Бытие 41 глава

Бытие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Спустя два года фараону приснился сон: стоит он на берегу Нила,1

І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.

и вот семь коров, тучных, прекрасных видом, выходят из реки и начинают пастись в тростнике.

І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.

Тут же выходят из реки семь уродливых коров — кожа да кости — и становятся рядом с ними на берегу Нила.

А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.

И эти ужасно худые коровы съедают коров тучных и видом прекрасных. Фараон проснулся.

І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

Когда же он снова уснул, приснился ему второй сон: семь колосьев, зерном тяжелым налитых, росли на одном стебле,

І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.

но вскоре из земли выросли другие семь колосьев — пустые и опаленные восточным ветром.

А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.

И эти пустые колосья поглотили те семь колосьев, налитых тяжелым зерном. Фараон опять проснулся. «Это всего лишь сон», — подумал он.

І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.

Однако утром, почувствовав беспокойство, он повелел созвать всех египетских жрецов-прорицателей и мудрецов и рассказал им свои сны, но их никто не смог истолковать.

І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.

Тогда главный виночерпий обратился к фараону: «Вспоминаю я ныне о провинностях своих

І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.

и о том, как фараон прогневался на своих рабов и велел заключить меня в дом начальника стражи — меня и главного пекаря.

Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.

Нам обоим однажды ночью приснились сны, каждому из нас — сон со своим, особым значением.

І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.

В то время с нами в тюрьме был молодой еврей, раб начальника стражи. Мы рассказали ему свои сны, а он истолковал их нам.

А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

Всё произошло именно так, как он сказал, — меня восстановили в должности моей, а пекаря повесили».

І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.

Фараон тут же послал за Иосифом, и слуги спешно вывели его из темницы. Он побрился, сменил одежды свои и предстал перед фараоном.

І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.

Фараон сказал Иосифу: «Видел я сон, но истолковать его никто не может. А о тебе говорят, что ты умеешь толковать сны».2

І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.

«Нет, не я,3 а Бог может дать ответ, который послужит фараону во благо», — смиренно произнес Иосиф.

А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.

Тогда фараон сказал Иосифу: «Снилось мне, что я стоял на берегу Нила,

І сказав фараон до Йосипа: „Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.

когда семь тучных и видом прекрасных коров вышли из Нила и стали пастись в тростнике.

І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.

За ними вышли другие семь коров. Вид их был жалкий, они выглядели ужасно худыми. Коров хуже, чем те, я никогда не видел во всем Египте.

А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.

И эти ужасно худые коровы съели семь первых, тучных коров;

І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.

но, глядя на них, того нельзя было заметить — были они такими же безобразными в своей худобе, как и прежде. И я проснулся.

І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.

Заснув вновь, увидел я во сне, как семь колосьев, полных, налитых зерном, выросли на одном стебле,

І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.

а затем поднялись семь колосьев сухих, пустых и опаленных восточным ветром.

А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.

И пустые колосья поглотили семь наполненных зерном колосьев. Всё это рассказал я прорицателям, но никто не смог истолковать мне, что это значит».

І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.

Тогда Иосиф стал рассказывать фараону: «Оба сна твои — об одном и том же,4 и в них Бог открывает фараону то, что Он намерен вскоре совершить.

І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.

Семь тучных коров означают семь лет, и семь хороших колосьев — те же семь лет. Оба сна — об одном и том же.

Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.

Семь безобразных в своей худобе коров, что вышли следом, и семь пустых колосьев, опаленных восточным ветром, — это семь лет. Значение одно и то же — впереди семь лет голода.

А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.

Это я имел в виду, когда сказал тебе: Бог показал фараону то, что Он намерен совершить.

Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.

Наступают семь лет, которые по всей земле египетской будут временем великого изобилия.

Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.

Но за ними придут семь лет голода, и в те годы забудется былое обилие плодов земли. Голод истощит Египет.

А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.

И когда его время наступит, прежнее изобилие в стране станет совершенно незаметным — таким жестоким будет этот голод.

І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.

Фараону такой сон дважды приснился потому, что дело это уже решено Богом, и намерение Свое Он исполнит вскоре.

А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.

Теперь же пусть фараон подыщет человека рассудительного и мудрого и поставит его управлять Египтом.

А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.

И фараону надо позаботиться о том, чтобы по всей стране назначить и других чиновников, дабы все семь лет изобилия собирать пятую часть того, что вырастет на земле египетской.

Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.

Они должны собрать весь избыток богатого урожая грядущих лет благополучия и, пользуясь властью, данной им фараоном,5 сделать запасы зерна в городах и хранить его там.

І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.

Запасы этого зерна в стране потребуются на те семь лет голода, что придут на землю египетскую. Так страна переживет этот голод».

І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.

И фараону, и всем его придворным понравилось предложение Иосифа.

І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.

Обратившись к своим чиновникам, фараон сказал: «Найдем ли мы другого человека, в котором Дух Божий6 явил бы Себя так, как в нем?»

І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“

«Раз уж Бог открыл всё это тебе, — сказал фараон Иосифу, — то едва ли мы найдем человека более проницательного и мудрого, чем ты!

І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.

Отныне ты будешь управлять всеми делами царства моего. Народ мой будет повиноваться каждому твоему слову. Только я, облеченный своим титулом7 царским, останусь выше тебя».

Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.

«Знай же, — продолжил фараон, — я даю тебе власть над всем Египтом».

І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.

Он снял со своей руки перстень с царской печатью и надел на руку Иосифу, облачил его в одежды из тончайшего льна и возложил ему на шею золотую цепь.

І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

А затем фараон велел везти его на колеснице, которая по своему великолепию уступала лишь его собственной,8 и, когда Иосиф ехал, бежавшие впереди колесницы кричали: «Преклонить колена!»9 Так фараон поставил его правителем всего Египта.

І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“ І поставив його над усім єгипетським краєм.

«Я фараон, — сказал он Иосифу, — однако во всей стране никто из моих подданных без твоего позволения и шагу не сделает».

І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.

Фараон стал звать Иосифа новым именем Цафнат-Панеах10 и дал ему в жены Асенат, дочь Поти-Феры, жреца города Она.11 Так утвердилась и распространилась власть Иосифа над всем Египтом.

І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.

Тридцать лет было Иосифу в то время, когда он стал служить фараону, царю египетскому. Выйдя от фараона, Иосиф начал с того, что объехал всю землю египетскую.

А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.

В течение семи лет изобилия, когда урожаи были большими,12

А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.

Иосиф собирал по всей земле египетской пятую часть зерна и все эти семь лет делал его запасы в городах. Хранилища каждого города заполнялись тем, что уродилось в его окрестностях.

І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.

Зерна, что заготовил Иосиф, было так много, как песка морского, — его даже считать перестали: это было уже невозможно.

І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.

Двух сыновей родила Иосифу Асенат, дочь Поти-Феры, жреца города Она, и произошло это еще до наступления голода.

А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.

Иосиф назвал своего первенца Манассией,13 сказав при этом: «Вот и помог мне Бог забыть все мои горести и утешил в тоске по дому отца моего».

І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.

А второго сына он назвал Ефремом.14 «Бог сделал меня плодовитым в земле страдания моего», — сказал он.

А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.

Закончились семь лет изобилия в земле египетской.

І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.

Им на смену пришли семь лет голода, как и предсказывал Иосиф. Во всех странах народ голодал, лишь в Египте повсюду был хлеб.

І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.

Как только и у жителей Египта закончились все съестные запасы, они пришли к фараону просить хлеба. «Идите к Иосифу, — говорил им фараон, — и делайте то, что он скажет».

Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.

Когда голод охватил всю страну, Иосиф распорядился открыть хранилища и продавать зерно египтянам, ибо великий голод стоял в земле той.

І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.

И из всех соседних стран люди шли в Египет покупать зерно у Иосифа, потому что везде был страшный голод.

І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: у реки; то же в ст. 3, 17, 18.

15 [2] — Букв.: ты слышишь сон, чтобы истолковать его, что может означать: тебе стоит только услышать сон, как ты уже можешь истолковать его.

16 [3] — Букв.: это не во мне.

25 [4] — Букв.: сон фараона — один; то же в ст. 26.

35 [5] — Букв.: под рукой фараона.

38 [6] — Эти слова в устах язычника вполне могут быть переведены как дух богов.

40 [7] — Букв.: я (своим) престолом.

43 [8] — Букв.: везти его на второй своей колеснице.

43 [9] — Букв.: аврех — вероятно, египетское слово с неизвестным значением, но созвучное с евр. барах — «на колени».

45 [10] — Значение имени «Цафнат-Панеах» неясно. Возможно, что это египетские слова де-пнуте-еф-онх, означающие: Бог говорит: «Он живет».

45 [11] — Другое название этого города — Гелиополь.

47 [12] — Букв.: и произвела земля (зерна в колосе) в семь лет изобилия (полными) горстями.

51 [13] — Имя Манассия (евр. Менашше) созвучно выражению «заставить забыть».

52 [14] — Имя Ефрем (евр. Эфраим) — одна из форм евр. глагола «пара», который означает «плодоносить».

« 40 глава 42 глава »