Буття 14 глава

Перша книга Мойсеєва: Буття
Переклад Куліша та Пулюя → Новый русский перевод

Сталося ж за часів Амрафела царя Синеярського, і Арійоха, царя Еллазарського, Кедорлайомера, царя Еламського, і Тидала, царя Гоїмського,

В то время Амрафел, царь Шинара[70], Ариох, царь Елласара, Кедорлаомер, царь Елама и Тидал, царь Гоима,

Що вчинили вони рать із Берою, царем Содомським, і з Бирсою, царем Гоморським, і з Синабом, царем Адамським, і з Семебером, царем Зебоїмським, і з царем Белїйським, се єсть Сигорським.

вместе пошли войной на Беру, царя Содома, Биршу, царя Гоморры, Шинава, царя Адмы, Шемевера, царя Цевоима, и на царя Белы (то есть Цоара).

Всї вони змовились ізійтись на Сиддим-долинї, се єсть теперенькі Море Солоне.

Эти цари объединили силы в долине Сиддим (где теперь Соленое море[71]).

Дванайцять год були вони підневолені Кедорлайомерові, а в чотирнайцятому роцї відступили.

Уже двенадцать лет они были под властью Кедорлаомера, но на тринадцатый год восстали.

І прийшли в чотирнайцятому роцї Кедорлайомер і царі, що були з ним, та й побили Рефаїмів ув Астарот Карнаїмі, а Сусїїв у Гамі, а Еміїв на Кириятаїм-долинї,

В четырнадцатый год Кедорлаомер и союзные с ним цари вышли и разбили рефаимов в Аштерот-Карнаиме, зузимов в Гаме, эмимов в Шаве-Кирьятаиме

А Горіїв на їх Сеїр-горах, до Ель-Парана, що лежить на захід соньця від пустині.

и хорреев в нагорьях Сеира, по дороге в Эл-Паран, на краю пустыни.

І повернули звідти та й дойшли до Ен-Мишпата, се Кадес, і звоювали всю землю Амалекиїв та Аморіїв, що жили у Газазон-Тамарі.

Оттуда они повернули назад и пришли к Эн-Мишпат (то есть Кадешу) и завоевали всю землю амаликитян, а также аморреев, которые жили в Хацацон-Тамаре.

Вийшов же царь Содомський, і царь Гоморський, і царь Адмейський, і царь Зебоїмський, і царь Белїйський чи Сигорський, та й постали проти них на Сиддим-долинї:

Против них выступили царь Содома, царь Гоморры, царь Адмы, царь Цевоима и царь Белы (то есть Цоара). В долине Сиддим они вступили в битву

Проти Кедорлайомера, царя Еламського, та Тидала, царя Гоїмського, та Амрафела, царя Синеярського, та Арійоха, царя Еллазарського, чотири царі проти пятёх,

против Кедорлаомера, царя Елама, Тидала, царя Гоима, Амрафела, царя Шинара и Ариоха, царя Елласара — четыре царя против пяти.

На Сиддим же долинї та було багацько ям. І побігли царі Содомський та Гоморський та й попадали туди, а ті, що зістались, побігли в гори.

В долине Сиддим было много смоляных ям; когда цари Содома и Гоморры обратились в бегство, многие упали в них, а остальные бежали в горы.

І позабирали вони все добро Содомське й Гоморське й усї харчі їх та й пійшли звідти.

Четыре царя[72] захватили всё имущество Содома и Гоморры и все их запасы и ушли.

І взяли Лота, сина брата Аврамового, що жив у Содомі, та й рушили звідти.

Они забрали также Аврамова племянника Лота, который жил в Содоме, и всё его имущество.

Аж ось прийшов один, що втїк, та й сказав Аврамові Євреєві, що жив коло дубів Мамрія Аморієнка, брата Єсколового та Анерового, сї ж були союзники Аврамові.

Один из тех, кто спасся, пришёл и рассказал об этом еврею Авраму. Аврам жил неподалеку от дубов, принадлежавших аморрею Мамре, брату[73] Эшкола и Анера — все они были союзниками Аврама.

Чуючи ж Аврам, що його небожа зайнято в полонь, уворужив своїх сьвідомих кметїв, що породились у його в господї, три сотнї і восїмнайцятеро, та й двинув нагоньця до Дану.

Когда Аврам услышал, что его родственник в плену, он созвал 318 способных к бою мужчин, рожденных в его доме, погнался за четырьмя царями и преследовал их до Дана.

І роздїливсь, він і його кметї, на купи, та й напав на їх у ночі і побив їх, і вганяв за ними аж до Хоби, що лежить на півнїч од Дамаска.

Ночью Аврам разделил свой отряд, напал на них и обратил в бегство, преследуя их до Ховы, к северу от Дамаска.

І вернув усе майно їх, і Лота, небожа свого, вернув і майно його, і жінок і кметї.

Он возвратил всё добро и своего родственника Лота со всем имуществом, и женщинами, и людьми.

Вийшов же царь Содомський назустріч йому, після того як вернувсь, подужавши Кедорлайомера й царів, що були з ним, на Саве-долину, се долина Царська.

Аврам возвращался после победы над Кедорлаомером и союзными с ним царями, а царь Содома вышел встречать его в долину Шаве (то есть Царскую долину);

А Мелхизедек, царь Салемський, винїс хлїб і вино; був же він сьвященник Бога вишнього.

Мелхиседек, царь Салима,[74] вынес хлеб и вино. Будучи священником Бога Всевышнего[75],

І благословив його, і рече: Благословен ти, Авраме, від всевишнього Бога, Владики неба і землї!

он благословил Аврама, сказав: «Благословен будь Аврам от Бога Всевышнего, Творца[76] неба и земли.

І благословен Бог всевишнїй, що подав тобі у руки ворогів твоїх запеклих! Аврам дав йому десятую часть із всього.

И благословен будь Бог Всевышний, отдавший твоих врагов в твои руки». Аврам дал ему от всего десятую часть.

Каже ж і царь Содомський Аврамові: Оддай менї кметї, майно ж возьми собі.

Царь Содома сказал Авраму: — Отдай мне моих людей, а добро оставь себе.

Рече ж Аврам до царя Содомського: Здіймаю руку мою до Господа Бога вишнього, що сотворив небо й землю:

Но Аврам сказал царю Содома: — Я поднял руку к Господу, Богу Всевышнему, Творцу неба и земли, и дал клятву,

І нитки й ременя обувнього не возьму з усього твого, щоб не сказав: Я збогатив Аврама.

что не приму от тебя даже нитки или ремешка от сандалий, не возьму ничего твоего, чтобы ты не мог сказать: «Я обогатил Аврама».

Нїчогісїнько менї, опріч єдино, що поїли кметї мої та кромі частини мужів, що ходили зо мною: Анер, Єшколь і Мамрій нехай беруть свою частину.

Я возьму только то, что съели мои люди, а кто пошел со мной — Анер, Эшкол и Мамре — пусть возьмут свою долю.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [70] — В знач.: «царь Вавилонии», так же в ст. 9.

3 [71] — В знач.: «Мертвое море».

11 [72] — Букв.: они.

13 [73] — Здесь это слово может означать: родственнику союзнику.

18 [74] — См. Евр 7.

18 [75] — Бог Всевышний. Евр. Эль-Эльо́н; так же в ст. 20, 22.

19 [76] — Или: Владыки; так же в ст. 22.

« 13 глава 15 глава »