Да Рымлянаў 4 глава

Пасланне да Рымлянаў
Пераклад Рыма-Каталіцкага Касцёла → Українська Біблія. Турконяк

Што, скажам, знайшоў Абрагам, наш праайцец, паводле цела?

Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом?

Калі Абрагам апраўдаўся ўчынкамі, то мае чым хваліцца, але не перад Богам.

Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.

Бо што кажа Пісанне? «Паверыў Абрагам Богу, і гэта залічылася яму як справядлівасць».

Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність!

Плата працаўніку залічваецца не з ласкі, але з абавязку.

Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне.

А таму, хто не працуе, але верыць у таго, хто апраўдвае бязбожнага, вера ягоная залічваецца як справядлівасць.

А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність.

Так і Давід называе шчаслівым чалавека, якому Бог залічвае справядлівасць незалежна ад учынкаў:

Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:

«Шчаслівыя, каму беззаконне дараванае і чые грахі закрытыя;

Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи.

шчаслівы чалавек, якому Пан не залічыць граху».

Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!

Ці гэтае шчасце датычыць абрэзаных, ці таксама неабрэзаных? Мы кажам, што «Абрагаму вера залічана як справядлівасць».

Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність.

Калі залічана? Пасля абразання ці да абразання? Не пасля абразання, але да абразання.

Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання!

І знак абразання ён атрымаў, як пячаць справядлівасці праз веру, якую меў у неабразанні, так што ён стаўся айцом усіх веруючых у неабразанні, каб таксама ім была залічана справядлівасць,

А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність;

і айцом абрэзаных, якія не толькі прынялі абразанне, але таксама ідуць па слядах веры айца нашага Абрагама, якую ён меў да абразання.

щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам.

Абяцанне Абрагаму і ягонаму патомству, што ён будзе спадкаемцам свету, было дадзена не праз Закон, але праз справядлівасць веры.

Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри.

Калі спадкаемцы тыя, што з Закону, то вера не мае значэння, і непатрэбнае абяцанне.

Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.

Бо Закон наклікае гнеў, а дзе няма Закону, няма і злачынства.

Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу.

Таму абяцанне — з веры, каб было справай ласкі, каб мела моц для ўсяго патомства. Не толькі для тых, хто абапіраецца на Закон, але і для тых, хто трымаецца веры Абрагама, які ёсць айцом усіх нас.

Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком;

Як напісана: «Я паставіў цябе айцом многіх народаў», — перад абліччам Бога, якому ён паверыў як таму, хто ажыўляе памерлых і кліча няіснае да існавання.

як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.

Ён насуперак надзеі паверыў з надзеяй, што стане айцом многіх народаў, паводле сказанага: «Такім будзе патомства тваё».

Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.

І не аслаб у веры, хоць лічыў сваё амаль стогадовае цела ўжо змярцвелым і ўлонне Сары мёртвым.

Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри;

Не засумняваўся ў абяцанні Божым, але ўмацаваўся ў веры, аддаючы хвалу Богу

він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові,

і будучы цалкам упэўненым, што Бог мае моц выканаць абяцанае.

і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.

Таму гэта і залічана яму як справядлівасць.

Тому й зараховано йому це за праведність.

Не толькі дзеля яго аднаго напісана, што залічана яму,

Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому,

але таксама дзеля нас, бо залічыцца і нам, якія вераць у таго, хто ўваскрасіў з мёртвых Езуса, Пана нашага,

але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,

які быў выдадзены за правіны нашыя і ўваскрос дзеля нашага апраўдання.

Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання.

« 3 глава 5 глава »