Бытие 7 глава

Бытие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

ГОСПОДЬ сказал Ною: «Войди в ковчег и ты, и вся семья твоя. Я вижу, что из всего поколения этого ты один человек праведный.

І сказав Господь Ноєві: „Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.

И возьми с собой чистых животных всякого рода по семь пар, самцов и самок, а от нечистых1 животных — по паре, самца и самку,

Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої — двоє: самця та самицю її.

и от птиц по семь пар, самцов и самок, чтобы род их сохранить на земле.

Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.

Ибо еще семь дней, и Я пошлю на землю дождь, который будет идти сорок дней и сорок ночей, и сотру с лица земли всякое живое существо, которое Я создал».

Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, — і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!“

Ной сделал всё, как повелел ему ГОСПОДЬ.

І зробив Ной усе, як звелів був Господь.

Было Ною шестьсот лет, когда воды потопа пришли на землю.

А Ной був віку шостисот літ, і стався пото́п, — вода на землі.

И, чтобы спастись от потопа, вошел он в ковчег вместе с сыновьями, женой и женами сыновей.

І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.

(Из животных чистых и нечистых, из птиц и всех по земле ползающих существ

Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,

по паре, самец и самка, вошли к Ною в ковчег, как Бог повелел ему.)

по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.

Семь дней спустя воды потопа пришли на землю.

І сталося по семи днях, — і во́ди потопу лину́ли на землю.

Случилось это в шестисотый год жизни Ноя, в семнадцатый день второго месяца: в этот день разверзлись все источники великой бездны и окна небесные отворились —

Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джере́ла великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.

и хлынул на землю ливень, сорок дней и сорок ночей лился он.

І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.

В тот самый день Ной вместе с сыновьями: Симом, Хамом, Яфетом, с женой своей и с тремя женами сыновей вошел в ковчег.

Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,

Они вошли, а с ними и всякого рода дикие животные, и скот, и всякого рода пресмыкающиеся твари, что по земле ползают, всякого рода птицы, все летающие и крылатые существа —

вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазу́є по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.

все,2 в ком есть дыхание жизни, пара за парой вошли в ковчег к Ною.

І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.

Пришедшие парами были самец и самка из всех живых существ, как Бог повелел Ною. И ГОСПОДЬ затворил за ним дверь ковчега.

А те, що ввійшло, — самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.

Сорок дней по всей земле вода прибывала, стало ее так много, что она подняла ковчег, и он оторвался от земли.

І був пото́п сорок день на землі, і збільшилась вода, і поне́сла ковчега. І він ви́соко став над землею.

И плавал ковчег на поверхности поднимающихся вод, которые всё больше затопляли землю.

І прибула вода, і сильно збільши́лась вона на землі, — і пливав ковчег на поверхні води.

Они настолько поднялись, что покрыли все самые высокие горы, какие есть под небом;

І дуже-дуже вода на землі прибула́, і покрились усі гори високі, що під небом усім.

затопив горы, вода поднялась над ними на пятнадцать локтей.3

На п'ятнадцять ліктів уго́ру вода прибула, — і покрилися гори.

Погибло тогда всякое живое творение, обитавшее на земле: и птицы, и скот, и звери, и все прочие существа, которыми изобиловала земля, и погибли все люди.

І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна люди́на.

Все обитатели суши, все, в чьих ноздрях было дыхание жизни, умерли.

Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі — вимерло було.

Так уничтожил Бог4 всё живое, что было на земле, — людей, скот, ползающих по земле тварей и птиц небесных, — всё было истреблено, остался в живых лишь Ной и те, кто был с ним в ковчеге.

І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна́, і аж до птаства небесного, — вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.

Сто пятьдесят дней водная стихия господствовала на земле.

І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — См. Лев 11 и Втор 14:3−21.

15 [2] — Букв.: всякой плоти; то же в ст. 16.

20 [3] — Т. е. примерно на 7 м.

23 [4] — В некот. рукописях: было уничтожено.

« 6 глава 8 глава »