Да Рымлянаў 1 глава

Пасланьне Паўлы да Рымлянаў
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Русского Библейского Центра

 
 

Паўла, раб Ісуса Хрыста, пакліканы Апостал, выбраны дзеля абвяшча́ньня Эвангельля Божага,
 
Павел, раб Христа Иисуса, призванный апостол, Богом востребованный на возвещение прекрасной вести.

(якое Бог напе́рад абяцаў праз прарокаў Сваіх, у сьвятых пісаньнях,)
 
Эта весть, издревле обещанная Богом в святых Писаниях через Его пророков, —

аб Сыне Яго, (які це́лам радзіўся ад насе́ньня Давідавага па це́лу
 
Весть о Его Сыне. По естеству рождения Он потомок Давида,

і адкрыўся, як Сын Божы, у сіле, духам сьвятасьці праз уваскрасе́ньне з мёртвых) аб Ісусе Хрысьце́, Госпадзе нашым,
 
А по Духу, в силу святости, — правомочный Сын Божий Иисус Христос, наш Господь, воскресший из мертвых.

(праз Якога мы атрымалі ласку й апостальства, каб у імя Яго прыдбаць дзеля ве́ры ўсе́ народы,
 
Он поручил мне благое дело апостольское: Его именем покорить вере все народы.

між якімі і вы, сягоньня Ісусам Хрыстом пакліканыя), —
 
И вас я могу тут назвать в числе тех, кто уже услышал зов Иисуса Христа.

усім, што ёсьць у Рыме, улюбленым Богам, пакліканым сьвятым: ласка вам і мір ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.
 
Всем в Риме любимым детям Божьим, призванному святому народу: милость вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа!

Найпе́рш дзякую Богу майму праз Ісуса Хрыста за ўсіх вас, што ве́ра ваша абвяшчаецца па ўсім сьве́це;
 
Прежде всего благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас. Вера ваша уже дает знать о себе повсюду в мире.

сьве́дка мне́ Бог, якому служу духам маім у дабраве́шчаньні Сына Яго, што ўсьцяж успамінаю аб вас,
 
Свидетель мне Бог, которому всеми силами служу, неся прекрасную весть о Его Сыне: не перестаю помнить о вас.

заўсёды просячы ў малітвах маіх, каб калі-не́будзь давялося мне́ прыйсьці да вас паводле волі Божае.
 
Всегда в молитве прошу, чтобы мне по Божьей воле посчастливилось наконец навестить вас.

Бо я ве́льмі жадаю ўгле́дзіць вас, каб даць вам не́йкі падарунак духоўны дзеля ўмацаваньня вашага,
 
Очень хочу повидаться с вами, разделить с вами в пользу вашего возмужания духовный дар —

ці то парадавацца з вамі супольнаю ве́раю вашаю і мае́ю.
 
Взаимное прибавление сил в нашей общей вере, вашей и моей.

Не хачу, браты, пакінуць вас у няве́даньні, што я часта думаў прыйсьці да вас (ды сустракаў перашкоды яжно па сягоньняшні дзе́нь), каб ме́ць не́йкі плод і ў вас, як і ў іншых народаў.
 
Не хочу, братья, держать от вас в тайне, что я, до этого самого дня стесненный преградами, не раз собирался прийти к вам и позаботиться о созревании плода и у вас, как у других народов.

Я даўжнік і Грэкам, і барбарам, мудрым і неразумным;
 
Я в долгу перед эллинами и варварами, мудрыми и умом невеликими.

дык, што да мяне́, я гатоў абвяшчаць Эвангельле і вам, каторыя ў Рыме.
 
Короче говоря, римляне, я решительно настроен идти с этой вестью наконец и к вам.

Бо ня стыдаюся Эвангельля Хрыстовага, бо сіла Божая ёсьць на збаўленьне кожнаму, хто ве́руе, сьпярша Жыду, а потым і Грэку.
 
Не стыжусь евангелия. В нем Божья сила — спасение верующего: прежде всего иудея, следом и эллина.

Бо ў ім адкрываецца праўда Божая ад ве́ры да ве́ры, як напісана: праведны жыць будзе ве́раю (Авак 2:4).
 
В нем и откровение: Божья правда дается за веру и только за веру. Написано: «Праведен, у кого вера. Он будет жить».

Бо адкрываецца гне́ў Божы з не́ба на ўсякую бязбожнасьць і няпраўду людзе́й, што маюць праўду ў няпраўдзе.
 
Отворяется Божий гнев с неба на всякое зло и неправду людей, заслоняющих неправдой истину.

Бо што́ можна ве́даць пра Бога, яўна для іх, бо Бог выявіў ім;
 
А между тем им не нужно далеко ходить, чтобы знать о Боге: Бог Сам дал им это знание.

бо нявідомае Яго, ве́чная сіла Яго і Божства ад стварэньня сьве́ту праз разважаньне аб творах відомым робіцца, каб быць ім без апраўданьня
 
Постижение Его незримых свойств — вечной силы и Божественной сущности — от создания мира дается через восприятие творений. Вот и нет у них оправдания.

за тое, што яны, пазнаўшы Бога, не як Бога славілі Яго ці дзякавалі, але марным займаліся ў разважаньнях сваіх, і прыцьмілася неразумнае сэрца іх:
 
Познав Бога, они не стали прославлять Его как Бога, благодарения не воздали, а вместо этого забили себе голову пустыми идеями. Так их непонятливый ум погрузился во тьму.

кажучы аб сабе́, што яны мудрыя, яны адурэлі
 
Выставляя себя мудрецами, дошли до глупости

і славу нятле́ннага Бога замянілі на ўзор абраза тле́ннага чалаве́ка і птушак, і чацьвёраногіх, і га́даў.
 
И славу бессмертного Бога променяли на идолов — подобия смертного человека, птиц, зверей, пресмыкающихся.

Дык і аддаў іх Бог у пажаданьнях сэрцаў іх нячыстасьці, каб яны апаганілі це́лы свае́ міжы сабою.
 
Вот Бог и погрузил их в грязь вожделенную на осквернение собственных тел.

Яны замянілі праўду Божую на ілжу і пакланіліся і служылі стварэньню заме́ст стварыцеля, які багаслаўлены наве́кі, амін.
 
Божью истину они подменили обманом и поклонялись и служили предмету творения, а не Творцу, благословенному вовеки. Аминь.

Дзеля гэтага аддаў іх Бог цярпе́ць ганьбу: бо жанчыны іх замянілі прыроднае карыстаньне на проціпрыроднае.
 
За это Бог погрузил их в скверну страстей: женщины заменили естественное влечение противоестественным.

Гэтак сама і мужчыны, пакінуўшы прыроднае карыстаньне з жаночага полу, распаляліся пажадлівасьцяй адзін да аднаго, мужчыны на мужчынах сорам робячы і атрымліваючы ў самых сабе́ нале́жную адплату за свой блуд.
 
Наравне с ними и мужчины, пренебрегая естественным влечением к женщине, обратили воспаленную похоть друг на друга и мужчины с мужчинами творили срам, в самих себе получая за свое бесчинство должное возмездие.

І, як яны ня рупіліся ме́ць Бога ў розуме, дык аддаў іх Бог ілжываму розуму рабіць непатрэбшчыну,
 
Они отвергли мысль о познании Бога. И тогда Бог погрузил их в состояние поврежденного ума — совершать непотребное.

і яны напоўнены ўсякай няпраўдаю, распустай, крывадушнасьцяй, прагавітасьцяй, злосьцяй, напоўнены зайздрасьцяй, забойствам, сваркай, ашуканствам, благімі абычаямі;
 
Поэтому им близка всякая неправда, ненависть, зависть, злоба. Им по душе коварство, кровожадность, дрязги и брань, плутовство, мошенничество, сплетни.

яны — зьвяглівыя манюкі, боганенавісьнікі, крыўдзіцелі, самахвалы, гардуны, выдумшчыкі ліхога, непаслухмяныя бацьком,
 
Они клеветники, богохульники, издевщики, наглецы, хвастуны, смутьяны, неслухи в родительском доме.

неразумныя, вераломныя, пазбаўленыя любві, непагодлівыя, неміласэрныя.
 
Они недалеки, вероломны, черствы, немилосердны.

Яны ве́даюць праведны прысуд Божы, што тыя, хто гэткае робіць, варты сьме́рці; аднак, яны ня толькі гэта робяць, але й пахваляюць тых, хто робіць.
 
Им известно о Божьем порядке, что делать все это — значит обрекать себя на смерть, и все равно не только делают, но и другим потворствуют, кто делает.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.