Римлянам 4 глава

Послание Римлянам
Русского Библейского Центра → Українська Біблія. Турконяк

Что приобрел силами своих возможностей, скажем, отец наш Авраам?

Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом?

Если Авраам оправдался делами, ему и ставить это себе в заслугу, Бог здесь ни при чем.

Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.

Но что говорит Писание? «Поверил Авраам Богу — и зачлось ему за праведность».

Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність!

Расчетом по долгу, не по милости, получает свое работник.

Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне.

А Бог оправдывает неправого. Если есть вера в Бога, праведность засчитывается не за работу, а за веру.

А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність.

Давид называет счастливым человека, который обретает праведность перед Богом независимо от дел:

Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:

«Счастлив, кому прощены преступления, чья вина отпущена.

Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи.

Счастлив, кому Господь не зачтет греха».

Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!

Но сочетается ли счастье праведности только с обрезанием — или с необрезанием тоже? Вот Авраамова вера зачлась ему за праведность.

Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність.

Но когда зачлась? До обрезания или после? Нет, до обрезания, а не после!

Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання!

Печатью обрезания он просто скрепил свою праведность по вере, которая была у него до обрезания. Так он стал отцом как необрезанных праведных,

А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність;

Так и обрезанных праведных, но праведных не потому, что обрезаны или нет, а потому, что берегут в себе веру нашего отца Авраама. Эта вера была у него и до обрезания.

щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам.

Обещание Аврааму и его потомкам сделать их наследниками мира обеспечено не Законом, а судом веры.

Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри.

Если наследники — по Закону, то безосновательна вера, мертво обещание.

Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.

Основание для суда — закон. Нет закона — нет его нарушения.

Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу.

А вера — основа обещания. Само же обещание — это Божий дар, который распространяется на всех потомков Авраама — и по Закону, и по вере, — потому что Авраам — отец нас всех,

Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком;

Как написано: «Я поставил тебя отцом множества народов». Авраам не мог не поверить Богу, который к жизни возвращает мертвых и вызывает к существованию несуществующее.

як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.

Хотя какая могла быть у него надежда? Но он надеялся, верил — и стал «отцом множества народов» по сказанному слову: «Без числа будет твоих потомков».

Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.

Не допуская истощения веры, он, почти уже столетний старик, не стал пенять на свое дряхлое тело и безжизненную утробу Сарры,

Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри;

Не подверг сомнению Божье обещание, не ослаб верой, наоборот, укрепился в вере, воздал хвалу Богу,

він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові,

Проникся убеждением, что Богу под силу исполнить обещанное.

і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.

Вот и «зачлось ему за праведность».

Тому й зараховано йому це за праведність.

Да только не о нем одном написано, что зачлось ему,

Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому,

А о нас тоже. Зачтется и нам, верующим в Того, кто воскресил из мертвых Иисуса — нашего Господа.

але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,

Он был предан смерти за наши грехи и воскрес для нашего оправдания.

Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання.

« 3 глава 5 глава »