Бытие 21 глава

Бытие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

 
 

А ГОСПОДЬ, как и говорил прежде, оказал милость Сарре: исполнил обещанное ей.
 
Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був.

Сарра зачала и во время, предсказанное Богом, сына родила Аврааму в старости его.
 
Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому.

Сыну своему, которого родила ему Сарра, Авраам дал имя Исаак;
 
І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком.

и на восьмой день, как заповедал ему Бог, Авраам совершил обрезание Исаака, сына своего.
 
Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог.

Сто лет было Аврааму, когда родился у него сын его Исаак.
 
Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак.

Сарра же сказала: «Бог дал мне повод для смеха, и кто ни услышит об этом, будет смеяться1 со мной».
 
А Сара сказала: "Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися."

И добавила: «Кто бы решился сказать Аврааму, что Сарра будет грудью кормить детей? И вот в старости его я сына ему родила».
 
Та й додала: "Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина."

Время шло, Исаак подрос, и в тот день, когда он был отнят от груди, Авраам устроил большой пир.
 
Підросло ж хлоп'ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака.

Когда Сарра заметила, что сын, которого Агарь-египтянка родила Аврааму, насмехается над ее сыном,2
 
Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака;

она сказала Аврааму: «Выгони эту рабыню и сына ее! Не делить же сыну этой рабыни наследство с моим сыном, с Исааком!»
 
тому вона сказала до Авраама: "Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком."

Это сильно огорчило Авраама, ведь Измаил тоже был его сыном.
 
Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина,

Но Бог сказал Аврааму: «Не печалься ни о юноше, ни о рабыне, что стала женой твоей. Сделай то, что говорит тебе Сарра, ведь у тебя есть Исаак, и его потомки твоими потомками назовутся.3
 
але Бог сказав до Авраама: "Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство.

Но и от сына рабыни Я произведу народ — он тоже твое дитя».4
 
Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина.

На следующее утро Авраам поднялся рано, приготовил пищу, наполнил мех водою и дал Агари в дорогу. То и другое он положил ей на плечи и отослал ее прочь вместе с мальчиком. Она пошла и заблудилась в Беэршевской пустыне.
 
Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії.

Когда кончилась вода в мехе, Агарь оставила плачущего мальчика в тени под кустом,
 
Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп'я під корчем,

а сама отошла и села вдали от него, примерно на расстоянии выстрела из лука. «Не буду смотреть на то, как мое дитя умирает», — сказала она себе и, сидя поодаль, тоже начала плакать навзрыд.5
 
сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: "Не можу дивитися на смерть дитини!" І сиділа навпроти та й плакала вголос.

Мольбы и плач подростка услышал Бог; и посланный Им ангел с небес заговорил с Агарью: «Что с тобою, Агарь? Не бойся! Бог услышал плач оставленного тобой ребенка.6
 
Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: "Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить.

Встань, подними мальчика и береги его! Великий народ произведу Я от него».
 
Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ."

Бог открыл глаза Агари, и увидела она колодец, пошла, наполнила мех водой и напоила ребенка.
 
Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві.

[20-21] Мальчик, хранимый Богом, рос и мужал. Он поселился в пустыне Паран и был искусным стрелком из лука, а жену ему мать нашла в Египте.
 
І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником,

 
Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю.

В ту пору Авимелех, царь Герара, вместе с Пихолом, своим военачальником, пришел навестить Авраама. «По всему видно, — сказал он Аврааму, — с тобою Бог во всем, что ты ни делаешь.
 
І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: "Бог з тобою в усьому, що ти дієш.

Так поклянись же здесь мне Богом, что ты никогда не прибегнешь ни к каким тайным проискам против меня или моих детей и потомков. Как я был верен тебе, так и ты поклянись в верности мне и стране, в которой ты живешь как человек пришлый».
 
Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе."

«Хорошо, — сказал Авраам, — я клянусь».
 
Авраам же відповів: "Я клянусь."

Но при этом Авраам упрекнул Авимелеха за колодец, который отняли у него люди Авимелеха.
 
Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові.

«Не знаю, кто это сделал, — возразил Авимелех. — До сих пор ты ни разу не упомянул об этом, и ни от кого другого я об этом не слышал».
 
На те Авімелех відповів: "Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні."

Тогда взял Авраам из стад своих овец и быков и отдал в дар Авимелеху, и заключили они союз.
 
Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз.

А когда Авраам поставил отдельно еще семь овечек,
 
Авраам поставив окремо сім ягниць з отари.

Авимелех спросил Авраама: «Зачем ты это сделал?»
 
Авімелех же спитав Авраама: "Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо."

«Ты должен, — ответил он, — принять этих семь овечек от меня как очевидное признание того, что я выкопал этот колодец».
 
А той відповів: "Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю."

С тех пор это место называется Беэр-Шева,7 Колодец клятвы, потому что здесь они поклялись друг другу.
 
Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва.

Заключив союз в Беэр-Шеве, Авимелех и его военачальник Пихол вернулись в землю филистимлян.
 
Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян.

Авраам посадил в Беэр-Шеве тамариск. Там же призвал он имя ГОСПОДА, Бога вечного: совершил богослужение.
 
Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім'я Господа, Бога вічного.

И он еще долго оставался в земле филистимской как человек пришлый.
 
У краї філістимлян перебував Авраам довго.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
6  [1] — В знач. торжествовать, ликовать, радоваться; см. примеч. к 17:19.
9  [2] — LXX и Вульгата: играет (с ее сыном).
12  [3] — Или: его потомство будет признаваемо за твое.
13  [4] — Букв.: семя.
16  [5] — LXX: ребенок громко заплакал.
17  [6] — Букв.: Бог услышал голос ребенка (с места), где он; см. примеч. к 16:11.
31  [7] — Евр. Беэр-Шева переводится и как «Колодец семерых», и как «Колодец клятвы».
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.