Бытие 23 глава

Бытие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Сарра прожила сто двадцать семь лет.

Був же вік Сарри — сто двадцять сім років.

Умерла она в Кирьят-Арбе (именуемой теперь Хевроном), в земле ханаанской. Авраам пришел и горевал о Сарре, оплакивал ее,

І померла Сарра в місті Арвок (це Хеврон), що в долині, у Ханаанській землі. Тож прийшов Авраам голосити за Саррою і ридати.

а затем, поднявшись и оставив усопшую, Авраам повел разговор с хеттами:1

І підвівся Авраам від своєї померлої дружини, і промовив синам Хетовим, кажучи:

«Среди вас я всего лишь пришлый, на время поселившийся здесь человек; дайте мне возможность приобрести у вас в собственность место для погребения, чтобы можно мне было похоронить умершую свою».

Я є у вас чужинцем і мандрівником; дайте ж мені у вас місце для гробниці, і поховаю мою небіжчицю з-перед мого обличчя.

Хетты так ответили Аврааму:

А Хетові сини відповіли Авраамові, кажучи:

«Выслушай нас, господин наш! Ты среди нас — князь милостью Божьей. В лучшей из наших гробниц похорони свою умершую. Никто из нас не откажет тебе в месте захоронения для погребения умершей твоей».

Ні, пане, послухай же нас. Ти серед нас — цар від Бога; в найкращих наших гробницях поховай свою небіжчицю. Адже ніхто з нас не відмовить тобі у своїй гробниці, аби поховати в ній твою небіжчицю.

Авраам поднялся и, низко поклонившись жителям земли той, хеттам,

Підвівшись, Авраам вклонився народові тієї землі, синам Хетовим;

сказал им: «Если вы согласны помочь мне с погребением умершей моей, замолвите за меня слово Эфрону, сыну Цохарову,

і заговорив до них Авраам, кажучи: Якщо маєте в душі вашій, щоби поховати мою небіжчицю з-перед обличчя мого, то послухайте мене і поговоріть про мене з Ефроном Саарським,

чтобы уступил он мне принадлежащую ему пещеру Махпела, что на краю его поля. Пусть он при вас продаст мне ее за полную цену, дабы была у меня своя родовая усыпальница».

нехай дасть мені подвійну печеру, яка належить йому, на частині його поля. За добре срібло нехай при вас віддасть її мені у власність для гробниці.

Сам Эфрон-хетт сидел тогда вместе с другими хеттами у городских ворот2 и перед всеми, кто был там, отвечал Аврааму:

Ефрон же сидів [1] серед синів Хетових. У відповідь Ефрон-хет сказав Авраамові так, що чули сини Хетові й усі, які входили до міста, кажучи:

«Нет, господин мой! Послушай меня! Я дарю тебе поле и вместе с ним отдаю тебе и пещеру, которая на нем. Здесь в присутствии соплеменников моих тебе даю3 ее. Иди и хорони усопшую свою».

Будь зі мною, пане, і послухай мене. Поле і печеру на ньому я тобі даю. Перед усіма моїми громадянами віддав я тобі. Поховай свою небіжчицю.

Авраам опять низко поклонился жителям той земли

І поклонився Авраам перед народом тієї землі,

и сказал Эфрону перед всеми собравшимися: «И всё же, если бы ты только послушал меня! Я уплачу тебе за поле, сколько оно стоит; получи с меня положенное, и я похороню там умершую свою».

і сказав Ефронові, щоби чув народ землі: Оскільки ти на моєму боці, послухай мене. Візьми в мене гроші за поле, і я поховаю там мою небіжчицю.

Эфрон ответил Аврааму:

Та Ефрон відповів Авраамові, кажучи:

« Раз уж ты так настаиваешь, тогда послушай, господин мой! Эта земля стоит четыреста шекелей4 серебра, что это для нас с тобой?! Похорони усопшую свою!»

Ні, пане. Бо я чув, що земля варта чотириста дідрахм срібла; та що то є між мною і тобою? Тож похорони свою небіжчицю.

Авраам согласился с предложением Эфрона и отвесил ему столько серебра, сколько тот назначил в присутствии хеттов: четыреста шекелей серебра, по весу, принятому у купцов.

І послухав Авраам Ефрона, і дав Авраам Ефронові срібло, про яке оголосив, так що чули Хетові сини, — чотириста дідрахм чистого купецького срібла.

Так принадлежавшее Эфрону поле, что при Махпеле, на востоке от Мамре, поле и пещера, которая на нем, и все деревья в пределах всего этого поля — всё это перешло

І стало Ефронове поле з подвійною печерою, що напроти Мамврії, — поле й печера, яка була на ньому, і кожне дерево, яке було на полі, що в довкіллі, у його межах, —

в законную собственность Авраама, и свидетелями тому были все те хетты, что собрались у городских ворот.

Авраамовою власністю перед синами Хетовими та всіма, які входили до міста.

После этого Авраам похоронил Сарру, жену свою, в Ханаане в пещере Махпела, на востоке от Мамре, что ныне Хевроном зовется.

Після цього поховав Авраам Сарру, свою дружину, у подвійній печері на полі, що напроти Мамврії (це Хеврон), у землі Ханаанській.

И при этом поле, принадлежавшее хеттам, и пещера на нем перешли в собственность Авраама как место для погребения.

Так Хетовими синами було закріплено за Авраамом поле й печеру, що була на ньому, — як власність для поховання.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Или: с сынами Хета; то же в ст. 5, 7, 10, 16, 18, 20.

10 [2] — См. примеч. к 19:1.

11 [3] — Друг. возм. пер.: я продаю тебе поле… продаю и пещеру… тебе продаю ее.

15 [4] — Т. е. это около 4,5 кг.

« 22 глава 24 глава »