Псалмы 143 псалом

Псалмы
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

Да восхвалён будет Господь, Скала моя, Тот, Кто меня обучает битве и к войне готовит.

Давид — про Голіафа. Благословенний Господь, Бог мій, Який вишколює мої руки до бою, а мої пальці — до війни.

Он — Бог мой любящий, убежище моё высоко в горах. Он — крепость мне и щит, Он помогает управлять моим народом.

Він — моя милість, моя охорона, мій помічник, мій визволитель і мій захисник. На Нього я покладаю надію, Він підпорядковує мені мій народ.

Господь, ну почему же люди так важны Тебе? Ну почему Ты замечаешь нас?

Господи, хто така людина, що Ти об’явився їй, і людський син, що поважаєш його?

Подобен человек лишь дуновению ветерка, а дни его как убегающая тень.

Людина схожа до марноти, — її дні проминають, як тінь.

Господь, спустись, прорвавши небеса, и горы тронь, чтоб задымились.

Господи, нахили Своє небо, зійди, доторкнися до гір — і задимляться.

Брось молнии и разбросай врага, пускай от стрел Твоих он убегает.

Блисни блискавицею — і розпорошиш їх, пошли Свої стріли — і затрясеш ними.

Достань меня с небес, спаси от могучих, словно море, чужеземцев.

Пошли Свою руку з висоти, визволи мене, врятуй мене від великих бід, від руки чужих синів,

И даже когда они клянутся, всё лживые слова от них исходят.

уста яких говорили марне, а їхня правиця — це правиця неправди.

Я новой песней воспою Тебя, Господь, играя для Тебя на десятиструнной лире.

Боже, заспіваю Тобі пісню нову, на десятиструнному псалтирі заграю Тобі,

Ты — дающий царям победу, Спаситель слуги Своего, Давида, от смертного меча.

що даєш царям порятунок, спасаєш Давида, Свого раба, від згубного меча.

Спаси меня от коварных чужеземцев, которым верить ни в коем случае нельзя. Ведь даже когда они клянутся, всё лживые слова от них слышу я.

Визволи мене і спаси мене з рук синів чужинців, уста яких промовляли марне, а їхня правиця — це правиця неправди.

Пусть деревьям крепким будут подобны наши сыновья, а дочери — колоннам стройным во дворце.

Їхні сини, як нові саджанці, посаджені в їхній молодості, а дочки їхні — гарні, подібні до храму.

Пусть хлеба будут полны амбары наши, а на пастбищах пасутся тысячи овец.

Їхні покої заповнені, вони видають найрізноманітніше; їхні вівці дуже плодючі, вони плодяться у своїх дворах;

Пусть стада наши умножаются, и враги никогда не смогут разрушить стены наших городов. Господи, не позволь им пленить людей из нашего народа, и горестным стенаниям раздаваться не позволь.

їхні воли ситі, нема поваленої огорожі, нема переходу, ні крику на їхніх площах.

Блажен народ, для которого всему этому суждено свершиться, блаженны те, для кого Господь — единый Бог!

Блаженним названо народ, якому так ведеться. Блаженний народ, в якого Господь — його Бог.

« 142 псалом 144 псалом »