Бытие 19 глава

Бытие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Когда вечером того же дня те два ангела подошли к Содому, Лот сидел у городских ворот.1 Как только Лот увидел их, он поднялся, чтобы приветствовать их, и, поклонившись до земли,

А ввечері до Содома прибули два ангели. Лот сидів при содомській брамі. Побачивши їх, Лот пішов їм назустріч, вклонився обличчям до землі

сказал: «Прошу вас, господа мои, зайдите в дом ко мне, к рабу вашему, чтобы ноги вымыть и переночевать. А рано утром вы сможете продолжить путь свой». «Нет, — ответили они, — мы хотим переночевать на площади».

та сказав: Ось, панове, зайдіть до дому вашого раба і переночуйте, помийте ваші ноги, а вставши зранку, підете своєю дорогою. Та вони сказали: Ні, ми зупинимося на площі.

Но он так настоятельно упрашивал их, что они согласились и вместе с ним направились к нему в дом. Он приготовил им богатое угощение, напек пресных лепешек, и они поужинали.

Він же наполягав — тож завернули до нього і ввійшли до його дому. Він зробив їм гостину — напік їм опрісноків, і вони поїли перш ніж лягти спати.

Они еще не легли спать, как жители города — мужчины Содома, и стар и млад, все без исключения, — окружили дом

А чоловіки міста, содомці — від малого до старого, увесь народ разом — оточили дім.

и, вызывая к себе Лота, кричали ему: «Где те люди, что сегодня вечером пришли к тебе? Давай их сюда! Мы совокупимся с ними!»

Вони викликали Лота, та й гукали до нього: Де ті чоловіки, які ввійшли до тебе вночі? Виведи їх до нас, щоб ми були з ними.

Лот вышел к ним на порог дома и, закрыв за собой дверь,

Тож Лот вийшов до них до входу, замкнув за собою двері,

сказал: «Братья мои, не делайте такого зла!

а їм сказав: Ні, брати, не чиніть зла.

Послушайте, у меня есть две дочери, еще девушки; давайте я выведу их к вам, и делайте с ними, что хотите, только людей этих не троньте, ведь они как гости вошли под кров дома моего».

Та є в мене дві дочки, з яких жодна не пізнала чоловіка — їх виведу до вас і робіть з ними все, що вам до вподоби. Лише цим мужам не робіть нічого поганого, — адже тому й увійшли під покрівлю мого будинку.

«Убирайся прочь! — кричали из толпы. — Сам-то ты здесь пришлый! Тебе ли нас судить?! С тобой мы хуже поступим, чем с ними!» С такими криками они яростно устремились на человека этого, Лота, и подступили к двери, чтобы выломать ее.

Ті ж сказали: Відійди геть! Сам ти прийшов сюди жити, а не чинити суд. Тож тепер тобі більше зла заподіємо, ніж їм. Вони сильно налягали на чоловіка — Лота; і підступили, щоб вибити двері.

Но те два мужа, два гостя, схватив Лота, ввели его назад в дом и заперли дверь,

Та мужі, висунувши руки, втягли Лота до себе, у дім, а двері будинку замкнули.

а людей тех, что столпились у входа в дом, поразили слепотой, так что все они от мала до велика измучились в тщетном поиске входа в дом.

На чоловіків же, які були перед дверима дому, наслали сліпоту — від малого до великого, — і ті вибились із сил, шукаючи дверей.

«Кто еще есть у тебя в этом городе? — спросили у Лота те два мужа. — Зять, сыновья твои, дочери твои или еще кто-нибудь? Выводи их из этого места.

А Лотові мужі сказали: Чи є хто тут із твоїх, — зяті, сини чи дочки, або, може, хтось інший з твоїх є в місті? Виведи [їх] із цього місця!

О горьких жалобах на жителей его знает ГОСПОДЬ,2 и Он послал нас уничтожить этот город».

Адже ми знищимо це місце, оскільки піднялося їхнє волання перед Господа; тож послав нас Господь знищити його.

Лот вышел из дома и стал убеждать женихов3 дочерей своих скорей покинуть это место. «Сейчас ГОСПОДЬ уничтожит этот город», — говорил он им. Но те подумали, что Лот шутит.

Лот вийшов і промовив до своїх зятів, які взяли його дочок, говорячи: Встаньте і вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Та його зятям здалося, що він жартує.

Как только рассвело, ангелы начали торопить Лота: «Скорей уводи отсюда жену и обеих дочерей, которые остались с тобой, чтобы не погибнуть тебе, когда город будет наказан».4

А коли настав світанок, ангели підганяли Лота, кажучи: Вставай, бери свою дружину, обох дочок, яких маєш, і виходь, аби і ти не загинув разом із беззаконнями міста.

А Лот всё еще медлил, тогда, по милости ГОСПОДНЕЙ к нему, мужи те взяли за руки его, жену его и обеих дочерей, вывели их и оставили вне города.

Вони перелякалися. Тож ангели схопили його за руку, і його дружину за руку, і обох його дочок за руки, — бо його помилувано [Господом].

Как только они оказались с ними за городом, один из них сказал Лоту: «Теперь беги, чтобы остаться в живых, не оглядывайся назад и нигде в долине не останавливайся, а беги в горы, дабы тебе не погибнуть».

І сталося, коли вивели їх звідти, то сказали: Рятуй [1] свою душу! Не оглядайся назад і не зупиняйся ніде в околиці. Рятуйся на горі, щоби раптом ти не був захоплений.

«О нет! Владыка мой! — возразил Лот. —

А Лот сказав їм: Прошу, Господи,

Молю тебя, вспомни, ты уже был так добр ко мне, рабу твоему, и оказал мне великую милость: спас жизнь мою. Но теперь мне не добежать до гор: бедствие застигнет меня на пути, и я погибну.

оскільки Твій раб знайшов у Тебе милість, і Ти поширив Свою справедливість, яку чиниш для мене, щоб жила моя душа, аби не захопило мене лихо і я не загинув, адже я не зможу врятуватися на горі!

Взгляни, вон там недалеко селенье, куда можно убежать, и оно маленькое. Побегу я туда, это ведь такое небольшое селенье — там я останусь в живых!»

Ось близько це місто, куди я можу втекти; воно мале, там я врятуюся. Хіба ж воно не маленьке? І житиме душа моя.

«Хорошо, — сказал ангел, — я выполню просьбу твою: не уничтожу селенье, о котором ты говоришь.

І сказав йому: Ось Я поважаю твою особу і це слово, щоб не знищити місто, про яке ти сказав;

Но ты беги туда скорее, ибо я ничего не смогу сделать, пока ты не будешь там». (Поэтому и называется это селенье Цоар.)5

отже, мерщій рятуйся там, бо не зможу здійснити справу, доки ти не ввійдеш туди. Тому дав назву тому місту — Сиґор.

Солнце взошло над землею в то самое время, как Лот пришел в Цоар.

Сонце зійшло над землею, і Лот увійшов до Сиґора,

Тогда по изволению ГОСПОДА дождем пролилась на Содом и Гоморру сера горящая — от ГОСПОДА с неба то было, —

а Господь послав дощ на Содом і Гоморру — сірку й вогонь від Господа з неба;

и уничтожил Он полностью города эти, и всю долину, и всех, кто жил на ней, и всё, что росло на земле.

і зруйнував ті міста й усю околицю, усіх мешканців міст і все, що виростало із землі.

А жена Лота, бежавшая следом за ним к Цоару, оглянулась назад и превратилась в соляной столп.

А його дружина озирнулася назад — і стала соляним стовпом.

Утром Авраам встал рано и поспешил к тому месту, где накануне стоял перед ГОСПОДОМ.

Вранці Авраам поспішив до місця, де стояв перед Господом,

Когда он посмотрел в сторону Содома и Гоморры и на всю широко простиравшуюся долину, увидел он густой дым, поднимавшийся с земли, подобный дыму из плавильной печи.

поглянув у напрямку Содома й Гоморри та навколишньої землі і побачив: аж ось — підноситься полум’я із землі, наче дим з печі.

Но, уничтожая города этой долины, Бог не забыл6 об обещании Аврааму и спас Лота от гибели, когда предал полному уничтожению города, где жил Лот.

І сталося, що коли знищував Бог усі міста околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з місця спустошення, коли Господь знищував міста, в яких жив Лот.

Боясь оставаться в Цоаре, Лот вместе с обеими дочерьми ушел в горы. Там он и поселился вместе с ними в пещере.

Вийшов Лот із Сиґора і поселився на горі — сам та його обидві дочки з ним. Оскільки побоявся жити в Сиґорі, то оселився в печері — сам та обидві його дочки з ним.

Однажды старшая дочь сказала младшей: «Отец наш стар, и здесь вокруг нет ни одного мужчины, который бы жил с нами, как это в мире водится.

Якось сказала старшадочка молодшій: Батько наш старий, і немає нікого на землі, хто ввійшов би до нас — за звичаєм усієї землі.

Напоим нашего отца вином, переспим с ним и приживем себе от него детей».

Давай напоїмо нашого батька вином, переспимо з ним і воскресимо нащадків від нашого батька.

В тот вечер напоили они отца своего вином, и старшая дочь пришла к нему и спала с ним. Он и не чувствовал, когда она легла и когда встала.

Тож тієї ночі напоїли свого батька вином, і старша, ввійшовши, переспала зі своїм батьком тієї ночі; і не знав він, коли вона лягла й коли встала.

Наутро старшая дочь сказала младшей: «Прошлой ночью я спала со своим отцом. Напоим его вином и в этот вечер; ты пойдешь и переспишь с ним, и мы приживем себе детей от отца нашего».

А наступного дня трапилося, що старша сказала молодшій: Ось, я вчора переспала з батьком; напоїмо його вином і цієї ночі, і ти ввійдеш, переспиш з ним, та й воскресимо нащадків від нашого батька.

В тот вечер они снова напоили отца своего вином. Теперь уже младшая дочь пришла к нему и спала с ним. Он и не чувствовал, когда она легла и когда встала.

Тож вони і цієї ночі напоїли свого батька вином, і, ввійшовши, молодша переспала зі своїм батьком; і не знав він, коли вона лягла й коли встала.

Так обе дочери Лота забеременели от своего же отца.

І обидві Лотові дочки завагітніли від свого батька.

Старшая родила сына и назвала его Моав. Он — предок теперешних моавитян.

Старша народила сина й дала йому ім’я — Моав, говорячи: Від батька мого. Він — батько моавійців аж до сьогодні.

И младшая тоже родила сына и назвала его Бен-Амми.7 Он — предок теперешних аммонитян.

Народила і молодша сина й дала йому ім’я Аммон: син мого роду. Він — батько аммонійців аж до сьогодні.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — На Древнем Востоке площадь перед городскими воротами была местом суда, торговых сделок и различных встреч.

13 [2] — Букв.: ибо велик вопль на них перед Господом!

14 [3] — Или: мужей.

15 [4] — Или: не погибнуть в беззаконии города.

22 [5] — В Син. пер., как и в LXX: Сигор; название города созвучно евр. слову мицар, означающему «быть маленьким, незначительным».

29 [6] — Букв. вспомнил; см. примеч. к 8:1.

38 [7] — По общераспространенной этимологии Моав объясняется как возникшее от меав «от (моего) отца», а Бен-Амми переводится как «сын моего народа».

« 18 глава 20 глава »