Деяния 24 глава

Деяния
Слово Жизни → Українська Біблія. Турконяк

Пять дней спустя первосвященник Aнания со старейшинами и юристом Тертуллом пришел в Кесарию, чтобы представить правителю обвинение против Павла.

А через п’ять днів прибув первосвященик Ананій зі старшими та якимсь промовцем Тертилом, котрі скаржилися намісникові на Павла.

Когда Павла ввели, Тертулл представил обвинение против него:

Коли його закликали, Тертил почав звинувачувати, кажучи: Маємо тривалий мир — завдяки тобі, і завдяки твоїй дбайливості цей народ має добробут;

— Досточтимейший Феликс! Мы с глубокой признательностью принимаем продолжительный мир и реформы, которыми пользуется наш народ при твоем разумном правлении.

це ми, преславний Феліксе, завжди й усюди зі щирою вдячністю визнаємо.

Чтобы тебя более не утруждать, я попрошу тебя с твоей обычной добротой выслушать нашу короткую просьбу.

Але щоби довго тебе не турбувати, прошу тебе з властивою тобі доброзичливістю коротко вислухати нас.

Мы находим этого человека нарушителем спокойствия, он зачинщик мятежей среди иудеев по всему миру. Он главарь секты назарян

Бо знайшовши цього згубного чоловіка, який провокує колотнечу між усіма юдеями в цілому світі, який є провідником назорейської єресі

и хотел даже осквернить храм. Поэтому мы его арестовали [и хотели судить по нашему закону.

та намагався збезчестити храм, ми схопили його [й хотіли судити за нашим Законом.

Но трибун Лисий силой забрал его из наших рук,

А тисяцький Лисій, надійшовши з великою силою, вирвав його з наших рук, наказавши його обвинувачам з’явитися до тебе].

велев его обвинителям идти к тебе. Когда ты допросишь его, ты и сам узнаешь обо всем, в чем мы обвиняем его.

Від нього зможеш сам, розпитавши, про все це довідатися, у чому ми його звинувачуємо.

Иудеи поддержали обвинение, заверив, что все сказанное истинно.

Приєдналися і юдеї, стверджуючи, що так воно і є.

Правитель подал знак Павлу, и тот начал защитную речь: — Мне известно, что ты уже много лет судишь этот народ, и я рад, что мне предоставляется возможность высказаться перед тобой в свою защиту.

А Павло, коли намісник дав йому знак говорити, відповів: Знаючи, що ти багато років є суддею цього народу, відважно себе захищатиму,

Тебе нетрудно будет удостовериться в том, что двенадцать дней тому назад я пришел на поклонение в Иерусалим.

бо ти можеш довідатися, що не більше дванадцяти днів, як я прийшов у Єрусалим поклонитися.

Мои обвинители не видели меня спорящим с кем-либо в храме или же возмущающим народ в синагогах или в городе.

І ні в храмі, ні в синагогах, ні в місті не знайшли мене, щоб я з кимсь сперечався або зчиняв колотнечу між людьми;

Они не могут доказать обвинения против меня, которые сейчас выдвигают.

не можуть вони довести тобі й того, у чому тепер мене звинувачують.

Я, однако, могу признать, что поклоняюсь Богу наших отцов и следую учению, которое мои обвинители называют ересью. Я верю всему, что записано в законе и у пророков,

Визнаю перед тобою, що згідно із цим напрямом вчення, який вони звуть єрессю, я служу Богові батьків, вірячи в усе, що написано в Законі та в Пророків.

и у меня такая же надежда на Бога, как и у этих людей — надежда на то, что будет воскресение как праведных, так и неправедных.

І маю в Бозі надію на те, чого вони й самі очікують: що має бути воскресіння [мертвих] — праведних і неправедних.

Поэтому я стараюсь, чтобы моя совесть была всегда чиста перед Богом и перед людьми.

І я пильно дбаю про те, щоби завжди мати незаплямовану совість перед Богом і людьми.

— После нескольких лет отсутствия я прибыл, чтобы передать моему народу пожертвования, собранные для бедных, и принести жертвы Богу.

А по багатьох роках прийшов я, щоби принести моєму народові милостиню та пожертвування.

Меня застали в храме, когда я совершал обрядовое очищение (там не было никакой толпы и никаких беспорядков),

При цьому знайшли мене очищеного в храмі, а не з юрбою і не із заколотом.

иудеи из Aсии, которым следовало бы представить здесь свои обвинения, если у них есть, в чем меня обвинить.

Деяким же юдеям з Азії належало б перед тобою стати й говорити, коли мають щось проти мене.

Или же пусть присутствующие здесь скажут, какую вину они нашли за мной, когда меня допрашивал Синедрион.

Або хай вони самі скажуть, яку неправду знайшли [в мене], коли я стояв перед синедріоном;

Может быть, моя вина в словах, которые я выкрикнул там: "Меня судят сегодня перед вами за воскресение мертвых"?

хіба що цей єдиний вислів, який я вигукнув, стоячи між ними: Сьогодні ви мене судите за воскресіння мертвих!

Феликс, который был довольно хорошо знаком с этим учением, прервал слушание. — Я вынесу решение по твоему вопросу, когда придет трибун Лисий, — сказал он.

[Почувши це], Фелікс, дуже добре обізнаний із цим напрямом учення, відклав їхню справу, кажучи: Коли тисяцький Лисій прийде, розсуджу вас!

Он приказал центуриону содержать Павла под стражей, но предоставить ему некоторую свободу и разрешить его друзьям заботиться о его нуждах.

І він наказав сотникові охороняти його, але дати полегшення і нікому з близьких не забороняти йому прислуговувати [чи приходити] до нього.

Спустя несколько дней Феликс пришел со своей женой — еврейкой Друзиллой. Он послал за Павлом, чтобы послушать о его вере в Иисуса Христа.

А через декілька днів прийшов Фелікс зі своєю дружиною Друзилою, яка була юдейкою, покликав Павла, щоби почути від нього про віру в Ісуса Христа.

Павел говорил о праведности, воздержании и будущем суде. Феликса это испугало, и он сказал: — Довольно на сегодня! Но при случае я тебя позову.

Коли він говорив про праведність, стриманість та майбутній суд, Фелікс, перелякавшись, відповів: Тепер досить, іди, а відповідного часу я покличу тебе!

Он надеялся, что Павел предложит ему взятку, и поэтому часто посылал за ним и беседовал с ним.

Водночас він сподівався, що Павло дасть йому грошей, [щоб він його відпустив]. Тому й часто його викликав та розмовляв з ним.

Прошло два года, и Феликса сменил Порций Фест. Феликс, желая заслужить благосклонность иудеев, оставил Павла в тюрьме.

Коли минуло два роки, на зміну Феліксові прибув його наступник Порцій Фест. Та Фелікс, бажаючи догодити юдеям, залишив Павла ув’язненим.

« 23 глава 25 глава »