Бытие 17 глава

Бытие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Когда Авраму было девяносто девять лет, ГОСПОДЬ явился ему и сказал: «Я — Бог Всесильный.1 Помни, что твоя жизнь перед лицом Моим проходит,2 и будь непорочен,

І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!

а Я силу придам Завету, Союзу, что заключен между Мною и тобой, и дарую тебе потомство многочисленное».

І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе“.

Аврам пал ниц, а Бог, продолжая говорить с ним, сказал:

І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:

«Что до Меня, то по Моему Завету с тобой ты непременно будешь отцом многих народов.

„Я, — ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох наро́дів.

И имя твое отныне будет не Аврам, но Авраам, ведь Я сделаю тебя отцом не одного, но множества народов.3

І не буде вже кли́катись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраа́м, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.

Тьмы тем потомков Я дам тебе: произойдут от тебя народы, и царями будут потомки твои.

І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.

Я упрочу4 Завет Мой — Союз между Мною и тобою. Распространится он и на потомков твоих после тебя из поколения в поколение как Союз навеки, дабы быть Мне Богом твоим и потомков твоих.

І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для наща́дків твої́х по тобі.

В вечное владение тебе и всем потомкам твоим после тебя отдам эту землю, по которой странствуешь ты ныне, — всю землю ханаанскую отдам потомкам твоим и буду их Богом».

І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, — і Я буду їм Богом“.

«Но и ты, — воззвал Бог к Аврааму, — будь верен Завету Моему:5 и ты, и потомки твои во всех после тебя поколениях.

І сказав Авраамові Бог: „А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твоє́ по тобі в їхніх поколіннях.

Во исполнение этого Завета Моего, который сохранять должен ты и все потомки твои, да будут обрезаны у вас все мужчины.

То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі бу́де обрізаний у вас.

Крайнюю плоть обрезайте себе — это будет знаком Завета, знаком Союза, заключенного между Мной и вами.

І бу́дете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.

Всякий мальчик на восьмой от рождения день должен быть у вас обрезан. Делайте это из рода в род не только со всеми, кто рожден в вашем доме, но и с рабами, которых купили вы у кого-нибудь из иноплеменников, людей не из вашего рода.

А кожен чоловічої ста́ті восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з пото́мства твого.

И в доме твоем рожденный раб и купленный — все должны быть обрезаны. Так будет запечатлено на плоти вашей, что Союз, или Завет Мой, — Завет вечный.

Щодо обрі́зання, — нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, — і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.

А необрезанный, каждый, чья крайняя плоть не обрезана, такой да будет исторгнут6 из народа своего — он нарушил Завет Мой».

А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєі крайньої плоті, то стята буде душа та з наро́ду свого, — він зірвав заповіта Мого!“

И добавил Бог к сказанному: «Сару, жену твою, не называй более Сарой, Сарра да будет отныне имя ее.7

І сказав Авраамові Бог: „Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я́ їй: Сарра.

Я благословлю ее — от нее родится у тебя сын; благословлю ее — будет она матерью многих народов. Цари народов произойдут от нее».

I поблагословлю́ Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї наро́ди, і царі народів бу́дуть із неї“.

Авраам вновь пал ниц, но засмеялся про себя: «Неужели от столетнего будет сын? Сарре ли рожать в ее девяносто лет?»

І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: „Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?“

И сказал он Богу: «О, хотя бы Измаил жил, по милости Твоей!»8

А до Бога сказав Авраам: „Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!“

«Нет, — ответил ему Бог, — именно Сарра, твоя жена, родит тебе сына, которого ты должен назвать Исааком.9 Я сохраню в силе Завет Мой с ним как Завет вечный и для его потомков после него.

Бог же сказав: „Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я́ йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для наща́дків його по нім.

Я и об Измаиле услышал просьбу твою: знай, Я благословлю его и сделаю его плодовитым, так что многочисленным будет потомство его. От него родятся двенадцать князей, Я произведу от него великий народ.

А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим наро́дом учиню Я його.

Но Завет Мой, Союз Мой, Я буду сохранять с Исааком, которого Сарра родит тебе ровно через год».

А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року“.

Закончив говорить с Авраамом, Бог оставил его.

І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.

В тот же самый день Авраам сделал всё, как сказал ему Бог: обрезал крайнюю плоть и сыну своему Измаилу, и всем мужчинам из домочадцев своих, включая рабов, рожденных в доме его или купленных им за серебро.

І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої ста́ті з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.

Аврааму было девяносто девять лет, когда он был обрезан,

А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.

а Измаилу, сыну его, — тринадцать.

А Ізмаї́л був віку тринадцяти літ, як обрізано було ті́ло крайньої плоті його.

Авраам и Измаил, сын его, были обрезаны в один и тот же день,

Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.

с ними и все мужчины из домочадцев Авраама — как рожденные в доме его, так и купленные у иноплеменников.

І всі мужі дому його, — наро́джені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, — були́ обрізані з ним.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Евр. Эль-Шаддай традиционно переводилось как «Бог Всемогущий» или как «Бог Вседержитель».

1 [2] — Букв.: ходи предо Мной.

5 [3] — Имя Аврам означает «превознесенный отец», а имя Авраам (евр. Аврахам) созвучно в евр. выражению «отец множества».

7 [4] — Или: утвержу; то же в ст. 19, 21.

9 [5] — Букв.: храни / соблюдай Завет Мой.

14 [6] — Евр. карат — здесь в знач. «быть отрезанным» (от общества, живущего в Союзе / Завете с Богом); такое могло происходить либо через ниспосылаемое от Бога наказание смертью, либо через изгнание из общества или лишение всех прав и связей с этим обществом. Возможно, что это имел в виду апостол Павел в Рим 9:3.

15 [7] — Имена Сара и Сарра в их греческом, церковнославянском и русском написании передают соответственно евр. Сарай и Сара. Последнее переводится как «княгиня», первое же, по мнению некоторых исследователей, могло означать «моя княгиня», т. е. прежде Сарра была княгиней у Авраама, а затем стала родоначальницей целого народа.

18 [8] — Букв.: жил перед лицом Твоим.

19 [9] — Имя Исаак (евр. Ицхак) означает «он смеется».

« 16 глава 18 глава »