Даниил 10 глава

Книга пророка Даниила
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

В третий год Кира, царя Персидского, было откровение Даниилу, который назывался именем Валтасара; и истинно было это откровение и великой силы. Он понял это откровение и уразумел это видение.

За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім'я́м Валтасар, а слово це — правда та великий труд; і він зрозумів те слово, і мав зрозумі́ння того виді́ння.

В эти дни я, Даниил, был в сетовании три седмицы дней.

„Тими днями я, Даниїл, був у жало́бі три тижні ча́су.

Вкусного хлеба я не ел; мясо и вино не входило в уста мои, и мастями я не умащал себя до исполнения трёх седмиц дней.

Лю́бої стра́ви я не їв, а м'ясо й вино не вхо́дило до моїх уст, і нама́щуватися — не нама́щувався я аж до ви́повнення цих трьох тижнів ча́су.

А в двадцать четвёртый день первого месяца был я на берегу большой реки Тигра,

А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я нри великій річці, — це Хідде́кел.

и поднял глаза мои, и увидел: вот, один муж, облечённый в льняную одежду, и чресла его опоясаны золотом из Уфаза.

І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одя́гнений у льняну́ одіж, а сте́гна його опере́зані золотом з Уфазу.

Тело его — как топаз, лицо его — как вид молнии; очи его — как горящие светильники, руки его и ноги его по виду — как блестящая медь, и глас речей его — как голос множества людей.

А тіло його — як топа́з, а обличчя його — як вид бли́скавки, а очі його — як огняне́ по́лум'я, а раме́на його та ноги його — ніби блиску́ча мідь, а звук слів його — як гук на́товпу.

И только один я, Даниил, видел это видение, а бывшие со мною люди не видели этого видения; но сильный страх напал на них, и они убежали, чтобы скрыться.

А я, Даниїл, сам бачив це виді́ння, а люди, що були ра́зом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремті́ння спало на них, і вони повтікали в укриття́.

И остался я один и смотрел на это великое видение, но во мне не осталось крепости, и вид лица моего чрезвычайно изменился, не стало во мне бодрости.

А я зостався сам, і бачив це велике виді́ння, — і не зоста́лося в мені сили, а краса́ обличчя мого змінилася й зни́щилася, і я не заде́ржав у собі сили.

И услышал я глас слов его; и как только услышал глас слов его, в оцепенении пал я на лицо моё и лежал лицом к земле.

І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі.

Но вот, коснулась меня рука и поставила меня на колени мои и на длани рук моих.

І ось рука доторкну́лася до мене, і звела́ мене на коліна мої та на долоні моїх рук.

И сказал он мне: «Даниил, муж желаний! вникни в слова, которые я скажу тебе, и стань прямо на ноги твои; ибо к тебе я послан ныне». Когда он сказал мне эти слова, я встал с трепетом.

І сказав він до мене: „Даниїле, му́жу любий, зрозумій ті слова́, що я скажу́ тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я по́сланий до тебе!“ А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів.

Но он сказал мне: «не бойся, Даниил; с первого дня, как ты расположил сердце твоё, чтобы достигнуть разумения и смирить себя пред Богом твоим, слова твои услышаны, и я пришёл бы по словам твоим.

А він промовив до мене: „Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокори́тися перед лицем твого Бога, були почуті слова́ твої, і я прийшов ради твоїх слів.

Но князь царства Персидского стоял против меня двадцать один день; но вот, Михаил, один из первых князей, пришёл помочь мне, и я остался там при царях Персидских.

Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів.

А теперь я пришёл возвестить тебе, что будет с народом твоим в последние времена, так как видение относится к отдалённым дням».

І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму наро́дові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні“.

Когда он говорил мне такие слова, я припал лицом моим к земле и онемел.

А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів.

Но вот, некто, по виду похожий на сынов человеческих, коснулся уст моих, и я открыл уста мои, стал говорить и сказал стоящему передо мною: «господин мой! от этого видения внутренности мои повернулись во мне, и не стало во мне силы.

І ось хтось, як подоба до лю́дських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: „Мій пане, у цьому видінні оберну́лися на мене бо́лі мої, і я не заде́ржав сили в собі.

И как может говорить раб такого господина моего с таким господином моим? ибо во мне нет силы и дыхание замерло во мне».

І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?“

Тогда снова прикоснулся ко мне тот человеческий облик и укрепил меня

І знов доторкнувся до мене хтось, як вид люди́ни, і зміцни́в мене,

и сказал: «не бойся, муж желаний! мир тебе; мужайся, мужайся!» И когда он говорил со мною, я укрепился и сказал: «говори, господин мой; ибо ты укрепил меня».

та й сказав: „Не бійся, любий му́жу, — мир тобі! Будь міцни́й і будь си́льний!“ А коли він говорив зо мною, я зміцни́вся й сказав: „Нехай говорить мій пан, бо я зміцни́вся!“

И он сказал: «знаешь ли, для чего я пришёл к тебе? Теперь я возвращусь, чтобы бороться с князем Персидским; а когда я выйду, то вот, придёт князь Греции.

І він сказав: „Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я верта́юсь, щоб воювати з пе́рським кня́зем, а коли ви́йду, то ось при́йде грецький князь.

Впрочем, я возвещу тебе, что начертано в истинном писании; и нет никого, кто поддерживал бы меня в том, кроме Михаила, князя вашего.

Але́ об'являю тобі записане в книзі правди. І немає ніко́го, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого кня́зя Михаїла.

Примечания:

Синодальный перевод

2 сетовать — роптать, жаловаться.

5 облеченный — одетый.

10 длань — ладонь, кисть руки.

« 9 глава 11 глава »