Есфирь 2 глава

Книга Есфирь
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

После сего, когда утих гнев царя Артаксеркса, он вспомнил об Астинь и о том, что она сделала, и что было определено о ней.

Після цих подій гнів царя вгамувався, і він більше не згадував Астіни, пам’ятаючи те, що сказав, і як її осудив.

И сказали отроки царя, служившие при нём: пусть бы поискали царю молодых красивых девиц,

А царські слуги сказали: Нехай пошукають цареві незіпсовану, гарну на вигляд дівчину.

и пусть бы назначил царь наблюдателей во все области своего царства, которые собрали бы всех молодых девиц, красивых видом, в престольный город Сузы, в дом жён под надзор Гегая, царского евнуха, стража жён, и пусть бы выдавали им притиранья;

І нехай поставить цар місцевих володарів у всіх країнах його царства, і хай будуть вибрані дівчата, діви, вродливі на вигляд, у місто Сузи, до жіночого дому, і хай будуть дані євнухові, сторожеві жінок царя, і нехай їм дадуть засоби очищення та інше піклування.

и девица, которая понравится глазам царя, пусть будет царицею вместо Астинь. И угодно было слово это в глазах царя, и он так и сделал.

І жінка, яка лиш вгодить цареві, стане царицею замість Астіни. Цареві сподобалася пропозиція, і він так зробив.

Был в Сузах, городе престольном, один Иудеянин, имя его Мардохей, сын Иаира, сын Семея, сын Киса, из колена Вениаминова.

І був чоловік юдей у місті Сузи, ім’я якому Мардохей, син Яіра, сина Семея, сина Кісея, з племені Веніаміна,

Он был переселён из Иерусалима вместе с пленниками, выведенными с Иехониею, царём Иудейским, которых переселил Навуходоносор, царь Вавилонский.

котрий був полонений з Єрусалима і якого в полон узяв Навуходоносор, цар Вавилону.

И был он воспитателем Гадассы, — она же Есфирь, — дочери дяди его, так как не было у неё ни отца, ни матери. Девица эта была красива станом и пригожа лицом. И по смерти отца её и матери её Мардохей взял её к себе вместо дочери.

І була в нього дівчина на вихованні, дочка Амінадава, брата його батька, ім’я її Естера. Коли ж її батьки померли, він виховував її собі за жінку. Дівчина була гарна на вигляд.

Когда объявлено было повеление царя и указ его, и когда собраны были многие девицы в престольный город Сузы под надзор Гегая, тогда взята была и Есфирь в царский дом под надзор Гегая, стража жён.

Коли почули наказ царя, то зібралося багато дівчат у місто Сузи в розпорядження Ґая, і привели Естеру до Ґая, сторожа жінок.

И понравилась эта девица глазам его и приобрела у него благоволение, и он поспешил выдать ей притиранья и всё, назначенное на часть её, и приставить к ней семь девиц, достойных быть при ней, из дома царского, и переместил её и девиц её в лучшее отделение женского дома.

Вгодила йому дівчина, вона знайшла милість перед ним, і він поспішив дати їй засоби очищення, і частку, і сім дівчат, призначених їй із царського двору, і добре поводився з нею та з її служницями в жіночому будинку.

Не сказывала Есфирь ни о народе своём, ни о родстве своём, потому что Мардохей дал ей приказание, чтобы она не сказывала.

Естера не виявила свого роду і батьків, бо Мардохей наказав їй не сповіщати.

И всякий день Мардохей приходил ко двору женского дома, чтобы наведываться о здоровье Есфири и о том, что делается с нею.

Кожного дня Мардохей виходив напроти жіночого дому, вивідуючи, що відбувається з Естерою.

Когда наступало время каждой девице входить к царю Артаксерксу, после того, как в течение двенадцати месяцев выполнено было над нею всё, определённое женщинам, — ибо столько времени продолжались дни притиранья их: шесть месяцев мирровым маслом и шесть месяцев ароматами и другими притираньями женскими, —

А коли минуло дванадцять місяців, це був час дівчині, щоби ввійти до царя. Адже таким чином закінчувалися дні догляду: шість місяців намазуватися олією з мирри і шість місяців ароматами та жіночими засобами очищення,

тогда девица входила к царю. Чего бы она ни потребовала, ей давали всё для выхода из женского дома в дом царя.

і тоді вона входить до царя. І кого лиш назначить, то йому передасть її, щоб піти до нього — з жіночого дому до царського.

Вечером она входила и утром возвращалась в другой дом женский под надзор Шаазгаза, царского евнуха, стража наложниц; и уже не входила к царю, разве только царь пожелал бы её, и она призывалась бы по имени.

Ввечері входить, а вранці відходить до іншого жіночого дому, де Ґай, євнух царя, є сторожем жінок, і більше не входить до царя, якщо не буде покликана по імені.

Когда настало время Есфири, дочери Аминадава, дяди Мардохея, который взял её к себе вместо дочери, — идти к царю, тогда она не просила ничего, кроме того, о чём сказал ей Гегай, евнух царский, страж жён. И приобрела Есфирь расположение к себе в глазах всех, видевших её.

А коли надійшов час увійти до царя Естері, дочці Амінадава, брата батька Мардохея, вона не опустила нічого з того, що заповів євнух, сторож жінок. Бо Естера знаходила милість у всіх, хто її бачив.

И взята была Есфирь к царю Артаксерксу, в царский дом его, в десятом месяце, то есть в месяце Тебефе, в седьмой год его царствования.

Естера ввійшла до царя Артаксеркса на десятий місяць, який зветься адар, у сьомому році його царювання.

И полюбил царь Есфирь более всех жён, и она приобрела его благоволение и благорасположение более всех девиц; и он возложил царский венец на голову её и сделал её царицею на место Астинь.

І цар полюбив Естеру, і вона знайшла милість понад усіх дівчат, і поклав на неї жіночий вінець.

И сделал царь большой пир для всех князей своих и для служащих при нём, — пир ради Есфири, и сделал льготу областям и раздал дары с царственною щедростью.

Для всіх своїх друзів і вельмож цар зробив бенкет на сім днів, звеличив весілля Естери і зробив прощення тим, хто під його царською владою.

И когда во второй раз собраны были девицы, и Мардохей сидел у ворот царских,

А Мардохей служив при дворі.

Есфирь всё ещё не сказывала о родстве своём и о народе своём, как приказал ей Мардохей; а слово Мардохея Есфирь выполняла и теперь так же, как тогда, когда была у него на воспитании.

Естера ж не розповідала про свою родину, бо так наказав їй Мардохей, щоби боялася Бога і виконувала Його приписи, оскільки була з ним. Естера не змінила своєї поведінки.

В это время, как Мардохей сидел у ворот царских, два царских евнуха, Гавафа и Фарра, оберегавшие порог, озлобились и замышляли наложить руку на царя Артаксеркса.

А обидва євнухи царя, начальники сторожі, засмутилися, тому що підвищили Мардохея, і шукали, як убити царя Артаксеркса.

Узнав о том, Мардохей сообщил царице Есфири, а Есфирь сказала царю от имени Мардохея.

Ця справа стала відомою Мардохеєві, тож він дав знати Естері, а вона про зраду доповіла цареві.

Дело было исследовано и найдено верным, и их обоих повесили на дереве. И было вписано о благодеянии Мардохея в книгу дневных записей у царя.

Цар допитав обох євнухів і їх повісив. А про добру поведінку Мардохея, на похвалу, цар наказав записати в літописі в царській бібліотеці.

« 1 глава 3 глава »