Вихід 8 глава

Друга книга Мойсеєва: Вихід
Переклад Хоменка → Елизаветинская Библия

Господь сказав Мойсеєві: "Скажи Аронові: Простягни руку твою з палицею твоєю на ріки, на рови, і на стави, і наведи жаби на Єгипетську землю."

И҆ речѐ гд҇ь къ мѡѷсе́ю: вни́ди къ фараѡ́нѹ и҆ рече́ши къ немѹ̀: сїѧ҄ гл҃етъ гд҇ь: ѿпѹстѝ лю́ди моѧ҄, да мѝ послѹ́жатъ:

І простяг Арон руку свою на єгипетські води і понаводив жаб, і вкрили жаби землю Єгипетську.

а҆́ще же не хо́щеши ты̀ ѿпѹсти́ти, сѐ, а҆́зъ побива́ю всѧ҄ предѣ́лы твоѧ҄ жа́бами:

Але й чаклуни зробили таке саме своїми чарами й понаводили жаб на Єгипетську землю.

и҆ и҆зры́гнетъ рѣка̀ жа҄бы, и҆ и҆злѣ́зшѧ вни́дѹтъ въ до́мы твоѧ҄ и҆ въ клѣ҄ти ло́жницъ твои́хъ, и҆ на постє́ли твоѧ҄ и҆ въ до́мы рабѡ́въ твои́хъ и҆ люді́й твои́хъ, и҆ въ тѣ҄ста твоѧ҄ и҆ въ пе́щы твоѧ҄,

Тоді прикликав фараон Мойсея та Арона і каже: "Моліть Господа, щоб прогнав жаб від мене і від моїх людей, і я відпущу народ принести жертву (Господеві)."

и҆ на тѧ̀ и҆ на рабы҄ твоѧ҄ и҆ на лю́ди твоѧ҄ возлѣ́зѹтъ жа҄бы.

І відповів Мойсей фараонові: "Вкажи мені ясно, коли маю молитися за тебе і за слуг твоїх і за людей твоїх, щоб зникли жаби від тебе і по твоїх будинках, та щоб тільки в ріці зостались?"

Рече́ же гд҇ь къ мѡѷсе́ю: рцы̀ а҆арѡ́нѹ бра́тѹ твоемѹ̀: прострѝ рѹко́ю твое́ю же́злъ тво́й на рѣ́ки и҆ на кла҄дѧзи и҆ на є҆зе́ра, и҆ и҆зведѝ жа҄бы на зе́млю є҆гѵ́петскѹю.

А він сказав "Узавтра." Відповів Мойсей: "Буде по твоєму бажанню, щоб ти взнав, що немає іншого, як Господь, Бог наш.

И҆ прострѐ а҆арѡ́нъ рѹ́кѹ на во́ды є҆гѵ́пєтскїѧ и҆ и҆зведѐ жа҄бы: и҆ и҆злѣзо́ша жа҄бы и҆ покры́ша зе́млю є҆гѵ́петскѹю.

Щезнуть від тебе жаби і по твоїх будинках, і від слуг твоїх, і від народу твого, тільки в річці зостануться."

Сотвори́ша же и҆ волсвѝ є҆гѵ́петстїи волхвова́нїѧми свои́ми та́кожде и҆ и҆зведо́ша жа҄бы на зе́млю є҆гѵ́петскѹю.

Вийшли Мойсей і Арон від фараона. І став Мойсей благати Господа за сказане про жаби, що ним поклявся фараонові.

Призва́ же фараѡ́нъ мѡѷсе́а и҆ а҆арѡ́на и҆ речѐ: помоли́тесѧ ѡ҆ мнѣ̀ ко гд҇ѹ, да ѿжене́тъ ѿ менє̀ жа҄бы и҆ ѿ люді́й мои́хъ: и҆ ѿпѹщѹ̀ лю́ди, и҆ пожрѹ́тъ гд҇ви.

І зробив Господь по слову Мойсея; і поздихали жаби по домах, по дворах і по полях.

Рече́ же мѡѷсе́й къ фараѡ́нѹ: ѡ҆предѣлѝ мнѣ̀, когда̀ помолю́сѧ ѡ҆ тебѣ̀ и҆ ѡ҆ рабѣ́хъ твои́хъ и҆ ѡ҆ лю́дехъ твои́хъ, да поги́бнѹтъ жа҄бы ѿ тебє̀ и҆ ѿ люді́й твои́хъ и҆ ѿ домѡ́въ ва́шихъ, то́чїю въ рѣцѣ̀ да ѡ҆ста́нѹтсѧ.

Загрібали їх величезними купами, аж земля від них засмерділась.

Ѻ҆́нъ же речѐ: заѹ́тра. Речѐ ѹ҆̀бо: ѩ҆́коже ре́клъ є҆сѝ, да ѹ҆вѣ́си, ѩ҆́кѡ нѣ́сть и҆но́гѡ ра́звѣ гд҇а:

Але як тільки побачив фараон, що полегшало, то закам'яніло його серце, і не слухався Мойсея і Арона, як і перед сказав Господь.

и҆ ѿженѹ́тсѧ жа҄бы ѿ тебє̀ и҆ ѿ домѡ́въ ва́шихъ и҆ ѿ се́лъ, и҆ ѿ рабѡ́въ твои́хъ и҆ ѿ люді́й твои́хъ, то́чїю въ рѣцѣ̀ ѡ҆ста́нѹтсѧ.

Господь казав Мойсеєві: "Скажи Аронові, щоб підніс свою палицю та вдарив порох землі, і зробиться він комарями по всій землі Єгипетській."

И҆зы́де же мѡѷсе́й и҆ а҆арѡ́нъ ѿ фараѡ́на, и҆ возопѝ мѡѷсе́й ко гд҇ѹ ѡ҆ ѡ҆предѣле́нїи жа́бъ, ѩ҆́коже совѣща̀ съ фараѡ́номъ.

Так і вчинили вони. І простяг Арон руку свою з палицею і вдарив порох землі, і налетіла комашня на людей і на худобу; увесь порох землі взявся комарями по всій землі Єгипетській.

Сотвори́ же гд҇ь, ѩ҆́коже речѐ мѡѷсе́й: и҆ и҆зомро́ша жа҄бы ѿ домѡ́въ и҆ ѿ се́лъ и҆ ѿ ни́въ и҆́хъ:

Чаклуни намагалися зробити те саме, вивести своїми чарами комарів, та не змогли. І насіли комарі на людей і на худобу.

и҆ собра́ша ѧ҆̀ въ сто́ги сто́ги, и҆ возсмердѣ́сѧ землѧ̀.

Тоді чаклуни промовили до фараона: "Це перст-палець Божий." Та закам'яніло серце фараона і не послухав їх, як і передсказав був Господь.

Ви́дѣвъ же фараѡ́нъ, ѩ҆́кѡ бы́сть ѿра́да, ѡ҆тѧготи́сѧ се́рдце є҆гѡ̀, и҆ не послѹ́ша и҆́хъ, ѩ҆́коже речѐ гд҇ь.

Сказав Господь Мойсеєві: "Встань рано вранці і стань перед фараоном саме тоді, як він виходитиме на воду, і промов до нього: Ось що каже Господь: Відпусти народ мій, щоб послужив мені в пустині.

И҆ речѐ гд҇ь къ мѡѷсе́ю: рцы̀ а҆арѡ́нѹ: прострѝ рѹко́ю же́злъ тво́й и҆ ѹ҆да́ри въ пе́рсть земнѹ́ю, и҆ бѹ́дѹтъ скнї҄пы въ человѣ́цѣхъ и҆ въ скотѣ́хъ, и҆ на фараѡ́нѣ и҆ на до́мѣ є҆гѡ̀ и҆ рабѣ́хъ є҆гѡ̀, и҆ ве́сь песо́къ земны́й ста́нетъ скні́пами во все́й землѝ є҆гѵ́петстѣй.

Бо як не схочеш відпустити народ мій, то я пошлю на тебе, на твоїх слуг, на твій народ і на твої палати песі мухи. І доми єгиптян, а навіть земля, на якій живете, будуть повні мух.

Прострѐ ѹ҆̀бо а҆арѡ́нъ рѹко́ю же́злъ и҆ ѹ҆да́ри въ пе́рсть земнѹ́ю: и҆ бы́ша скнї҄пы въ человѣ́цѣхъ и҆ въ скотѣ́хъ, и҆ во всѧ́кой пе́рсти земно́й бы́ша скнї҄пы во все́й землѝ є҆гѵ́петстѣй.

Я зроблю того дня виняток для Гошен-землі, де живе мій народ, і там не буде мух, щоб зрозумів ти, що я Господь серед землі.

Твори́ша же и҆ волсвѝ волхвова́ньми свои́ми та́кожде и҆звестѝ скнї҄пы, и҆ не возмого́ша: и҆ бы́ша скнї҄пы въ человѣ́цѣхъ и҆ скотѣ́хъ.

Я встановлю різницю між моїм народом і твоїм народом; завтра буде цей знак."

Рѣ́ша ѹ҆̀бо волсвѝ фараѡ́нѹ: пе́рстъ бж҃їй є҆́сть сїѐ. И҆ ѡ҆жесточи́сѧ се́рдце фараѡ́ново, и҆ не послѹ́ша и҆́хъ, ѩ҆́коже речѐ гд҇ь.

Так і зробив Господь. І налетіли мухи великими роями у фараонові палати і в будинки слуг його; і в цілу Єгипетську землю; і тяжко потерпіла земля від мух.

Рече́ же гд҇ь къ мѡѷсе́ю: воста́ни заѹ́тра и҆ ста́ни пред̾ фараѡ́номъ, и҆ сѐ, ѻ҆́нъ и҆зы́детъ на во́дѹ, и҆ рече́ши є҆мѹ̀: сїѧ҄ гл҃етъ гд҇ь: ѿпѹстѝ лю́ди моѧ҄, да мѝ послѹ́жатъ въ пѹсты́ни:

Покликав фараон Мойсея та Арона й каже: "Ідіть, принесіть жертву Богу вашому в землі цій."

а҆́ще же не хо́щеши ѿпѹсти́ти люді́й мои́хъ, сѐ, а҆́зъ посыла́ю на тѧ̀ и҆ на рабы҄ твоѧ҄, и҆ на лю́ди твоѧ҄ и҆ на до́мы ва́шѧ пє́сїѧ мѹ҄хи: и҆ напо́лнѧтсѧ до́мове є҆гѵ́петстїи пе́сїихъ мѹ́хъ и҆ въ землѝ, на не́йже сѹ́ть:

А Мойсей відповів: "Не годиться так робити; бо ми маємо приносити Господу, Богу нашому, жертви, що ними гидують єгиптяни; як же ми могли б принести у них перед очима мерзотні для них жертви? Вони вкаменували б нас.

и҆ просла́влю въ то́й де́нь зе́млю гесе́мскѹ, на не́йже лю́дїе моѝ ста́ша, на не́йже не бѹ́детъ та́мѡ пе́сїихъ мѹ́хъ, да ѹ҆вѣ́си, ѩ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гд҇ь, бг҃ъ всеѧ̀ землѝ:

За три дні ходи маємо піти в пустиню, щоб принести жертву Господу, Богу нашому, як він велів нам."

и҆ положѹ̀ разлѹче́нїе междѹ̀ людьмѝ мои́ми и҆ людьмѝ твои́ми: во ѹ҆́трїи же бѹ́детъ зна́менїе сїѐ на землѝ.

Відповів фараон: "Я відпущу вас принести жертву Господеві, Богу вашому, в пустині; тільки, глядіть, не віддаляйтесь. Та помоліться за мене."

Сотвори́ же гд҇ь та́кѡ: и҆ прїи́де пе́сїихъ мѹ́хъ мно́жество въ до́мы фараѡ́нѡвы и҆ въ до́мы рабѡ́въ є҆гѡ̀ и҆ во всю̀ зе́млю є҆гѵ́петскѹ, и҆ поги́бе землѧ̀ ѿ пе́сїихъ мѹ́хъ.

І сказав Мойсей: "Оце я йду від тебе і помолюсь до Господа. Завтра вранці мухи зникнуть від фараона, від його слуг і від його народу; та нехай фараон не глузує собі більше, не відпускаючи народу принести жертву Господеві."

Воззва́ же фараѡ́нъ мѡѷсе́а и҆ а҆арѡ́на, глаго́лѧ: ше́дше пожри́те же́ртвѹ гд҇ѹ бг҃ѹ ва́шемѹ въ землѝ се́й.

Вийшов Мойсей від фараона й помолився Господеві.

И҆ речѐ мѡѷсе́й: не мо́жетъ сѐ та́кѡ бы́ти, хѹ́лно бо сѐ є҆гѵ́птѧнѡмъ: не поло́жимъ тре́бѹ гд҇ѹ бг҃ѹ на́шемѹ: а҆́ще бо поло́жимъ тре́бѹ по хѹле́нїю є҆гѵ́петскѹ пред̾ ни́ми, ка́менїемъ побїю́тъ ны̀:

Зробив Господь по слову Мойсея, і щезли мухи від фараона, і від слуг його, і від народу його: не зосталось ні однієї.

пѹте́мъ трїе́хъ дні́й по́йдемъ въ пѹсты́ню и҆ пожре́мъ гд҇ѹ бг҃ѹ на́шемѹ, ѩ҆́коже речѐ гд҇ь на́мъ.

Та серце фараона затвердло й цього разу, і не відпустив народу.

И҆ речѐ фараѡ́нъ: а҆́зъ ѿпѹща́ю вы̀, и҆ пожри́те гд҇ѹ бг҃ѹ ва́шемѹ въ пѹсты́ни: но не дале́че простира́йтесѧ и҆тѝ: помоли́тесѧ ѹ҆̀бо и҆ ѡ҆ мнѣ̀ ко гд҇ѹ.

« 7 глава 9 глава »