Бытие 21 глава

Бытие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

А ГОСПОДЬ, как и говорил прежде, оказал милость Сарре: исполнил обещанное ей.
 
І ГОСПАД наведаў Сару, як сказаў; і ўчыніў ГОСПАД Сары, як гаварыў.

Сарра зачала и во время, предсказанное Богом, сына родила Аврааму в старости его.
 
І зачала Сара, і нарадзіла сына Абрагаму ў старасьці ягонай, у час, пра які казаў яму Бог.

Сыну своему, которого родила ему Сарра, Авраам дал имя Исаак;
 
І назваў Абрагам сына свайго, які нарадзіўся яму, якога нарадзіла яму Сара, Ісаак.

и на восьмой день, как заповедал ему Бог, Авраам совершил обрезание Исаака, сына своего.
 
І абрэзаў Абрагам Ісаака, сына свайго, на восьмы дзень, як загадаў яму Бог.

Сто лет было Аврааму, когда родился у него сын его Исаак.
 
І было Абрагаму сто гадоў, калі нарадзіўся ў яго Ісаак, сын ягоны.

Сарра же сказала: «Бог дал мне повод для смеха, и кто ни услышит об этом, будет смеяться1 со мной».
 
І сказала Сара: «Сьмех учыніў з мяне Бог. Кожны, хто пачуе, будзе сьмяяцца з мяне».

И добавила: «Кто бы решился сказать Аврааму, что Сарра будет грудью кормить детей? И вот в старости его я сына ему родила».
 
І сказала: «Хто сказаў бы Абрагаму: “Сара будзе карміць грудзьмі сыноў”, бо я нарадзіла сына ў старасьці ягонай».

Время шло, Исаак подрос, и в тот день, когда он был отнят от груди, Авраам устроил большой пир.
 
І вырасла дзіцятка, і было аднятае ад грудзей, і ўчыніў Абрагам вялікую гасьціну ў той дзень, калі Ісаак быў адняты ад грудзей.

Когда Сарра заметила, что сын, которого Агарь-египтянка родила Аврааму, насмехается над ее сыном,2
 
І ўбачыла Сара сына Агар Эгіпцянкі, якога тая нарадзіла Абрагаму, што ён насьміхаецца,

она сказала Аврааму: «Выгони эту рабыню и сына ее! Не делить же сыну этой рабыни наследство с моим сыном, с Исааком!»
 
і сказала Абрагаму: «Выгані гэтую нявольніцу і сына ейнага, бо ня будзе мець спадчыну сын нявольніцы гэтай з сынам маім Ісаакам».

Это сильно огорчило Авраама, ведь Измаил тоже был его сыном.
 
І было гэта ліхім у вачах Абрагама адносна сына ягонага.

Но Бог сказал Аврааму: «Не печалься ни о юноше, ни о рабыне, что стала женой твоей. Сделай то, что говорит тебе Сарра, ведь у тебя есть Исаак, и его потомки твоими потомками назовутся.3
 
І сказаў Бог Абрагаму: «Няхай ня будзе гэта ліхім у вачах тваіх адносна хлопчыка і адносна нявольніцы тваёй. У-ва ўсім, што скажа табе Сара, слухай голасу ейнага, бо ў Ісааку будзе названа насеньне тваё.

Но и от сына рабыни Я произведу народ — он тоже твое дитя».4
 
Таксама сына нявольніцы Я зраблю народам, бо ён — насеньне тваё».

На следующее утро Авраам поднялся рано, приготовил пищу, наполнил мех водою и дал Агари в дорогу. То и другое он положил ей на плечи и отослал ее прочь вместе с мальчиком. Она пошла и заблудилась в Беэршевской пустыне.
 
І ўстаў Абрагам раніцаю, і ўзяў хлеб і мех вады, і даў Агар, і палажыў ёй на плечы, і выслаў яе разам з дзіцём. І яна пайшла, і блукала ў пустыні Бээр-Шэва.

Когда кончилась вода в мехе, Агарь оставила плачущего мальчика в тени под кустом,
 
І скончылася вада ў мяху, і яна пакінула дзіця пад адным з кустоў,

а сама отошла и села вдали от него, примерно на расстоянии выстрела из лука. «Не буду смотреть на то, как мое дитя умирает», — сказала она себе и, сидя поодаль, тоже начала плакать навзрыд.5
 
і пайшла, і села насупраць так далёка, як стрэліць з луку, бо яна сказала: «Няхай ня буду глядзець на сьмерць дзіцяці». І сядзела насупраць, і ўзьняла голас свой, і плакала.

Мольбы и плач подростка услышал Бог; и посланный Им ангел с небес заговорил с Агарью: «Что с тобою, Агарь? Не бойся! Бог услышал плач оставленного тобой ребенка.6
 
І пачуў Бог голас хлопчыка. І паклікаў анёл Божы да Агар з неба, і сказаў ёй: «Што з табою, Агар? Ня бойся, бо пачуў Бог голас хлопчыка з месца, дзе Ён ёсьць.

Встань, подними мальчика и береги его! Великий народ произведу Я от него».
 
Устань, падымі хлопца і трымай яго моцна рукою сваёю, бо Я зраблю яго народам вялікім».

Бог открыл глаза Агари, и увидела она колодец, пошла, наполнила мех водой и напоила ребенка.
 
І адчыніў Бог вочы ейныя, і яна ўбачыла студню з вадою, і пайшла, і напоўніла мех вады, і дала піць хлопцу.

[20-21] Мальчик, хранимый Богом, рос и мужал. Он поселился в пустыне Паран и был искусным стрелком из лука, а жену ему мать нашла в Египте.
 
І быў Бог з хлопцам; і ён вырас, і жыў у пустыні, і быў стралец з луку.

 
І ён жыў у пустыні Паран; і ўзяла яму маці ягоная жонку з зямлі Эгіпецкай.

В ту пору Авимелех, царь Герара, вместе с Пихолом, своим военачальником, пришел навестить Авраама. «По всему видно, — сказал он Аврааму, — с тобою Бог во всем, что ты ни делаешь.
 
І сталася ў той час, і сказаў Абімэлех і Піколь, гетман ягоны, Абрагаму, кажучы: «Бог з табою ў-ва ўсім, што ты робіш.

Так поклянись же здесь мне Богом, что ты никогда не прибегнешь ни к каким тайным проискам против меня или моих детей и потомков. Как я был верен тебе, так и ты поклянись в верности мне и стране, в которой ты живешь как человек пришлый».
 
І цяпер прысягні мне Богам тут, што ты ня здрадзіш ані мне, ані нашчадку майму, ані ўнуку майму, і як я чыніў міласэрнасьць табе, так ты будзеш рабіць са мною і з зямлёю, у якой ты жывеш».

«Хорошо, — сказал Авраам, — я клянусь».
 
І сказаў Абрагам: «Прысягаю».

Но при этом Авраам упрекнул Авимелеха за колодец, который отняли у него люди Авимелеха.
 
І дакараў Абрагам Абімэлеха з прычыны студні вады, якую забралі слугі Абімэлеха.

«Не знаю, кто это сделал, — возразил Авимелех. — До сих пор ты ни разу не упомянул об этом, и ни от кого другого я об этом не слышал».
 
І сказаў Абімэлех: «Я ня ведаю, хто ўчыніў гэтую рэч, і ты не расказваў мне, і я ня чуў нічога аж да сёньняшняга дня».

Тогда взял Авраам из стад своих овец и быков и отдал в дар Авимелеху, и заключили они союз.
 
І ўзяў Абрагам авечак і валоў, і даў Абімэлеху, і заключылі яны абодва запавет.

А когда Авраам поставил отдельно еще семь овечек,
 
І паставіў Абрагам сем ягнятаў з чарады асобна.

Авимелех спросил Авраама: «Зачем ты это сделал?»
 
І сказаў Абімэлех Абрагаму: «Навошта гэтыя сем ягнятаў, якіх ты паставіў асобна?»

«Ты должен, — ответил он, — принять этих семь овечек от меня как очевидное признание того, что я выкопал этот колодец».
 
І сказаў [Абрагам]: «Бо сем гэтых ягнятаў возьмеш з рукі маёй, каб яны былі мне сьведчаньнем, што я выкапаў гэтую студню».

С тех пор это место называется Беэр-Шева,7 Колодец клятвы, потому что здесь они поклялись друг другу.
 
Дзеля таго і названа гэтае месца Бээр-Шэва, бо там яны абодва прысягалі.

Заключив союз в Беэр-Шеве, Авимелех и его военачальник Пихол вернулись в землю филистимлян.
 
І заключылі запавет у Бээр-Шэве. І ўстаў Абімэлех і Піколь, гетман ягоны, і вярнуліся ў зямлю Філістынскую.

Авраам посадил в Беэр-Шеве тамариск. Там же призвал он имя ГОСПОДА, Бога вечного: совершил богослужение.
 
І пасадзіў [Абрагам] гай у Бээр-Шэве, і клікаў там імя ГОСПАДА, Бога вечнага.

И он еще долго оставался в земле филистимской как человек пришлый.
 
І жыў Абрагам у зямлі Філістынскай шмат дзён.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
6  [1] — В знач. торжествовать, ликовать, радоваться; см. примеч. к 17:19.
9  [2] — LXX и Вульгата: играет (с ее сыном).
12  [3] — Или: его потомство будет признаваемо за твое.
13  [4] — Букв.: семя.
16  [5] — LXX: ребенок громко заплакал.
17  [6] — Букв.: Бог услышал голос ребенка (с места), где он; см. примеч. к 16:11.
31  [7] — Евр. Беэр-Шева переводится и как «Колодец семерых», и как «Колодец клятвы».
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.