К Евреям 7 глава

Послание к Евреям
Cовременный перевод WBTC → Сучасний переклад

Мелхиседек был царём Салима и священником Бога Всевышнего. Встретив Авраама, возвращавшегося после победы над царями, Мелхиседек благословил его.

Мелхіседек був царем Салема і священиком Всевишнього Бога. Він зустрів Авраама, коли той повертався після перемоги над царями.[17] Того дня Мелхіседек благословив його.

И Авраам отдал ему десятую часть захваченного в битве. (Имя Мелхиседека, царя Салимского, имеет два толкования: во-первых, Мелхиседек означает "царь праведности", а "царь Салима" означает также "царь мира".)

Тоді Авраам віддав йому десяту частину всієї своєї здобичі. Ім’я Мелхіседек означає, по-перше, «цар праведності»; а також він був царем Салема, що означає «цар миру».

Никто не знает, ни кто были отец и мать Мелхиседека, ни его родословной, никто не знает, когда он родился и когда умер. Подобно Сыну Божьему, он остаётся первосвященником во веки веков.

Немає ніяких свідчень про його батька, матір, родовід, про початок і кінець його життя. Подібно Синові Божому, він лишається первосвящеником назавжди.

Вы видите, каково величие этого человека! Даже Авраам, наш патриарх, отдал ему десятую часть своей доли.

Тож ви бачите, яким великий чоловіком був Мелхіседек. Навіть Авраам, наш патріарх, віддав йому десятину здобичі.

Закон гласит, что потомки Левия, которые становятся священниками, должны собирать десятину с народа. Они собирают десятину с собратьев своих, хотя и те и другие- потомки Авраамовы.

І всім нащадкам Левія,[18] які ставали священиками, вказано Законом Мойсеєвим брати десятину зі свого народу, тобто з братів своїх, незважаючи на те, що вони також були нащадками Авраама.

Мелхиседек же, хотя и не произошёл от Левия, собрал десятину с Авраама и благословил имевшего обещание Божье.

Мелхіседек не походив від родини Левія, але він узяв десятину з Авраама і благословив того, хто мав обітниці Божі.

Нет сомнения, что тот, кто раздаёт благословения, выше того, кто принимает их.

Та немає сумнівів у тому, що завжди нижчий одержує благословення від вищого.

Священники собирают десятину, но они всего лишь люди, которые живут, а потом умирают, Мелхиседек же, собравший десятину с Авраама, продолжает жить, как сказано в Писании.

З одного боку, десятину отримують нащадки Левія, тобто смертні люди, а з іншого — Мелхіседек, котрий отримав десятину з Авраама, та про кого проголошено у Святому Писанні, що він живе.

Можно даже сказать, что Левий, собирающий десятину, в самом деле уплатил Мелхиседеку десятину через Авраама.

Можна навіть сказати, що родина Левія, яка отримує десятину, сплатила десятину Мелхіседеку.

Левий ещё не был рождён, но был воплощён в теле предка своего Авраама, когда Мелхиседек встретил его.

Бо Левій тоді ще не був народженим, тобто він був в плоті Авраама, свого прабатька, коли Мелхіседек зустрів його.

Если бы совершенство было достижимо через священничество Левитов (ибо закон был дан народу, исходя из этого), то почему же была необходимость в том, чтобы появился другой священник, подобный Мелхиседеку, а не Аарону?

Але якщо духовної досконалості можна було досягти завдяки священицтву левитів (на підставі чого Закон був даний людям), то навіщо ж тоді з’являтися ще одному верховному священику, та ще й не такому, як Аарон, а такому, як Мелхіседек?

Если произойдёт смена в священничестве, то и закон должен измениться.

Адже коли змінюється священицтво, то мусить змінюватися й Закон.

Христос, о Ком сказано всё это, принадлежал к иному племени, чем Левиты, и никто из Его рода не служил у алтаря.

Той, про Кого все це сказано, належав до іншого роду. З цього роду ніхто ще не служив при вівтарю.

Ибо очевидно, что Господь наш произошёл из рода Иуды, а Моисей не упоминал о священниках из этого племени.

Адже добре відомо, що наш Господь Ісус Христос походив з роду Юдиного, а говорячи про це коліно, Мойсей не сказав нічого про священиків.

И это становится ещё очевиднее, когда появляется священник, подобный Мелхиседеку.

І це стає ще очевидніше, коли з’являється інший священик, подібний до Мелхіседека.

Он стал Священником не по закону, основанному на людских уставах, а по воле неистребимой силы жизни.

Бо Йому дається цей сан не за людськими законами або за належністю до певної родини. Його зроблено священиком на основі сили вічного життя.

Ибо вот что сказано о Нём в Писании: "Ты стал Священником на веки вечные, подобно Мелхиседеку."

Адже ось що сказано про Нього у Святому Писанні: «Священик Ти навіки, як той Мелхіседек».

Старая заповедь отныне отменена, ибо она бесполезна и бессильна.

Тож старий Закон вже скасований, тому що він виявився немічним і безкорисним.

Закон Моисея ничего не мог сделать совершенным, теперь же нам даровано нечто лучшее, чем закон, — надежда, благодаря которой мы приобщаемся к Богу.

Бо Закон Мойсея не міг зробити нічого досконалим, але ж нині, нам даровано нову надію, котра наближає нас до Бога.

Важно также, что Бог дал клятву, когда сделал Иисуса Первосвященником. Когда те, другие, стали священниками, то произошло это без клятвы,

Важливо також і те, що настановлення Ісуса Первосвящеником не сталося без Божої клятви (коли священиками стають інші чоловіки, це відбувається без клятви).

Христос же стал священнослужителем, когда Бог поклялся и сказал: "Господь дал клятву и не изменит ей: Ты будешь священником на веки вечные."

А настановлюючи Ісуса, Бог поклявся: «Господь поклявсь, І клятви не відмінить: „Священик Ти навіки”».

Это означает, что Иисус — залог более прочного соглашения.

Тож це означає, що Ісус є запорукою кращого Заповіту усім людям Господнім.

Первосвященников было множество, ибо смерть прерывала их служение.

Крім того, після смерті, священики не могли виконувати свої обов’язки, й саме через їх було так багато.

Иисус же будет жить вечно, и священничество Его вечно.

А оскільки Ісус живе вічно, то служитиме Він священиком повік.

Поэтому Он и может спасти тех, кто придёт к Богу через Него, ибо будет жить вечно и всегда будет ходатайствовать за них.

Ось чому Він здатний вічно спасати тих, хто через Нього наблизиться до Всевишнього. Адже Він завжди живий, щоб заступатися за них перед Господом.

И потому Иисус именно такой Первосвященник, какой нам нужен. Он — святой, безгрешный и невинный, Он не поддаётся влиянию грешников и вознесён над небесами.

Отже, Ісус — то якраз такий первосвященик, якого ми потребуємо: святий, бездоганний, цнотливий, вільний від впливу грішників і вищий від Небес.

Ему нет нужды каждодневно приносить жертвы, подобно другим первосвященникам, сперва за свои грехи, а потом за человеческие. Он принёс Себя в жертву раз и навсегда.

Йому не треба щодня приносити пожертви, як то роблять ті первосвященики: спершу на спокуту своїх власних гріхів, а потім — гріхів інших людей. Він зробив це раз і за всіх, коли пожертвував Собою.

Закон назначает первосвященниками тех, кто имеет человеческие слабости, клятвенное же обещание, пришедшее после закона, сделало первосвященником Сына Божьего, ставшего совершенным навечно.

Бо Закон призначає первосвящениками чоловіків, які мають ті ж самі слабкості, що і інші люди. А клятва Божа, котра прийшла після Закону, призначила Сина, створеного досконалим через страждання, первосвящеником навіки.

« 6 глава 8 глава »