла зачать ребёнка.

Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри;

Он не усомнился в Божьем обещании, не отшатнулся в неверии, а ещё более укрепился в своей вере и воздал хвалу Богу,

він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові,

будучи уверен, что Бог способен исполнить обещанное.

і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.

Вот почему «он оправдался перед Богом».

Тому й зараховано йому це за праведність.

Не только ради него одного в Писаниях сказано: «Авраам оправдался»,

Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому,

но и ради нас, верующих в Того, Кто воскресил из мёртвых нашего Господа Иисуса. Мы обретём праведность благодаря нашей вере.

але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,

Иисус Христос был предан смерти за наши грехи и воскрешён к жизни ради нашего оправдания перед Богом.

Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання.

« 3 глава 5 глава »