Даниил 10 глава

Книга пророка Даниила
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

В третий год Кира, царя Персидского, было откровение Даниилу, который назывался именем Валтасара; и истинно было это откровение и великой силы. Он понял это откровение и уразумел это видение.

Третього ж року Кира, перського царя, Даниїлові, що звався Валтасаром, було об'явлено слово; це слово було правда й велике мариво війни. Він силкувався зрозуміти те слово і вважав на видіння.

В эти дни я, Даниил, был в сетовании три седмицы дней.

У ті дні я, Даниїл, був у жалобі цілих три тижні.

Вкусного хлеба я не ел; мясо и вино не входило в уста мои, и мастями я не умащал себя до исполнения трёх седмиц дней.

Я не їв ніякої вишуканої страви, м'яса й вина не брав до уст та й не намащувався мастями, доки не минуло повних три тижні.

А в двадцать четвёртый день первого месяца был я на берегу большой реки Тигра,

Двадцять четвертого дня першого місяця, коли я був на березі великої ріки, тобто Тигру,

и поднял глаза мои, и увидел: вот, один муж, облечённый в льняную одежду, и чресла его опоясаны золотом из Уфаза.

підвів я очі й дивлюся, аж ось — якийсь чоловік, одягнений в льняну одежу, і стан його підперезаний золотом з Уфазу.

Тело его — как топаз, лицо его — как вид молнии; очи его — как горящие светильники, руки его и ноги его по виду — как блестящая медь, и глас речей его — как голос множества людей.

Тіло у нього, немов камінь з Таршішу, вид у нього сяяв, наче блискавка, очі його, немов запалені смолоскипи, руки ж і ноги — на вид, немов гладенька мідь, а голос його слів, мов би голос багатьох людей.

И только один я, Даниил, видел это видение, а бывшие со мною люди не видели этого видения; но сильный страх напал на них, и они убежали, чтобы скрыться.

І тільки один я, Даниїл, бачив те видіння, люди ж, які були зо мною, не бачили видива, лише страх великий напав на них, і вони повтікали, щоб сховатись.

И остался я один и смотрел на это великое видение, но во мне не осталось крепости, и вид лица моего чрезвычайно изменился, не стало во мне бодрости.

Отож я один зостався та дивився на те велике видіння, але в мене не було сили, і обличчя моє змінилось до невпізнання, й сила у мене зникла.

И услышал я глас слов его; и как только услышал глас слов его, в оцепенении пал я на лицо моё и лежал лицом к земле.

Я почув голос його слів; але скоро вчув я гомін слів його, то впав непритомний ниць, видом до землі.

Но вот, коснулась меня рука и поставила меня на колени мои и на длани рук моих.

Та ось рука доторкнулась до мене й поставила мене на коліна й на долоні рук моїх.

И сказал он мне: «Даниил, муж желаний! вникни в слова, которые я скажу тебе, и стань прямо на ноги твои; ибо к тебе я послан ныне». Когда он сказал мне эти слова, я встал с трепетом.

І він мовив до мене: «Даниїле, улюблений мужу! Вважай на слова, що я тобі скажу, й стань просто на твої ноги, бо я тепер посланий до тебе.» Як він сказав до мене ті слова, встав я, здригаючись.

Но он сказал мне: «не бойся, Даниил; с первого дня, как ты расположил сердце твоё, чтобы достигнуть разумения и смирить себя пред Богом твоим, слова твои услышаны, и я пришёл бы по словам твоим.

Тоді він сказав до мене: «Не бійся, Даниїле! Вже з першого дня, як ти прихилив твоє серце, щоб зрозуміти, і щоб умертвляти себе перед твоїм Богом, почуто твої слова, і я прийшов задля твоїх слів,

Но князь царства Персидского стоял против меня двадцать один день; но вот, Михаил, один из первых князей, пришёл помочь мне, и я остался там при царях Персидских.

Та князь перського царства чинив мені опір двадцять один день, аж ось Михаїл, один із перших князів, став мені у пригоді, і я зоставив його при перському цареві.

А теперь я пришёл возвестить тебе, что будет с народом твоим в последние времена, так как видение относится к отдалённым дням».

Я прийшов сповістити тебе, що станеться з твоїм народом наприкінці днів, бо це видіння для тих днів.»

Когда он говорил мне такие слова, я припал лицом моим к земле и онемел.

Як він говорив мені ці слова, схилив я голову до землі й мовчав.

Но вот, некто, по виду похожий на сынов человеческих, коснулся уст моих, и я открыл уста мои, стал говорить и сказал стоящему передо мною: «господин мой! от этого видения внутренности мои повернулись во мне, и не стало во мне силы.

Але от хтось, видом схожий на людину, доторкнувся до моїх уст, і я розтулив уста мої і заговорив, і сказав до того, що стояв передо мною: «Мій пане! Від цього видіння вхопив мене біль, і сила у мене зникла.

И как может говорить раб такого господина моего с таким господином моим? ибо во мне нет силы и дыхание замерло во мне».

І як би міг отакий слуга мого пана говорити з ось таким моїм паном? Таж у мене тепер нема сили, й дух завмер у мені.»

Тогда снова прикоснулся ко мне тот человеческий облик и укрепил меня

Тоді ота людська постать знов доторкнулась до мене й підкріпила мене,

и сказал: «не бойся, муж желаний! мир тебе; мужайся, мужайся!» И когда он говорил со мною, я укрепился и сказал: «говори, господин мой; ибо ты укрепил меня».

і промовила: «Не бійся, улюблений мужу! Мир з тобою, кріпися, кріпися!» І коли він говорив зо мною, набравсь я сили й сказав: «Говори мій пане, бо ти покріпив мене.»

И он сказал: «знаешь ли, для чего я пришёл к тебе? Теперь я возвращусь, чтобы бороться с князем Персидским; а когда я выйду, то вот, придёт князь Греции.

Тоді він сказав: «Чи ти знаєш, чого я прийшов до тебе? Тепер я повернуся воювати з перським князем; я йду, але ось надходить грецький князь.

Впрочем, я возвещу тебе, что начертано в истинном писании; и нет никого, кто поддерживал бы меня в том, кроме Михаила, князя вашего.

Одначе, я вкажу тобі, що написане в книзі правди. Та нема нікого, хто б мене підтримав проти отих, крім Михаїла, вашого князя.»

Примечания:

Синодальный перевод

2 сетовать — роптать, жаловаться.

5 облеченный — одетый.

10 длань — ладонь, кисть руки.

« 9 глава 11 глава »