Есфирь 2 глава

Книга Есфирь
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

После сего, когда утих гнев царя Артаксеркса, он вспомнил об Астинь и о том, что она сделала, и что было определено о ней.

Після тих подій, як уже погас гнів царя Ксеркса, згадав він про Вашті, про те, що вона вчинила та що було ухвалено проти неї.

И сказали отроки царя, служившие при нём: пусть бы поискали царю молодых красивых девиц,

А царські джури, що служили при ньому, й кажуть: «Треба б пошукати для царя молодих дівчат, гожих з лиця.

и пусть бы назначил царь наблюдателей во все области своего царства, которые собрали бы всех молодых девиц, красивых видом, в престольный город Сузы, в дом жён под надзор Гегая, царского евнуха, стража жён, и пусть бы выдавали им притиранья;

Нехай би цар настановив урядовців по всіх країнах свого царства, щоб вони зібрали молодих дівчат, гарних з виду, в Сузи-замок, в жіночий палац, під догляд Гегея, царського скопця, сторожа жінок, і нехай їм дадуть що треба для прикраси.

и девица, которая понравится глазам царя, пусть будет царицею вместо Астинь. И угодно было слово это в глазах царя, и он так и сделал.

Та дівчина, що вподобають її царські очі, нехай буде царицею замість Вашті.» І сподобалося те слово цареві, й він зробив так.

Был в Сузах, городе престольном, один Иудеянин, имя его Мардохей, сын Иаира, сын Семея, сын Киса, из колена Вениаминова.

Був же в Сузи-замку один юдей, на ім'я Мардохей, син Яіра, сина Шімеї, сина Кіша, веніяминянин.

Он был переселён из Иерусалима вместе с пленниками, выведенными с Иехониею, царём Иудейским, которых переселил Навуходоносор, царь Вавилонский.

Він був виселений з Єрусалиму разом з виселенцями, яких переміщено з Єхонією, юдейським царем, що його перевіз Навуходоносор, цар вавилонський.

И был он воспитателем Гадассы, — она же Есфирь, — дочери дяди его, так как не было у неё ни отца, ни матери. Девица эта была красива станом и пригожа лицом. И по смерти отца её и матери её Мардохей взял её к себе вместо дочери.

Він виховував Гадассу, себто Естеру, дочку дядька свого, бо в неї не було ні батька, ні матері. Дівчина ж була гарна станом і гожа з лиця. По смерті її батька та її матері взяв її Мардохей до себе за дочку.

Когда объявлено было повеление царя и указ его, и когда собраны были многие девицы в престольный город Сузы под надзор Гегая, тогда взята была и Есфирь в царский дом под надзор Гегая, стража жён.

Якже оповіщено наказ і закон царя та як зібрано багато дівчат у Сузи-замок під догляд Гегея, тоді взято й Естеру у царський палац, під догляд Гегея, сторожа жінок.

И понравилась эта девица глазам его и приобрела у него благоволение, и он поспешил выдать ей притиранья и всё, назначенное на часть её, и приставить к ней семь девиц, достойных быть при ней, из дома царского, и переместил её и девиц её в лучшее отделение женского дома.

Сподобалась Гегеєві дівчина й знайшла вона в нього ласку, й він поспішився видати їй, що треба було для її прикраси та харчу, а й приставив до неї сімох найзначніших дівчат із царського дому й перевів її та її дівчат у найкращі покої жіночого дому.

Не сказывала Есфирь ни о народе своём, ни о родстве своём, потому что Мардохей дал ей приказание, чтобы она не сказывала.

Естера не сказала ні про свій нарід, ні про своє походження, бо Мардохей наказав їй, щоб не говорила про це.

И всякий день Мардохей приходил ко двору женского дома, чтобы наведываться о здоровье Есфири и о том, что делается с нею.

Мардохей же день-у-день ходив туди і сюди перед двором жіночого дому, щоб довідатися, чи Естера здорова й що діється з нею.

Когда наступало время каждой девице входить к царю Артаксерксу, после того, как в течение двенадцати месяцев выполнено было над нею всё, определённое женщинам, — ибо столько времени продолжались дни притиранья их: шесть месяцев мирровым маслом и шесть месяцев ароматами и другими притираньями женскими, —

Як же приходила черга для кожної дівчини входити до царя Ксеркса, після того, як з нею було зроблено за дванадцять місяців згідно з законом щодо жінок, — бо стільки часу тривали дні плекання краси: шість місяців мірровою олією й шість місяців пахощами та іншими жіночими намащеннями, —

тогда девица входила к царю. Чего бы она ни потребовала, ей давали всё для выхода из женского дома в дом царя.

тоді дівчина входила до царя. Чого б вона не забажала, дозволяли їй узяти з собою з жіночого дому в царський дім.

Вечером она входила и утром возвращалась в другой дом женский под надзор Шаазгаза, царского евнуха, стража наложниц; и уже не входила к царю, разве только царь пожелал бы её, и она призывалась бы по имени.

Увечорі вона входила, а вранці поверталась у другий жіночий дім під догляд Шаамгаза, царського скопця сторожа наложниць. Вона не поверталась більше до царя, хібащо цар її бажав для себе, і тоді її кликали на ймення.

Когда настало время Есфири, дочери Аминадава, дяди Мардохея, который взял её к себе вместо дочери, — идти к царю, тогда она не просила ничего, кроме того, о чём сказал ей Гегай, евнух царский, страж жён. И приобрела Есфирь расположение к себе в глазах всех, видевших её.

Коли прийшла черга на Естеру, дочку Авіхайла, дядька Мардохея, що взяв був її до себе за дочку, йти до царя, то вона не просила нічого, крім того, що порадив їй Гегей, царський скопець, сторож жінок. Естера бо знаходила ласку в очах усіх, хто її бачив.

И взята была Есфирь к царю Артаксерксу, в царский дом его, в десятом месяце, то есть в месяце Тебефе, в седьмой год его царствования.

І взято Естеру до царя Ксеркса в його царський палац на десятому місяці, тобто місяці Теветі, на сьомому році його царювання.

И полюбил царь Есфирь более всех жён, и она приобрела его благоволение и благорасположение более всех девиц; и он возложил царский венец на голову её и сделал её царицею на место Астинь.

Цар уподобав собі Естеру більше від усіх жінок, і вона знайшла в нього ласку й прихильність більш від усіх дівчат, і він поклав царський вінець їй на голову й зробив її царицею замість Вашті.

И сделал царь большой пир для всех князей своих и для служащих при нём, — пир ради Есфири, и сделал льготу областям и раздал дары с царственною щедростью.

І справив цар великий бенкет усім своїм князям і шляхетним, бенкет на честь Естери, і дав країнам пільгу та роздав дарунки з царською щедрістю.

И когда во второй раз собраны были девицы, и Мардохей сидел у ворот царских,

Коли вдруге зібрано дівчат, Мардохей сидів коло царської брами.

Есфирь всё ещё не сказывала о родстве своём и о народе своём, как приказал ей Мардохей; а слово Мардохея Есфирь выполняла и теперь так же, как тогда, когда была у него на воспитании.

Естера нічого не згадувала ні про своє походження, ні про свій народ, як звелів був їй Мардохей; бо вона слухалася слів Мардохея так, як тоді, коли вона виховувалась у нього.

В это время, как Мардохей сидел у ворот царских, два царских евнуха, Гавафа и Фарра, оберегавшие порог, озлобились и замышляли наложить руку на царя Артаксеркса.

Отож у той час, як Мардохей сидів коло царської брами, два царські скопці, Бігтан і Тереш, вартові при порозі, розлютившись на царя, задумали накласти руки на царя Ксеркса.

Узнав о том, Мардохей сообщил царице Есфири, а Есфирь сказала царю от имени Мардохея.

Довідався про це Мардохей і дав знати цариці Естері, а Естера сказала про те цареві від імени Мардохея.

Дело было исследовано и найдено верным, и их обоих повесили на дереве. И было вписано о благодеянии Мардохея в книгу дневных записей у царя.

Справа була розсліджена й потверджена, і обох їх повішено на дереві. Це було записано в присутності царя в літописну книгу.

« 1 глава 3 глава »