Бытие 23 глава

Бытие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Сарра прожила сто двадцать семь лет.

Було ж віку Сари сто двадцять сім років.

Умерла она в Кирьят-Арбе (именуемой теперь Хевроном), в земле ханаанской. Авраам пришел и горевал о Сарре, оплакивал ее,

І вмерла Сара в Кіріят-Арбі, себто в Хевроні, в Ханаан-краю. Тож Авраам увійшов справляти жалобу по Сарі та плакати по ній.

а затем, поднявшись и оставив усопшую, Авраам повел разговор с хеттами:1

Потім Авраам устав від мертвої своєї і промовив до синів Хета, кажучи:

«Среди вас я всего лишь пришлый, на время поселившийся здесь человек; дайте мне возможность приобрести у вас в собственность место для погребения, чтобы можно мне было похоронить умершую свою».

"Чужинець я і приходень у вас. Дайте мені серед вас посілість на гріб, щоб я міг поховати з очей моїх мою мертву."

Хетты так ответили Аврааму:

Сини ж Хета відповіли Авраамові, кажучи йому:

«Выслушай нас, господин наш! Ты среди нас — князь милостью Божьей. В лучшей из наших гробниц похорони свою умершую. Никто из нас не откажет тебе в месте захоронения для погребения умершей твоей».

"Послухай нас, добродію! Ти могутній князь серед нас. У найліпшім з наших гробів поховай твою мертву. Ніхто з нас не відмовить тобі свого гробу, щоб ти міг поховати свою небіжку."

Авраам поднялся и, низко поклонившись жителям земли той, хеттам,

Підвівся Авраам і, вклонившись людям цього краю, синам Хета,

сказал им: «Если вы согласны помочь мне с погребением умершей моей, замолвите за меня слово Эфрону, сыну Цохарову,

сказав до них таке: "Якщо така ваша воля, щоб я поховав з-посеред себе мого мерця, то послухайте мене й упросіть за мене в Ефрона, Цохарового сина,

чтобы уступил он мне принадлежащую ему пещеру Махпела, что на краю его поля. Пусть он при вас продаст мне ее за полную цену, дабы была у меня своя родовая усыпальница».

щоб він відступив мені печеру Махпелу, що належить йому, а яка є на краю його поля. За повну ціну нехай він мені відступить її серед вас у власність на гріб."

Сам Эфрон-хетт сидел тогда вместе с другими хеттами у городских ворот2 и перед всеми, кто был там, отвечал Аврааму:

Ефрон же сидів серед синів Хета. Тож відповів Ефрон хеттит Авраамові так, що сини Хета чули; всі ті, що входили через ворота його міста:

«Нет, господин мой! Послушай меня! Я дарю тебе поле и вместе с ним отдаю тебе и пещеру, которая на нем. Здесь в присутствии соплеменников моих тебе даю3 ее. Иди и хорони усопшую свою».

"Ні, добродію! Послухай (радше) мене. Я даю тобі це поле ще й печеру, що на ньому, теж даю тобі. На очах синів мого народу даю її тобі. Поховай твого мерця."

Авраам опять низко поклонился жителям той земли

Тут Авраам вклонився перед людьми того краю,

и сказал Эфрону перед всеми собравшимися: «И всё же, если бы ты только послушал меня! Я уплачу тебе за поле, сколько оно стоит; получи с меня положенное, и я похороню там умершую свою».

і промовив до Ефрона так, що чули люди цього краю, кажучи: "Та коли б ти послухав радше мене! Я дам тобі гроші за це поле, візьми їх від мене й нехай я поховаю там свого мерця."

Эфрон ответил Аврааму:

Ефрон же відповів Авраамові кажучи:

« Раз уж ты так настаиваешь, тогда послушай, господин мой! Эта земля стоит четыреста шекелей4 серебра, что это для нас с тобой?! Похорони усопшую свою!»

"Добродію, послухай мене! Землі (тут) на чотириста шеклів срібла; та що воно між мною і тобою? Поховай мерця твого!"

Авраам согласился с предложением Эфрона и отвесил ему столько серебра, сколько тот назначил в присутствии хеттов: четыреста шекелей серебра, по весу, принятому у купцов.

Послухав Авраам Ефрона й відважив він Ефронові срібло, як проговорився він в присутності синів Хета — чотириста шеклів срібла, — що було в обігу в купців.

Так принадлежавшее Эфрону поле, что при Махпеле, на востоке от Мамре, поле и пещера, которая на нем, и все деревья в пределах всего этого поля — всё это перешло

Отак поле Ефрона, що в Махігелі, проти Мамре, поле з печерою на ньому й зо всіма деревами, які на полі та на всіх межах навкруги,

в законную собственность Авраама, и свидетелями тому были все те хетты, что собрались у городских ворот.

перейшло у власність Авраама на очах синів Хета; всіх, що входили через ворота його міста.

После этого Авраам похоронил Сарру, жену свою, в Ханаане в пещере Махпела, на востоке от Мамре, что ныне Хевроном зовется.

Після того ж Авраам поховав Сару, свою жінку, в печері на полі Махпела, проти Мамре, тобто Хеврону, в Ханаан-краю.

И при этом поле, принадлежавшее хеттам, и пещера на нем перешли в собственность Авраама как место для погребения.

Так ото дісталось Авраамові від синів Хета у власність на гробницю поле з печерою, що на ньому.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Или: с сынами Хета; то же в ст. 5, 7, 10, 16, 18, 20.

10 [2] — См. примеч. к 19:1.

11 [3] — Друг. возм. пер.: я продаю тебе поле… продаю и пещеру… тебе продаю ее.

15 [4] — Т. е. это около 4,5 кг.

« 22 глава 24 глава »