Откровение 16 глава

Откровение
Открытый перевод → Сучасний переклад

И услышал я громкий голос из святилища, говорящий семи ангелам: Идите и выливайте семь чаш ярости Божьей на землю.

Тоді почув я гучний голос, що промовив із Храму до семи Ангелів: «Підіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву».

И вышел первый и вылил чашу свою на землю; и сделалась язва страшная и отвратительная у людей, имеющих клеймо зверя и поклоняющихся изображению его.

І пішов перший Ангел і вилив свою чашу на землю, й страшні болючі хвороби обкидали тих людей, які позначені були печаткою звіра і вклонялись образу [29] його.

И второй [ангел] вылил чашу свою в море: и стало кровью как от мертвого, и всякая душа живая умерла в море.

Потім другий Ангел вилив чашу свою в море. І перетворилося воно на кров, як у мерця, й тоді все, що живе було в морі, загинуло.

И третий [ангел] вылил из чаши своей на реки и источники вод: и сделалась кровь.

Тоді третій Ангел вилив чашу свою в річки й водні джерела, й перетворилися вони на кров.

И услышал я ангела вод, говорящего: — Ты Праведный, Сущий и Бывший, Святой, это Ты так судил;

І почув я голос Ангела води, звернений до Бога: «Ти справедливий у вироках Своїх. Ти Той, Хто є і завжди був, — єдиний святий.

за то, что они пролили кровь святых и пророков, и кровь им дал Ты пить: заслужили они это.

Бо пролили люди кров святих і пророків, отож дав Ти і їм крові напитися. Саме на це вони й заслуговують».

И услышал я жертвенник говорящий: — Да, Господь Бог Вседержитель, истинны и праведны все суды Твои.

І почув я, як вівтар промовив: «Так, Господи Боже Всемогутній, Твій суд — праведний і справедливий».

И четвертый [ангел] вылил чашу свою на солнце: и дано ему было жечь людей огнём.

Тоді четвертий Ангел вилив чашу свою на сонце, й дано йому було спалювати людей у вогні.

И были обожжены люди зноем великим, и хулили имя Божие, имеющего власть над язвами этими, и не покаялись они, воздав Ему славу.

І спека страшенна палила людей. Вони паплюжили ім’я Боже, у владі Якого були всі ті кари, але не покаялися й не прославили Його.

И пятый [ангел] вылил чашу свою на престол зверя: и сделалось царство его мрачным, и кусали они языки свои от мук,

Коли п’ятий Ангел вилив чашу свою на престол звіра, то затьмарилося царство його. Люди від болю кусали собі язики.

и хулили Бога небесного от мук своих и от ран своих, и не покаялись они от дел своих.

Вони проклинали Бога Небесного за біль й хвороби, але не покаялися у вчинках своїх.

И шестой [ангел] вылил чашу свою в великую реку Евфрат; и высохла вода его, для того чтобы была приготовлена дорога царям от восхода солнца.

Тоді шостий Ангел вилив чашу свою у велику річку Євфрат, і вода в ній висохла. Тож відкрилася дорога царям зі сходу.

И увидел я из пасти дракона и пасти зверя и из уст лжепророка трех нечистых духов, подобно лягушкам;

І побачив я, як вийшли із уст змія, звіра і лжепророка три нечисті духи, немов жаби.

это духи бесов, совершающих знамения, которые выходят на царей, живущих на всей земле, чтобы собрать их на войну в великий день Бога Вседержителя.

Ці духи були демонами і вміли чинити дива. Вони пішли до царів усього світу, щоб зібрати їх разом на битву у Великий День Всемогутнього Бога.

Вот иду, как вор. Блажен бодрствующий и сберегающий одежды свои, чтобы не ходить нагим и чтобы не видели непристойности его.

«Стережіться! Я з’явлюся несподівано, немов злодій. Щасливий той, хто в цей час не спить і має поруч одяг, щоб не голим вийти і щоб люди не бачили сорому його!»

И собрал Он их на место по-еврейски называемое Армагедон.

Отож зібрали нечисті духи царів у місці, яке гебрейською мовою називається Армаґеддон.

И седьмой [ангел] вылил чашу свою на воздух: и вышел голос громкий от престола в святилище, говорящий: Совершилось!

Коли сьомий Ангел вилив чашу свою у повітря, то гучний голос долинув з престолу, що у Храмі. Він сказав: «Збулося!»

И родились молнии, голоса и громы, и землетрясение великое началось, какого еще не было с тех пор, как человек появился на земле, землетрясение такое великое.

І засвітилися блискавки, почувся гуркіт, розлігся грім, і стався великий землетрус. Це був найстрашніший землетрус за всі часи, відколи людина з’явилася на землі.

И распалась столица великая на три части, и города народов пали. И Вавилон великий вспомнился перед Богом, чтобы излить на него чашу вина ярости гнева Его.

Велике місто розкололося на три частини, і впали міста поганські. Бог не забув і про великий Вавилон, й дав йому випити чашу вина Свого страшного гніву.

И всякий остров бежал, и гор не стало.

Зникли всі острови й гори.

И град великий, весом в талант, падал с небес на людей; и хулили люди Бога за бедствия от града, ибо очень велики были бедствия от Него.

І величезний град, мов каменюки вагою приблизно в тридцять кілограмів,[30] падав на людей з неба, і вони проклинали Бога за цю кару, бо лихо то було страшне.

« 15 глава 17 глава »