Деяния 22 глава

Деяния
Слово Жизни → Українська Біблія. Турконяк

— Братья и отцы, разрешите мне высказаться в свою защиту.

Мужі-брати і батьки! Вислухайте тепер моє виправдання перед вами.

Когда они услышали, что он говорит по-еврейски, то стали еще внимательнее слушать.

Почувши, що заговорив до них єврейською мовою, ще більше притихли. А він сказав:

— Я иудей, уроженец Тарса в Киликии, но воспитывался я в этом городе у Гамалиила и был научен точно соблюдать закон наших отцов. Я борюсь за дело Божье так же ревностно, как и каждый из вас сегодня.

Я — чоловік-юдей, який народився в Тарсі в Килікії, вихований у цьому ж місті, біля ніг Гамалиїла, докладно навчений батьківського закону: я — ревнитель Бога, як усі ви сьогодні.

Я преследовал и мучил до смерти последователей учения Иисуса, арестовывал мужчин и женщин и отправлял их в тюрьмы.

Я цей напрям учення переслідував аж до смерті, в’яжучи і передаючи до в’язниці чоловіків і жінок, —

Свидетели тому — первосвященник и весь Совет старейшин. Я даже получил от них письма к братьям в Дамаске и пошел туда, чтобы арестовать тех, кто там был, и привести их в Иерусалим для наказания.

як засвідчать про мене всі старші й первосвященик. Від них я одержав листи до братів у Дамаску й пішов, аби зв’язаними привести в Єрусалим для покарання тих, які там були.

— По пути, когда я уже подходил к Дамаску, около полудня меня вдруг озарил ослепительный свет с неба.

Але сталося, коли я йшов і наближався до Дамаска, десь опівдні раптом з неба засяяло довкола мене велике світло.

Я упал на землю и услышал голос, который говорил мне: "Савл! Савл! Зачем ты преследуешь Меня?"

Я впав на землю і почув голос, який говорив мені: Савле, Савле, чому Мене переслідуєш?

Я спросил: "Кто Ты, Господи?" Он ответил: "Я Иисус из Назарета, которого ты преследуешь".

Я відповів: Хто Ти, Господи? Сказав мені: Я — Ісус Назарянин, Якого ти переслідуєш.

Мои спутники видели свет, но голоса, который я слышал, они не слышали.

А ті, хто був зі мною, побачили світло [і перелякалися], але голосу, який говорив до мене, не чули.

Я спросил: "Господи, что мне делать?" Господь сказал: "Встань и иди в Дамаск. Там тебе скажут все, что тебе предстоит сделать".

Я запитав: Господи, що мені робити? А Господь промовив до мене: Встань, іди в Дамаск, а там скажуть тобі про все, що потрібно тобі робити!

Мои спутники за руку привели меня в Дамаск, так как я был ослеплен сиянием света.

І оскільки від того яскравого світла я не бачив, то ті, хто був зі мною, вели мене в Дамаск за руку.

— Там ко мне пришел человек по имени Aнания, тщательно соблюдавший закон и уважаемый всеми местными иудеями.

А один Ананій, побожний, згідно із Законом, муж, про якого добре свідчать усі юдеї — мешканці [Дамаска], —

Он подошел ко мне и сказал: "Брат Савл, прозри!" И в тот же момент я прозрел и увидел этого человека.

прийшов до мене, став і сказав мені: Савле, брате, прозрій! І в тій хвилині я побачив його.

Он сказал: "Бог наших отцов избрал тебя, чтобы ты узнал Его волю, увидел Праведного и услышал голос из Его уст.

Він же сказав: Бог наших батьків призначив тебе, щоб ти пізнав Його волю і побачив Праведного та почув голос з Його уст,

Ты будешь для всех людей свидетелем того, что ты видел и слышал.

бо ти будеш Йому свідком перед усіма людьми про те, що побачив і почув.

Не медли! Вставай, прими крещение и смой свои грехи, призвав Его имя".

А тепер чого очікуєш? Устань, охрестися та обмий свої гріхи, прикликавши Його Ім’я!

Потом я возвратился в Иерусалим, и, молясь в храме, я пришел в состояние экстаза.

І сталося, коли я повернувся до Єрусалима і молився в храмі, — в пориві захоплення

Я увидел Господа, который говорил мне: "Скорее выйди из Иерусалима, потому что здесь не примут твоего свидетельства обо Мне".

я побачив Його… Він говорив до мене: Поспіши, швидше виходь з Єрусалима, бо не приймуть твого свідчення про Мене!

Я ответил: "Господи, эти люди знают, что я ходил из синагоги в синагогу, чтобы арестовывать и избивать тех, кто верит в Тебя.

А я сказав: Господи, вони самі знають, що я кидав до в’язниць та бив по синагогах тих, які вірять у Тебе,

Когда проливалась кровь Твоего свидетеля Стефана, я стоял там и одобрял это, я сторожил одежды его убийц".

а коли лилася кров Твого свідка Степана, то я сам стояв і, схвалюючи [його вбивство], стеріг одяг тих, які його вбивали!

Тогда Господь сказал мне: "Иди, Я посылаю тебя далеко к язычникам".

Та Він сказав мені: Іди, тому що Я пошлю тебе далеко — до народів.

До этих слов толпа слушала Павла, но тут они стали кричать: — Долой его с лица земли! Он не достоин жизни!

Слухали його аж до цього слова, а тоді піднесли свої голоси, вигукуючи: Геть такого із землі, бо не годиться йому жити!

Они кричали, размахивали своими плащами и бросали пыль в воздух.

Вони кричали, кидали одяг і жбурляли порох у повітря.

Трибун приказал увести Павла в казарму. Он велел избить его и допросить, чтобы узнать, почему народ так негодует на него.

Тож тисяцький звелів відвести його до казарми, наказавши бичуванням допитати його, щоби зрозуміти, з якої причини так кричали проти нього.

Но когда Павла привязали, чтобы бить, он сказал стоявшему рядом центуриону: — Разве позволено бить римского гражданина, к тому же еще не осужденного?

А коли розтягли його ременями, то Павло сказав сотникові, який стояв: Хіба вам дозволено бичувати чоловіка — римлянина і не засудженого?

Когда центурион это услышал, он пошел и доложил трибуну. — Что ты делаешь? Этот человек римский гражданин, — сказал он.

Почувши, сотник підійшов до тисяцького й сповістив, кажучи: [Вважай], що хочеш робити, бо цей чоловік — римлянин!

Трибун вышел к Павлу и спросил: — Ты действительно римский гражданин? — Да, — ответил тот.

Наблизившись, тисяцький запитав його: Скажи мені, ти римлянин? Він відказав: Так.

Тогда трибун сказал: — Мне пришлось заплатить немало денег за мое гражданство. — A я был рожден в нем, — ответил Павел.

А тисяцький відповів: Я набув це громадянство за великі гроші. Павло ж сказав: А я в ньому й народився.

Те, кто должны были его допрашивать, сразу же отошли от него. Трибун тоже встревожился, когда узнал, что он заковал в цепи римского гражданина.

Тоді від нього негайно відступили ті, які мали його допитувати, а тисяцький налякався, довідавшись, що він римлянин і що він його зв’язав.

На следующий день трибун, желая точно узнать, в чем же иудеи обвиняют Павла, освободил его от оков и приказал, чтобы собрались первосвященники и весь Синедрион. Затем он ввел Павла и поставил перед ними.

А наступного дня, бажаючи краще дізнатися, у чому його звинувачують юдеї, звільнив його [з кайданів] і наказав, аби прийшли первосвященики й увесь синедріон [1]. І, привівши Павла, поставив його перед ними.

« 21 глава 23 глава »