Romans 4 глава

Romans
New Living Translation → Українська Біблія. Турконяк

Abraham was, humanly speaking, the founder of our Jewish nation. What did he discover about being made right with God?

Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом?

If his good deeds had made him acceptable to God, he would have had something to boast about. But that was not God’s way.

Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.

For the Scriptures tell us, “Abraham believed God, and God counted him as righteous because of his faith.”a

Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність!

When people work, their wages are not a gift, but something they have earned.

Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне.

But people are counted as righteous, not because of their work, but because of their faith in God who forgives sinners.

А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність.

David also spoke of this when he described the happiness of those who are declared righteous without working for it:

Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:

“Oh, what joy for those whose disobedience is forgiven, whose sins are put out of sight.

Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи.

Yes, what joy for those whose record the LORD has cleared of sin.”b

Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!

Now, is this blessing only for the Jews, or is it also for uncircumcised Gentiles?c Well, we have been saying that Abraham was counted as righteous by God because of his faith.

Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність.

But how did this happen? Was he counted as righteous only after he was circumcised, or was it before he was circumcised? Clearly, God accepted Abraham before he was circumcised!

Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання!

Circumcision was a sign that Abraham already had faith and that God had already accepted him and declared him to be righteous — even before he was circumcised. So Abraham is the spiritual father of those who have faith but have not been circumcised. They are counted as righteous because of their faith.

А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність;

And Abraham is also the spiritual father of those who have been circumcised, but only if they have the same kind of faith Abraham had before he was circumcised.

щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам.

Clearly, God’s promise to give the whole earth to Abraham and his descendants was based not on his obedience to God’s law, but on a right relationship with God that comes by faith.

Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри.

If God’s promise is only for those who obey the law, then faith is not necessary and the promise is pointless.

Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.

For the law always brings punishment on those who try to obey it. (The only way to avoid breaking the law is to have no law to break!)

Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу.

So the promise is received by faith. It is given as a free gift. And we are all certain to receive it, whether or not we live according to the law of Moses, if we have faith like Abraham’s. For Abraham is the father of all who believe.

Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком;

That is what the Scriptures mean when God told him, “I have made you the father of many nations.”d This happened because Abraham believed in the God who brings the dead back to life and who creates new things out of nothing.

як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.

Even when there was no reason for hope, Abraham kept hoping — believing that he would become the father of many nations. For God had said to him, “That’s how many descendants you will have!”e

Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.

And Abraham’s faith did not weaken, even though, at about 100 years of age, he figured his body was as good as dead — and so was Sarah’s womb.

Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри;

Abraham never wavered in believing God’s promise. In fact, his faith grew stronger, and in this he brought glory to God.

він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові,

He was fully convinced that God is able to do whatever he promises.

і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.

And because of Abraham’s faith, God counted him as righteous.

Тому й зараховано йому це за праведність.

And when God counted him as righteous, it wasn’t just for Abraham’s benefit. It was recorded

Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому,

for our benefit, too, assuring us that God will also count us as righteous if we believe in him, the one who raised Jesus our Lord from the dead.

але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,

He was handed over to die because of our sins, and he was raised to life to make us right with God.

Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання.

« 3 глава 5 глава »