Бытие 17 глава

Бытие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Когда Авраму было девяносто девять лет, ГОСПОДЬ явился ему и сказал: «Я — Бог Всесильный.1 Помни, что твоя жизнь перед лицом Моим проходит,2 и будь непорочен,

Аврамові виповнилося дев’яносто дев’ять років. І з’явився Аврамові Господь, і промовив до нього: Я — Бог твій. Догоджуй Мені й будь бездоганним;

а Я силу придам Завету, Союзу, что заключен между Мною и тобой, и дарую тебе потомство многочисленное».

Я укладу Мій завіт між Мною і між тобою, і вельми тебе розмножу.

Аврам пал ниц, а Бог, продолжая говорить с ним, сказал:

Тож Аврам упав на своє обличчя, а Бог, промовляючи йому, сказав:

«Что до Меня, то по Моему Завету с тобой ты непременно будешь отцом многих народов.

Я постановив: ось завіт Мій з тобою, — ти будеш батьком багатьох народів,

И имя твое отныне будет не Аврам, но Авраам, ведь Я сделаю тебя отцом не одного, но множества народов.3

і надалі твоє ім’я не буде Аврам, а буде твоє ім’я Авраам, бо Я зробив тебе батьком багатьох народів.

Тьмы тем потомков Я дам тебе: произойдут от тебя народы, и царями будут потомки твои.

І надзвичайно побільшу тебе, і зроблю тебе народами, і з тебе вийдуть царі.

Я упрочу4 Завет Мой — Союз между Мною и тобою. Распространится он и на потомков твоих после тебя из поколения в поколение как Союз навеки, дабы быть Мне Богом твоим и потомков твоих.

І укладу Мій завіт між Мною і між тобою, і між твоїм потомством після тебе в їхніх поколіннях як вічний завіт, щоби бути Богом тобі й твоїм нащадкам після тебе.

В вечное владение тебе и всем потомкам твоим после тебя отдам эту землю, по которой странствуешь ты ныне, — всю землю ханаанскую отдам потомкам твоим и буду их Богом».

Я дам тобі та твоїм нащадкам після тебе землю, в якій перебуваєш, — усю землю Ханаанську, — на вічне володіння, і Я буду їм Богом.

«Но и ты, — воззвал Бог к Аврааму, — будь верен Завету Моему:5 и ты, и потомки твои во всех после тебя поколениях.

І сказав Бог Авраамові: А ти завіт Мій зберігатимеш — ти і твої нащадки після тебе в їхніх поколіннях.

Во исполнение этого Завета Моего, который сохранять должен ты и все потомки твои, да будут обрезаны у вас все мужчины.

І це завіт, який зберігатимеш між Мною і вами, та між нащадками твоїми після тебе в їхніх поколіннях. Тож буде обрізаний у вас кожний чоловічої статі,

Крайнюю плоть обрезайте себе — это будет знаком Завета, знаком Союза, заключенного между Мной и вами.

обріжете вашу крайню плоть, — і це буде знаком завіту між Мною і вами.

Всякий мальчик на восьмой от рождения день должен быть у вас обрезан. Делайте это из рода в род не только со всеми, кто рожден в вашем доме, но и с рабами, которых купили вы у кого-нибудь из иноплеменников, людей не из вашего рода.

Кожне восьмиденне ваше дитя чоловічої статі у ваших поколіннях буде обрізане: і народжений у твоєму домі, і куплений у будь-якого сина чужинця, який не з твоїх нащадків.

И в доме твоем рожденный раб и купленный — все должны быть обрезаны. Так будет запечатлено на плоти вашей, что Союз, или Завет Мой, — Завет вечный.

Обов’язково буде обрізаний [1] народжений у твоєму домі й куплений; тож Мій завіт буде на вашому тілі як вічний завіт.

А необрезанный, каждый, чья крайняя плоть не обрезана, такой да будет исторгнут6 из народа своего — он нарушил Завет Мой».

А необрізаний чоловічої статі, — кому восьмого дня не зроблять обрізання крайньої плоті, — вигублена буде та душа зі свого роду, бо розірвала Мій завіт.

И добавил Бог к сказанному: «Сару, жену твою, не называй более Сарой, Сарра да будет отныне имя ее.7

І сказав Бог Авраамові: Твоя дружина Сара не зватиметься більше Сарою, але її ім’я буде Сарра.

Я благословлю ее — от нее родится у тебя сын; благословлю ее — будет она матерью многих народов. Цари народов произойдут от нее».

Поблагословлю ж її і дам тобі від неї дитину. І поблагословлю її, і постануть народи, — з неї вийдуть царі народів.

Авраам вновь пал ниц, но засмеялся про себя: «Неужели от столетнего будет сын? Сарре ли рожать в ее девяносто лет?»

І впав Авраам ниць, засміявся і сказав про себе, говорячи: Хіба в столітнього народиться син, невже Сарра, будучи дев’яностолітньою, народить?

И сказал он Богу: «О, хотя бы Измаил жил, по милости Твоей!»8

А Богові Авраам сказав: Ізмаїл, нехай живе він перед Тобою.

«Нет, — ответил ему Бог, — именно Сарра, твоя жена, родит тебе сына, которого ты должен назвать Исааком.9 Я сохраню в силе Завет Мой с ним как Завет вечный и для его потомков после него.

Та Бог Авраамові сказав: Так. Ось твоя дружина Сарра народить тобі сина, і даси йому ім’я Ісаак, і Мій завіт — вічний завіт — Я укладу з ним і його нащадками, які після нього.

Я и об Измаиле услышал просьбу твою: знай, Я благословлю его и сделаю его плодовитым, так что многочисленным будет потомство его. От него родятся двенадцать князей, Я произведу от него великий народ.

А ось, вислухав Я тебе про Ізмаїла. Ось, поблагословив Я його, тож побільшу його і дуже розмножу його. Він породить дванадцять народностей — зроблю його великим народом.

Но Завет Мой, Союз Мой, Я буду сохранять с Исааком, которого Сарра родит тебе ровно через год».

Та Мій завіт Я укладу з Ісааком, якого народить тобі Сарра наступного року в цей самий час.

Закончив говорить с Авраамом, Бог оставил его.

І закінчив Бог промовляти до нього, і вознісся від Авраама.

В тот же самый день Авраам сделал всё, как сказал ему Бог: обрезал крайнюю плоть и сыну своему Измаилу, и всем мужчинам из домочадцев своих, включая рабов, рожденных в доме его или купленных им за серебро.

Тож Авраам узяв Ізмаїла, свого сина, усіх народжених в його домі, усіх куплених і кожного чоловічої статі з людей Авраамового дому й протягом того ж дня зробив їм обрізання крайньої плоті, — так, як звелів йому Бог.

Аврааму было девяносто девять лет, когда он был обрезан,

Авраамові було дев’яносто дев’ять років, коли зробив собі обрізання крайньої плоті.

а Измаилу, сыну его, — тринадцать.

Його синові Ізмаїлові було тринадцять років, коли йому зроблено обрізання крайньої плоті.

Авраам и Измаил, сын его, были обрезаны в один и тот же день,

Того самого дня був обрізаний Авраам і його син Ізмаїл.

с ними и все мужчины из домочадцев Авраама — как рожденные в доме его, так и купленные у иноплеменников.

І всіх мужів його дому — народжених в домі й куплених із чужих народів — він обрізав їх.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Евр. Эль-Шаддай традиционно переводилось как «Бог Всемогущий» или как «Бог Вседержитель».

1 [2] — Букв.: ходи предо Мной.

5 [3] — Имя Аврам означает «превознесенный отец», а имя Авраам (евр. Аврахам) созвучно в евр. выражению «отец множества».

7 [4] — Или: утвержу; то же в ст. 19, 21.

9 [5] — Букв.: храни / соблюдай Завет Мой.

14 [6] — Евр. карат — здесь в знач. «быть отрезанным» (от общества, живущего в Союзе / Завете с Богом); такое могло происходить либо через ниспосылаемое от Бога наказание смертью, либо через изгнание из общества или лишение всех прав и связей с этим обществом. Возможно, что это имел в виду апостол Павел в Рим 9:3.

15 [7] — Имена Сара и Сарра в их греческом, церковнославянском и русском написании передают соответственно евр. Сарай и Сара. Последнее переводится как «княгиня», первое же, по мнению некоторых исследователей, могло означать «моя княгиня», т. е. прежде Сарра была княгиней у Авраама, а затем стала родоначальницей целого народа.

18 [8] — Букв.: жил перед лицом Твоим.

19 [9] — Имя Исаак (евр. Ицхак) означает «он смеется».

« 16 глава 18 глава »